Епатажний коменданте. Життя, шоу та цитати Чавеса (ФОТО)
Учора венесуельська влада офіційно повідомили про смерть Уго Чавеса. Його нещодавно було вчетверте обрано президентом, але він так і не зміг пройти інавгурацію через стан здоров’я.
За місцевим часом про смерть Уго Чавеса офіційно було оголошено ще 5 березня, в день шістдесятої річниці смерті Йосипа Джугашвілі (Сталіна). І так само, як і у випадку з радянським диктатором, багато хто вже сьогодні впевнений, що венесуельський президент насправді помер задовго до того, як його колишні соратники сповістили про це народ.
Можна з упевненістю говорити і про те, що не мине й кількох місяців, як з'являться перші книги, в яких буде стверджуватися, що смерть Чавеса стала результатом вдалого замаху на його здоров'ї. Тим більше, що він сам ще за життя натякнув на можливість штучного "імплантації" раку тим латиноамериканським президентам, хто бореться за реальну незалежність своїх країн від США.
До того ж, соратники Чавеса уже кілька місяців готують йому наступника. Ще на початку лютого влада Венесуели мобілізувала усі адміністративні ресурси, включаючи бюрократичний апарат і пропагандистську машину, яка зайнялася дискредитацією потенційних претендентів на президентську посаду від опозиції. Паралельно губернатори штатів, партійні активісти, збройні сили та поліція почали підготовку власне до проведення виборів, формування передвиборчих штабів і так далі. Це було не так складно, оскільки у "команди Чавеса" вже є очевидний кандидат - віце-прем'єр Ніколас Мадуро, якого сам покійний команданте називав своїм наступником.
Уго Чавес і Ніколас Мадуро.
Однак, навряд чи Мадуро зможе перевершити чи бодай зрівнятися з великим коменданте. Пройшовши шлях від організатора нереалізованого перевороту до лідера боліваріанського руху в Латинській Америці, Чавес став однією з найбільш впізнаваних фігур в світі. Будучи яскравою, але неоднозначною особистістю, за роки президентства він встиг заслужити і ненависть, і захоплення.
Життя і боротьба Уго
Уго Рафаель Фріас Чавес (Hugo Rafael Chávez Frías) народився 28 липня 1954 року у містечку Сабанета в багатодітній родині шкільного вчителя.
У дитинстві Чавес мріяв стати професійним гравцем у бейсбол. Захоплення цією грою збереглось на усе життя.
Однак після закінчення школи Уго Чавес вступив до Військової академії Венесуели, яку закінчив у 1975 році у званні молодшого лейтенанта.
До 1992 року служив у десантних частинах, червоний берет десантника згодом став невід'ємною частиною його образу.
У 1982 році (за іншими даними – ще під час навчання в академії) Чавес разом з товаришами по службі створили організацію "КОМАКАТЕ" (COMACATE, абревіатура з перших двох літер військових звань - команданте, майор, капітан, Теньенте, що в перекладі означає лейтенант). Безперечним лідером організації відразу ж став Чавес. З часом "КОМАКАТЕ" трансформувалася в Революційний боліваріанський рух, названий так на честь героя латиноамериканської війни за незалежність Симона Болівара.
У лютому 1992 року підполковник Уго Чавес очолив державний переворот проти президента Венесуели Карлоса Андреса Переса, непопулярного через високий рівень корупції та політики скорочення державних витрат.
Після поразки перевороту, Чавес здався владі і був поміщений у військову в'язницю. Провів в ув'язненні два роки, в 1994 році вийшов на свободу за амністією. Він організував своїх прихильників в Рух п'ятої республіки і перейшов від збройної боротьби до легальної політичної діяльності.
У президентській кампанії 1998 року Уго Чавес брав участь під гаслом боротьби з корупцією. Він здобув впевнену перемогу, набравши 56,5% голосів виборців. Через три місяці, 25 липня, відбулися вибори до місцевого парламенту (асамблеї), які завершилися тріумфом прихильників Чавеса.
Чавес одразу ж встановив жорсткий контроль над державною нафтовою компанією Petroleos de Venezuela, прибутки якої прямували на потреби суспільства: будівництво лікарень і шкіл, боротьбу з неписьменністю, проведення аграрної реформи та інші соціальні програми. Все це сприяло масовій популярності нового лідера серед бідної більшості населення. Спираючись на його підтримку, Чавес приступив до націоналізації підприємств у різних галузях промисловості.
