На Луганщині знайдено літню ставку ханів Золотої Орди
Співробітники Археологічного Центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в ході історико-краєзнавчого дослідження знайшли і локалізували місце розташування літньої ставки ханів Золотої Орди XIV століття на території Попаснянського району Луганської області.
Місце бази золотоординських ханів далівським археологам вдалося знайти за концентрацією підйомного матеріалу, повідомляється на сайті вишу. Ставкою ханів виявився гребінь вузького вододільного плато діаметром трохи менше кілометра, обмеженого з півдня і півночі ярами. Плато полого спускається до джерел питної води і до переправи на лівобережну донецьку пойму - якраз навпроти сучасного оздоровчого табору «Зоря» Кремінського району. Місце розташування табору обрано дуже вдало: звідси відкривається мальовничий вид, а на навколишніх пагорбах, як припускають археологи, були розміщені сторожові застави.
«Період історії нашого краю з XIII по XVI сторіччя довгий час був майже невивченим, - сказав науковий керівник Археологічного Центру «Спадщина» СНУ ім. В.Даля професор Сергій Санжаров. - Складалося враження, що родючі донецькі степи в той час пустували і були позбавлені діяльності людей, тобто не мали своєї історії. Ми підозрювали, що це не так, у чому й переконалися в ході проведеного дослідження».
Вже кілька років від місцевих краєзнавців співробітники університету отримували інформацію про те, що на одному з вододільних плато правого берега Сіверського Дінця місцеві жителі регулярно знаходять татарські монети та предмети побуту. Археологи відреагували на інформацію і провели огляд району. Отриманий речовий матеріал представлений мідними та срібними монетами (знайдено більше 3000 монет), заготовками для їх карбування, свинцевими одиницями ваги, залізними сокирами, вудилами, мідними та срібними жіночими прикрасами, фрагментами олов'яних дзеркал, шматками срібної руди, побутовими предметами та їх уламками.
Археологи припускають, що виявлена ставка належала хану Абдаллаху (1361-1370 роки). Цей хан був нащадком відомого хана Узбека, що розповсюдив у 1320 році іслам в Орді та заборонив посилати на Русь баскаків для збору данини. По суті Абдаллах-Хан був останнім ханом з династії Батия, тобто Батугідом. Він отримав владу при підтримці могутнього полководця і беклярбека Мамая.
«Примітно, що на кількох срібних монетах цього хана, знайдених тут, вперше зустріли нову назву місця карбування - Муаззам Урду (буквально Найвища Орда), - розповідає директор Археологічного музею «Спадщина» СНУ ім. В.Даля Євген Черних. - Є підстави вважати, що саме так і називалася виявлена ставка».
Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїжджали зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і торговцями. Літня ханська база нагадувала місто з сотень юрт, наметів і кибиток. Знайти конкретне місце ханської ставки дуже важко. На території Україні до цього часу вони були невідомі.
