Влада утискає всі регіональні мови, крім російської. Проросійські настрої зменшуються.
З адміністрації президента керівникам Закарпатської та Чернівецької обласних рад та адміністрацій дана сувора вказівка не проводити сесій з мовного питання.
Про це повідомляє Газета.ua з посиланням на прес-службу народного депутата Геннадія Москаля.
Депутат зазначає, що серед населення Чернівецької області більше 13% складають румуни і більше 10% – молдавани, і згідно "мовного" закону ці дві мови мали бути оголошені регіональними.
Крім того, в області є села, де компактно проживають росіяни-старообрядці та поляки.
У Закарпатській області кількість етнічних угорців складає більше 12%, що є підставою для визнання угорської мови регіональною на території області.
Крім того, в окремих районах компактно проживають румуни, є майже повністю словацькі, німецькі села, а також села, заселені представниками інших національностей.
Москаль також нагадує, що в Криму кримські татари складають більше 13% населення.
Саме необхідністю визнати регіональною кримськотатарську мову депутат пояснює перенесення сесії Верховної Ради Криму, де мало розглядатися надання такого статусу російській мові, на невизначений термін.
"Саме тому я звернувся кримськотатарською мовою до голови Верховної Ради АРК та голів Чернівецької і Закарпатської обласних рад (румунською і угорською мовами) з вимогою провести сесії та визнати регіональними, відповідно, кримськотатарську мову в Криму, молдавську та румунську на Буковині та угорську мову на Закарпатті", - заявив депутат.
"Якщо цього не буде зроблено, залишаю за собою право звернутися до окружних адміністративних судів згаданих регіонів, послів Угорщини, Румунії та Молдови, а також до структур ОБСЄ та Ради Європи, що опікуються правами національних меншин", - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, що минулого тижня міськрада Ізмаїла Одеської області на позачерговій сесії закріпила за російською мовою статус регіональної, але відмовилася розглядати ініціативу болгарської діаспори про надання такого ж статусу болгарській мові.
В Асоціації болгарських організацій обурені рішенням муніципальної влади Ізмаїла, передає ТСН . Кажуть, що необхідні за новим мовним законом для впровадження мови як регіональної 10% етнічних болгар у місті є. Проте влада цим добре відомим фактом знехтувала.
Втім, відступати болгари не збираються, і вже готують таке саме подання на наступну сесію. Також вони шукатимуть підтримки в Президента и парламенту. Якщо ж це не матиме наслідків, то статус своєї мови будуть відстоювати в суді.
Традиційно національні меншини України були проросійські. Це природно, коли меншини колишньої колонії продовжують орієнтуватися на метрополію. У ній вони бачать захист від місцевого націоналізму, у якому відчувають загрозу. З "регіональним" впровадженням нового мовного закону ситуація змінюється. Тепер меншини
побачили реальну загрозу своєму існуванню у російському шовінізмі і схильні підтримувати українських лібералів. Таким чином проросійська база в Україні дещо зменшилася.
Головне не відштовхнути їх від себе і запропонувати лояльну для них альтернативу для вирішення мовного питання.
Нівелювати ці позитивні процеси може хіба що "Свобода", якимись безумними мовними ідеями чи вихідками. Можливо наші побоювання хибні, подивимося, як себе поводитиме Тягнибок.
