Влада шукає попа Гапона: готуються мітинги правильних незадоволених, які окупують Майдан 29 жовтня
Днями Юлія Тимошенко заявила, що не виключає масштабних акцій протесту проти фальсифікації результатів жовтневих виборів. Жодних акцій не буде, в унісон заявили представники влади, за звичкою звинувативши опозицію в спробі видати бажане за дійсне.
Однак, як стало відомо «Коментарям», в штабі партії влади відпрацьовується варіант протидії можливим народним заворушенням, хай і не таким масштабним, як цього хотілося б опозиції.
Варто згадати, що заборони на проведення мирних зборів в Україні приймалися ще до старту передвиборчих перегонів. Так, Київський окружний адмінсуд на підставі листа начальника Броварського міліцейського управління ухвалив рішення про недоцільність проведення з 17 липня масових заходів у місті Бровари «у зв´язку зі складною оперативною обстановкою в державі та проведенням превентивних заходів на території міста». У чому полягає складність оперативної обстановки в місті-супутнику Києва так і залишилося незрозумілим. Навряд чи в тому, що у Броварському окрузі балотується «регіонал» Сергій Федоренко, якого в народі називають «масажистом Азарова»? Зате цілком зрозуміло, що судова вертикаль і надалі ухвалюватиме подібні рішення в тих населених пунктах, де прогнозовано може виникнути післявиборче протистояння між «переможцями» перегонів з лав «регіоналів» чи їхніх сателітів і «переможених», які можуть вивести людей на вулиці.
Однак метод заборони з подальшим розгоном масовок плюсів владі не додає. Особливо якщо розганяти народ доведеться не в одному місті, а відразу в декількох. Це вже пахне не новим майданом, а реальним бунтом. Що на тлі негативних економічних очікувань громадян є набагато небезпечнішим для влади, яка вже не перший рік вирощує у суспільстві розчарування і страх. Тому для початку майдан спробують приручити, давши можливість незадоволеним випустити пару, а потім все перетвориться на абсурд. Іншими словами, Заходу, де вибори з дуже високою часткою ймовірності назвуть недемократичними, покажуть, що насправді у нас з демократією не все так погано і що ми ще не скотилися до Білорусі, отже – ні про які санкції проти офіційного Києва говорити не слід.
Для початку майдан локалізують і замкнуть на столиці, щоб не дати можливості розростатися протестам. Його ініціаторами мають стати не об´єднані опозиціонери, а ті політсили, які за підсумками виборів залишаться поза стінами парламенту. Тут дуже важливо, хто першим застовпить за собою майдан, оскільки іншим доведеться або приєднуватися, або створювати свої майдани, що буде виглядати карикатурно. Мовляв, опозиція навіть мітингувати разом нездатна. Подальші кроки вже були обкатані владою на попередніх акціях протесту - від Податкового майдану, який розкололи на «своїх» і «чужих», і з одними домовилися, а інших просто прибрали з Майдану Незалежності, до протестних акцій під Верховною Радою, коли одних відразу розганяли, а іншим дивним чином давали можливість брати штурмом будівлю парламенту. Результатом «правильного» майдану, де все мирно і нікого не б´ють, стане не тільки гарна картинка для Заходу, але й згода влади з деякими вимогами мітингувальників. Наприклад, ЦВК призначить перевибори в якомусь з округів, де фальсифікації були зовсім вже явними. Або ж, що теж дуже навіть ймовірно, приручений майдан використають для початку переговорів про формування після виборів так званого «уряду народної довіри», до якого увійдуть видатні ініціатори протестів - псевдоопозиціонери.
Але багато експертів вважають, що «приручений» майдан - надто хитромудра технологія для влади, де «голубів» набагато менше, ніж «яструбів». «Схема буде такою: скоро відбудуться демонстрації, акції протесту, але одну акцію пропустять, другу пропустять, а з третьою обійдуться дуже жорстоко. Причому це не буде повністю штучним заходом, в якому СБУ буде підбирати «протестантів» або вишукувати свого «попа Гапона». Буде знайдено привід, найбільш безневинний: зростання цін, втрата якихось пільг однією із соціально незахищених груп або ж студентські мітинги. Після чого за діло візьметься суд, який організує справу за типом «Pussy Riot», коли все тягнуло на «адміністративку», а в результаті панянок відправили до колонії», - припустив політолог Віктор Небоженко. На його думку, логіка такої поведінки влади проста: після того, як у в´язниці опинилися Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, залишилося поставити на місце вулицю.
