Громадськість вимагає ветувати закон про демографічний реєстр, який перетворить Україну на поліцейську державу
Громадська рада при Державній службі з питань захисту персональних даних звернулася до президента Віктора Януковича з вимогою накласти вето на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (р. н. законопроекту 10492) та повернути його на доопрацювання до Верховної Ради України з урахуванням експертної думки та позиції широких кіл громадськості.
Закон було прийнято Верховною Радою 2 жовтня. Він передбачає створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи, яка містить персональні дані про людину і її біометричні дані.
На думку експертів понад 30 правозахисних організацій, які 9 листопада провели круглий стіл з приводу цього Закону, подібна система встановить повний контроль над громадянами України як це було під час німецької окупації та суттєво вдарить по кишеням українців, які змушені будуть кожні десять років міняти паспорт, а для малолітніх дітей цей паспорт мінятиметься кожні п’ять років.
До того ж Закон не визначає, хто відповідатиме за дані, зібрані в реєстрі, а просто вказує, що ним користуватимуться різні відомства в своїх цілях.
Переважна більшість експертів висловилися за те, що цей Закон у жодному разі не повинен вступити в силу. Зокрема, він вводить режим поліцейської держави, без згоди суб'єктів персональних даних безпідставно дає право окремим структурам консолідувати в одному масиві абсолютно всю інформацію про громадян, жодним чином не регламентує порядок захисту та обробки персональних даних, їх обсяг. Це є абсолютно надмірним і небезпечним для кожного громадянина. Крім того, цей Закон повністю суперечить Європейській практиці.
Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Олександр Павліченко прокоментував Закон так: «цей Закон повністю не відповідає тому, що називається європейськими стандартами. І не може існувати в такій редакції. Положення Закону не відповідають Конституції, суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням України та порушують права людини».
Голова громадської ради при Державній службі з питань захисту персональних даних Валентин Калашник відзначив, що «перш за все Закон повинен передбачати співвідношення між правами людини і біометрією, збалансувати можливі переваги та недоліки для приватного життя суб'єкта даних виходячи з поставлених Законом цілей, і, звичайно ж, мати альтернативи, які є менш нав'язливими для приватного життя. Про це йдеться і в Конвенції про захист фізичних осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру № 108».
Голова громадської ради при Міністерстві Юстиції Данило Кудрельчук підкреслив, що «ми формуємо суспільство і насамперед Закон повинен захищати інтереси суспільства. Сьогоднішня наша спільна акція полягає в тому, щоб ще раз уголос, професійно, демократично заявити, що ми проти такого Закону. За змістом ми за розумні Закони. Але ці Закони не повинні прийматися галопом, особливо такий, який має доленосний характер для кожної людини».
Перший заступник Голови Державної служби з захисту персональних даних України Лілія Олексюк вказала на те, що «зміст Закону порушує принцип ненадмірності і непропорційності збору персональних даних - основних вимог міжнародного Законодавства. Дані треба збирати не надмірно і виключно в рамках відповідної мети».
Дмитро Йовдій, юрист, представник громадської організації соціальних ініціатив «Просвіта», звернув увагу на проблему створення так званої «мегабази». «У Законі не визначено конкретну мету створення єдиного демографічного реєстру - глобальної мегабази персональних даних, при цьому не визначається власник бази, яка має відповідати за збереження і нерозповсюдження цих даних. Набуття чинності цього Закону може викликати створення реальної загрози несанкціонованого доступу невизначеного кола осіб до персональних даних мільйонів осіб в Україні»- зазначив юрист.
Представник Священного Синоду Української Православної Церкви Геннадій Таранюк до всього сказаного додав, що «якщо Закон набуде чинності, то по суті держава через систему електронного біометричного обліку - Єдиного державного демографічного реєстру за формальними ознаками і фактично набуває права власності на права і свободи громадянина, а відтак і на саму людину. Функціонування людини в суспільстві поза системою електронного біометричного обліку і при відсутності у людини «цифрового імені» стає неможливим.
Голова молодіжної громадської організації «Мальовнічій край русічів» Поліна Тищенко розповіла про економічний аспект Закону. «У зв'язку з прийняттям Закону на громадян лягають додаткові витрати: біометричний паспорт тепер буде видаватися з народження і його доведеться міняти кожні 10 років, а неповнолітнім особам - кожні п'ять. Що стосується вартості паспорта, то вона збільшиться через придбання додаткового обладнання для виготовлення біометричних паспортів. Вартість такого документа цілком може досягти рівня прожиткового мінімуму».
Максим Щербатюк, представник Української Гельсінської Спілки з прав людини від імені всіх учасників цієї спілки (а це більше 30 правозахисних організацій) сказав: «Наша офіційна позиція однозначна: ми повністю підтримує всі зауваження до Закону і виступаємо проти його підписання Президентом. До того ж, автору даного законопроекту Українська Гельсінська Спілка присудила нагороду за найгрубіше порушення прав людини».
Сам автор Закону - народний депутат Василь Грицак - не приховує, що цей Закон вводить на території України режим, аналогічний існуючому в часи окупації нацистською Німеччиною. «У моєї родички з часів окупації України зберігся паспорт, який їй видали фашистська влада. Так от, я можу вам його показати - там є відбитки пальців. Вже тоді німці видавали біометричні паспорти!» - заявив нардеп.
Наявність біометричного паспорту - це вимога ОБСЄ. А саме: всі країни, що входять в цю організацію до 2015 року повинні перейти на біометрію. Однак, дана вимога стосується тільки закордонних паспортів і для отримання безвізового режиму немає необхідності змінювати внутрішні документи на дорогі біометричні. Очевидно, що це вигідно одній одіозній бізнес-структурі, але ставить під загрозу майбутнє цілої країни.
Всі експерти погодилися з тим, що потрібно оперативно розробити та направити президентові офіційний лист з проханням ветувати цей Закон як неконституційний. Під листом до Януковича підписалося понад 30 правозахисних громадських організацій.
