Люди-Х (невідомі прохідні кандидати): хірург, банкір, екс-олігарх та інші
«Тексти» продовжують досліджувати маловідомих широкому загалу кандидатів в народні депутати від умовно опозиційних політсил. Наразі пропонуємо вашій увазі досьє на Степана Кубіва і Олександра Абдулліна з «Батьківщини», Віталія Ковальчука від УДАРу, Ігоря Мірошниченка зі «Свободи» та Іллю Ємця від Королівської.
Кубів Степан Іванович, № 23 у списку ВО «Батьківщина» (об’єднана опозиція).
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 2800.
50 років, львів’янин, банкір. Депутат Львівської обласної ради, голова обласної організації партії «Фронт Змін» Арсенія Яценюка.
Доцент Національного університету «Львівська політехніка» (кафедра маркетингу і логістики). З 2010-го по даний час – член наглядової ради банку «Львів». Член ради Торгово-промислової палати України. Співзасновник Мистецького фонду імені Данила Галицького.
У 2002-2004 мав серйозний конфлікт із тодішньою владою і кланом Віктора Медведчука (СДПУ (о)). З лютого 2003 року податкова порушила кілька справ проти працівників «Кредит банку», очолюваного Кубівим, за ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах. Йшлося про те, що банкіри нібито створювали схеми, за якими банк реалізував податкове майно за кредитами боржників і відмивав кошти через списання боргів дебіторів. Керівництво банку регулярно спростовувало ці звинувачення.
Має давні зв’язки, у тому числі й ділові, з головою фракції БЮТ у Львівській облраді Юрієм Гудимою.
Бізнес-інтереси: за попередніми даними, досі є співзасновником спільного науково-виробничого підприємства «Фірма «Студентський Львів» (оптова торгівля), заснованого ще 1997 року.
Абдуллін Олександр Рафкатович, № 28 у списку ВО «Батьківщина» (об’єднана опозиція).
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 9470.
50 років, киянин, з 1998 року народний депутат України. Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.
Протягом останньої депутатської каденції подав шість проектів законів і постанов, з яких лише один став чинним (постанова ВР про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» (щодо обрання н.д. Шевченка А.В. головою Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації).
За фахом – журналіст, однак у 1990-х став відомим як фігурант бізнесово-корупційних скандалів. У 1993 році Олександр Абдуллін отримав посаду віце-президента корпорації «Республіка», заснованої Ігорем Бакаєм (наближений до екс-президента Леоніда Кучми діяч, у різні часи очолював НАК «Нафтогаз України», Держуправління справами (ДУС) та інші держструктури; після Помаранчевої революції виїхав у Росію). У 1994-му «Республіка» взяла участь в оборудках із туркменським газом, заробивши на них близько $500 млн, при цьому наробивши борги, які довелося віддавати з держбюджету України. У 1997 році ім’я Абдулліна фігурувало у розслідуванні ФБР.
Під прапори Блоку Юлії Тимошенко Олександр Абдуллін пристав у 2005 році, полишивши лави Соціал-демократичної партії (об’єднаної) Віктора Медведчука, котрий після зміни влади раптом став опальним. Зараз, на скільки відомо, Абдуллін працює майже за фахом – курує зв’язки БЮТу із пресою.
Бізнес-інтереси: офіційно не простежуються.
Ковальчук Віталій Анатолійович, № 5 у списку партії УДАР Віталія Кличка.
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 52200.
43 роки, професійний управлінець. Заступник голови політичної партії УДАР Віталія Кличка, голова Центрального виконавчого комітету партії, голова Київської міської організації партії.
У 1993 році закінчив юридичний факультет Київського університету ім. Шевченка, отримав кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство». У 2011 році отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» в Національній академії державного управління при Президентові України.
З 1993-го працював на управлінських посадах в різних комерційних структурах, передусім пов’язаних з фінансами, інвестиціями і нафтобізнесом. У 2006-2010 роках – депутат Голосіївської районної ради, голова постійної комісії з питань ефективного використання комунальної власності та оренди. З 2007 по 2010-й обіймав посаду заступника голови Голосіївської районної державної адміністрації (Київ).
