Система швидкісних автобусів у Боготі зазнала колапсу. Енріке Пеньялоса помилявся?
Тиждень тому екс-мер колумбійської столиці Боготи Енріке Пеньялоса розповідав у Києві на лекції про переваги створеної ним системи швидкісних автобусних перевезень TransMilenio. Однак, як виявилося, саме в цей час дітище Пеньялоси стало причиною масових заворушень у Боготі.
Система швидкісних автобусів TransMilenio була створена в Боготі в 2001 році й вважалася найкращим зразком того, як можна боротися з проблемами трафіку в мегаполісах. Наразі вона включає дев'ять ліній загальною довжиною 84 кілометри, які проходять через усе місто. Швидкісні автобуси рухаються по виділених для них смугах, інтервал між відправленням становить одну хвилину.
Однак схоже, що TransMilenio стала жертвою власної популярності: її створювали з розрахунком на перевезення 850 тисяч пасажирів щодня, натомість зараз обсяг зріс у два рази - до 1,7 мільйонів пасажирів. Це призвело до дикого перевантаження під час годин пік: тисячі людей беруть штурмом автобуси, яких не вистачає на всіх.
На лекції Енріке Пеньялоса окремо зазначив зручність TransMilenio: "Ми створили автобусні станції – люди платять заходячи на станцію. На неї прибувають дво- і тричленні автобуси. 80 людей заходять в салон за секунди. Не треба продавати білети".
Ця зручність в доступі до станції в буквальному сенсі слова вилізла боком: оскільки автобусів не вистачає на всіх, станції перетворилися на місця скупчення тисяч розлючених людей.
Зрештою, невдоволення пасажирів переросло в насильство: стихійні протести виникли на п'яти станціях, але швидко охопили всі 114. Ситуація вийшла з-під контролю: молодь із закритими обличчями почала бити вікна і нищити автобуси, у відповідь поліція застосувала силу. Як наслідок, 60 протестантів були заарештовані (згодом їх відпустили), 11 осіб зазнали поранень, а сума збитків перевищила півмільйона доларів.
Утім, є й інша версія подій: річ у тім, що новий мер Боготи Густаво Петро (колишній лівак-повстанець, до речі) вирішив "накласти руку" на контракти з компаніями, що обслуговують систему TransMilenio. Місто не субсидує швидкісні автобуси, натомість отримує 5% від їхніх прибутків. Термін дії контрактів закінчується в 2014 році, однак Густаво Петро заявив, що місто має право на більшу частку прибутків, оскільки "забезпечує інфраструктуру та захист". Концесіонери наразі не погодилися відкрити переговори.
Наразі думки щодо того, хто стоїть за протестами, є діаметрально протилежними. Енріке Пеньялоса звинувачив у цьому мера Петро, який нібито хоче скористатися ситуацією, щоб переглянути контракти. Той, в свою чергу, перекладає відповідальність на своїх політичних опонентів, які в такий спосіб хочуть дискредитувати нового мера.
Як би там не було, але TransMilenio, схоже, виявилася не такою панацеєю від транспортних проблем, як це уявлялося слухачам лекції Пеньялоси.
