Як прищепити відкриття нобелівських лауреатів в Україні
Шведська королівська академія наук визначила нових володарів Нобелівської премії з економіки. 8 млн. шведських крон ($1,2 млн.) дісталися американцям Елвіну Роту (Гарвардська школа бізнесу) та Ллойду Шеплі (Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса) «за теорію стійкого розподілу та практику моделювання ринку». Вирішальним фактором у процесі вибору лауреатів, очевидно, стало бажання Нобелівського комітету заохотити «зв’язок теорії із практикою». Крах більшості макроекономічних учень, які показали свою неспроможність за кризові роки, змусили оргкомітет звернути увагу на більш приземлені проекти.
Як пишуть «Коментарі», у Нобелівському комітеті пояснюють, що премія присвоєна за вирішення «центральної проблеми для економіки: як найкращим способом звести один із одним різних (економічних) агентів». «Поєднання основ теорії Шеплі та емпіричних досліджень, експериментів і практичних моделей Рота створили поле для досліджень і поліпшення продуктивності багатьох ринків. У цьому році премія присуджується за видатний приклад економічного моделювання», — йдеться в заяві комітету.
Теорія розглядає питання про те, як знайти оптимальні поєднання в ситуаціях, коли для кожного члена однієї групи необхідно знайти відповідну пару в іншій групі: як вузам вибрати студентів, а пацієнтам знайти донорів органів тощо. Учені не заперечують, що деякі зв’язки між контрагентами дійсно обумовлюються економічним чинником. Наприклад, працівники прагнуть потрапити на підприємства з вищою зарплатою. Але в деяких випадках такий підхід не спрацьовує. І розподіл ресурсів залежить від нецінових критеріїв, а точніше — від грамотного управління. Відправною точкою для розробки стала робота Ллойда Шеплі, опублікована в 1962 році. На її основі був розроблений алгоритм Гейла–Шеплі. Він наочно доводить, що в умовах, коли кількість чоловіків і жінок однакова, завжди можна знайти схему, що дозволяє кожному підібрати оптимального партнера та укласти стабільні шлюби. Як правило, вона багаторівнева і діє в кілька етапів. На першому — кожен наречений іде до найкращої кандидатки, яка найбільш відповідає його очікуванням. При цьому не виключено, що до однієї дами посватаються кілька наречених. З них вона обере одного, відмовивши іншим. Залишившись без роботи, наречені викреслюють супер-леді зі списку та прямують до наступних кандидаток. Кожен із наречених знову йде до найбажанішої (із решти) у своєму списку, і ситуація повторюється. Після деякої кількості побачень всі чоловіки та жінки виявляються розбитими на стабільні пари, які здатні проіснувати в законному шлюбі довгі роки.
Саме цей алгоритм Рот зумів застосувати на практиці для вирішення нагальних соціальних проблем. Широку популярність вченому принесла розробка системи розподілу випускників медичних навчальних закладів. Вона працювала так успішно, що наштовхнула на думку переформатувати систему розподілу для деяких інших спеціальностей. З легкої руки Рота принцип «мар’яжу» був впроваджений при розподілі медичних донорів серед пацієнтів. «Часто дружини готові стати донорами нирки для своїх чоловіків, проте далеко не завжди їхня нирка сумісна з організмом чоловіка. Тобто, необхідно організувати своєрідний обмін нирками з якоюсь іншою парою, для чого, по суті, використовується алгоритм Гейла – Шеплі», — пояснює викладач Київської школи економіки (KSE), старший науковий співробітник Київського економічного інституту при KSЕ Павло Прокопович.
Економісти відзначають, що така методика може бути використана практично в будь-якому аспекті працевлаштування. Наприклад, публікації Рота останніх років були також присвячені працевлаштуванню клінічних психологів, працівників старших вікових груп, розподілу студентів юридичних вузів у судовій системі тощо.
Для нашої країни принципи розподілу обмежених ресурсів поки залишаються таємницею за сімома печатками. Більшість доморощених українських економістів не відстежують новітніх розробок західних колег, ні, тим більше, не замислюються про їх впровадження. «Для застосування сучасних методів розподілу ресурсів в Україні, перш за все, потрібні добре підготовлені та добре оплачувані професійні кадри економістів. У розвинених країнах багато галузей прикладної математики вже давно стали частиною економіки. Наприклад, той же Елвін Рот за освітою є фахівцем у дослідженні операцій, а не в економіці. У нашій же країні економічна наука більше стосується журналістики», — нарікає Павло Прокопович.
До того ж, сама можливість застосувати на практиці теорію Шеплі та Рота викликає неоднозначну реакцію економістів. У всякому разі, коли мова заходить не про людські, а про матеріальні ресурси. «Класичний приклад — виплата пенсій «дітям війни» (особам, які народилися під час війни. - Ред.). З точки зору теорії Елвіна Рота — це правильне рішення. В цьому випадку люди отримають гроші не тому, що вони їх заробили або доклали які-небудь зусилля, а тільки тому, що вони народилися в певний час і їх умови життя відрізнялися від тих, що зараз. Тобто в наявності неекономічний фактор. Ось тільки ця теорія не дозволяє сказати, де взяти гроші в держбюджеті, щоб виплатити ці пенсії», — відзначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Хоча існують області, в яких теорія «ігор» вже діє і в Україні. Один із прикладів — система надходжень випускників шкіл до ВНЗ. За допотопної радянської системи, коли кожен абітурієнт мав право подавати документи тільки в один навчальний заклад, пошук оптимальної пари «студент – ВНЗ» був апріорі приреченим на провал. Абітурієнт або боявся «провалити» іспити в престижний ВУЗ і подавав документи в менш популярний інститут, або недобирав прохідний бал, і був змушений втрачати рік. Введення для школярів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та розширення списків ВНЗ до 5 — дозволило створити оптимальну базу для того, щоб кожен випускник підібрав найбільш підходящий для себе ВНЗ, а навчальні заклади отримали студентів, зацікавлених в отриманні тієї чи іншої спеціальності.