Серйозного компромату на Ковальчука немає. Однак є нехороший бекграунд у холдингової компанії «Укрнафтопродукт», у якій з 2001 по 2005 рік Ковальчук працював першим заступником голови правління, а потім головою правління. До 2001 року вона знаходилась у сфері інтересів офшорних структур, до яких також був дотичний збройний барон Олександр Жуков (арештований у Італії за підозрою у незаконному постачанні зброї у Хорватію під час ембарго ООН). Пізніше активи «Укрнафтопродукту» (а це мережі АЗС і нафтобази) відхоплювали комстуктури, дотичні до Ігоря Коломийського і Рената Ахметова. Чи мав Ковальчук стосунок до тіньових оборудок навколо компанії, коли керував нею, і який саме – невідомо.
Бізнес-інтереси: людина з ідентичним ПІБ та датою народження фігурує серед співзасновників ТОВ «Проксім трейдінг» (Запоріжжя, займалося операціями з металобрухтом, збанкрутувало у 2005-му) та ТОВ «Транспортні системи Тавриди» (Херсон, транспортні перевезення).
Мірошниченко Ігор Михайлович, № 4 у списку ВО «Свобода»
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 33200.
36 років, виходець з Лебедина Сумської області, член Політради ВО «Свобода», спортивний журналіст, аналітик.
Фаховий журналіст-телевізійник, усю кар’єру спеціалізувався на спортивній тематиці. Вершина кар’єри – посада керівника спортивної редакції телеканалу ICTV.
Зараз, на скільки відомо, залишив телебачення і повністю присвятив себе політичній діяльності.
Неодноразово затримувався міліцією під час акцій націоналістів, слід відзначити, дещо провокаційних. Як і більшість його політичних побратимів, схильний до агресивної націонал-соціалістичної риторики.
Бізнес-інтереси: частину заощаджень вклав у готельний бізнес.
Ємець Ілля Миколайович, № 5 у списку партії «Україна – вперед!».
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 15400.
56 років, народився у Воркуті (Російська Федерація), нині киянин. Дитячий кардіохірург, директор науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, доктор медичних наук, заслужений лікар України.
21 грудня 2010 року президент Віктор Янукович призначив Ємця міністром охорони здоров’я, а вже 24 травня наступного року звільнив із формулюванням «відсутність реформ у дорученій галузі». Ходять чутки, що насправді причиною відставки Ємця став його конфлікт з українським медичним лоббі, і їй посприяв особисто прем’єр Микола Азаров. Нібито останньою краплею стало його втручання у держзакупівлі лікарських препаратів і регулювання фармацевтичного ринку, де заправляють дотичні до влади гравці.
Крім того, Ємець великою мірою є подразником для вітчизняної лікарської еліти, що досі є радянською за походженням. Оскільки своє визнання в Україні отримав завдяки роботі на Заході. З 1993 по 1998 він працював кардіохірургом у клініках Австралії, Австрії і Канади, пізніше – Франції.
Що покликало медика, загартованого у стерильних клініках Європи, в брудну українську політику, можна лише здогадуватись. Може, його амбіції сягнули далі порятунку дітей із вродженими вадами серця.
Бізнес інтереси: наразі непомічені. У 2000-му пробував себе у фармацевтичному бізнесі, але заснована ним фірма «Парацельс» збанкрутувала.
-----------------
Мета проекту «Люди-Х» суто пізнавальна. Ми хочемо хоч трохи пролити світло на постаті невідомих чи маловідомих широкому загалу персоналій, які ризикнули позмагатись за право бути народним обранцем у лавах партій і політичних об’єднань, що позиціонують себе опозиційними. Наразі ми не будемо робити жодних висновків, а лише надамо факти.
Ми будемо вивчати кандидатів від об’єднаної опозиції (ВО «Батьківщина»), партії УДАР, ВО «Свобода» та політутворення Наталії Королевської «Україна – вперед!». Комуністів і «регіоналів» залишимо за кадром, оскільки там, незалежно від персоналій, все зрозуміло.
У кожній публікації даватимемо дані по двом-трьом кандидатам від «Батьківщини», і по одному від «УДАРу», «Свободи» і Королевської (вірогідно, форма подачі змінюватиметься). Не обіцяємо охопити усіх «темних конячок», але постараємося.
Зараз ми обираємо об’єкти для дослідів на власний розсуд. Але поради і побажання від учасників спільноти і простих читачів для нас стануть неоціненними. Тож якщо у вас є претендент на вивчення (байдуже, «спис очний» чи мажоритарний), або якась корисна для проекту інформація, пишіть у коментарі або на e-mail: texty.org.ua@gmail.com.
Усі публікації у рамках проекту «Люди-Х» читайте тут.
