Ініціативи Фаріон можуть зашкодити іміджу української мови
В той час як за збереження та популяризацію російської мови в Україні президент Росії Володимир Путін нещодавно нагородив медаллю Пушкіна українських народних депутатів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова, депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон переконує, що зберігати та популяризувати треба насамперед українську.
Разом із колегами сьогодні, 21 лютого, у Міжнародний день захисту рідної мови вона презентуватиме проект Закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Він, за словами Ірини Фаріон, чітко передбачає інституції, що каратимуть за його порушення. Незадоволення російськомовного населення України, що може спричинити цей закон, депутат називає річчю похідною, на яку не варто звертати увагу, повідомляє Радіо Свобода.
«Ми не повинні зважати абсолютно ні на чию думку, якщо нам треба захистити право нашої нації на комфортне життя. Це як жити на нашій землі і не знати нашої мови і ще претендувати на якийсь окремий статус? З якої рації? Це перший закон в нашій історії, відповідно до якого статус української мови отримує абсолютне і беззастережне, і безумовне застосування на всіх теренах України, не принижуючи жодної мови, жодної національної меншини. Сила кожної мови визначається ставленням її носіїв до неї самої. Закон – це вторинне явище, а первинне – це є суспільна свідомість», – пояснює депутат.
80% українців не мають жодних проблем з використанням рідної мови, розповів про результати дослідження «Мовне питання: за і проти», проведеного у липні минулого року, директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. При цьому 70% з тих, що вважають рідною російську теж не відчувають дискомфорту у її використанні в Україні. Опитані з Донецької та Луганської областей, та Криму скаржились, що часом їм важко заповнити офіційні документи чи вони не могли зрозуміти інструкцію з використання якихось приладів або прочитати і зрозуміти інформацію про ліки. А опитані із Західних областей основною перешкодою назвали відсутність достатньої кількості книжок, журналів та телепередач українською. Усі ці люди складають дуже маленький відсоток респондентів, наголошує соціолог і робить висновок: усі ці проблеми поверхові і запросто можуть бути вирішені.
«Ця проблема з одного боку є регіональною, а з іншого боку навіть технічною. Це не великі показники, на рівні 2, 3,4%. Майже ніхто з опитаних не скаржився, що відчуває дискомфорт у спілкуванні з оточуючими,чи на вулиці, чи на роботі», – каже він.
Усі мовні ініціативи влади, зауважує Олексій Антипович, навпаки викликають протилежну реакцію в українців. Якщо за президентства Віктора Ющенка 54% були за запровадження другої державної – російської мови, то з обранням президентом Віктора Януковича, кількість прихильників і противників такої ініціативи вирівнялась. Одразу ж після ухвалення мовного закону «Ківалова-Колесніченка» дослідження зафіксували протилежну картину: проти російської як другої державної мови висловлюються все більше українців, понад 50% і лише 40% – за.
За дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», рідною мовою вважають українську 55% українців, тим часом як 40% російську.