У 1999 році у Венесуелі була прийнята нова конституція, а 30 липня 2000 року пройшли нові загальні вибори, на яких Уго Чавес переміг, набравши 60% голосів. У наступний період політичний курс Чавеса, названий "Боліваріанської рухом до соціалізму", змістився вліво.
Використовуючи сприятливу кон'юнктуру на світовому ринку енергоносіїв, а також певну залежність США від постачань венесуельської нафти, Чавес змінив зовнішньополітичний курс.
Уґо Чавес з президентом Аргентини, Нестром Кіршнером, розглядають мапу енергетичної інтеграції Південної Америки.
Лівацька риторика, показова дружба з диктаторами на кшталт Лукашенка чи Кадаіф і що не менш важливо націоналізація нафтових родовищ, котрі належали іноземним компаніям, призвели до гострої конфронтації Венесуели із Сполученими Штатами.
Із сусідами теж не завжди складалося добре, кілька разів Чавес ледь не вплутався у війну з Колумбією. Зате з Кубою завжди були добрі стосунки.
Опозиція, налякана заявами та діями Чавеса, намагалася всіма засобами позбавитися від нього. 12 квітня 2002 року Чавес був повалений в результаті державного перевороту, проте вже через два дні, 14 квітня, завдяки допомозі своїх прихильників і вірних частин армії, він повернувся до влади.
У 2004 році опозиція ініціювала референдум щодо припинення Чавесом президентських повноважень. Однак Чавеса підтримало більше 58% населення і він залишив за собою президентське крісло. А 3 грудня 2006 року Чавес втретє був обраний на пост президента Венесуели.
У 2007 році Чавес очолив нову політичну організацію - Об'єднану соціалістичну партію Венесуели, створену шляхом об'єднання Руху п'ятої республіки та інших партій, що підтримують "Боліваріанської рух до соціалізму". Ця партія стала найбільшою лівою політичною силою у Західній півкулі.
18 жовтня 2010 року Чавес вперше і востаннє відвідав з офіційним візитом Україну. Дипломатичні відносини України з Венесуелою були встановлені ще у 1993 році.
У 2011 році у Чавеса діагностували рак. Він неодноразово проходив курси хіміотерапії та переніс 4 операції. Лікувався навіть на Кубі на запрошення свого друга Фіделя Кастро.
У 2012 році Чавеса вчетверте обирають президентом, але його інавгурація так і не відбулась через незадовільний стан здоров’я.
Чавес був одружений двічі. З першою дружиною, Ненсі Колменарес, він розлучився в 1992 році. Його другою дружиною стала журналістка Марісабель Родрігез (на фото). Марісабель допомагала Чавесу створювати конституцію 1999 року, але в 2002 році подала на розлучення і в 2007 році засудила реформи, які проводить Чавес.
У Чавеса четверо дітей від першого шлюбу: Роза Вірджинія (на фото), Марія Габріела, Хьюго Рафаель і Рауль Альфонсо і одна дочка від другого - Росінес.
Останнє фото Чавеса, опубліковане в пресі напередодні смерті. Чавес з доньками.
Опозиція звинувачують Чавеса у розвалі економіки, нестримному рості злочинності, тотальній корупції. Чавеса підтримувала біднота, котра складаєть головним чином з корінних індіанців, натомість середній клас, котрий є нащадками іспанців, вважає Чавеса лихом для своєї країни.
За його правління Венесуела вийшла на перше місце по вбивствах в Латинській Америці, обійшовши Мексику, Гватемалу і Ель Сальвадор. Уго заборонив цивільним мати зброю.
"Після акту венесуельсько-російської дружби, в ході якого в Латинську Америку надійшла маса нових «калашникових», вони стали спливати по всьому регіону - від Мексики до Аргентини. Концентрація нелегальної зброї в руках криміналу та ультралівих малолітніх бойовиків, яких вигодовує Чавес, зашкалює. Саме ці люди саме з цієї зброї і скоюють вбивства. А президент відібрав у громадян останню можливість захистити себе. Приблизно так все працює в чавістскій Венесуелі", - пишуть його критики.
Крім того, він заборонив Хеллоуїн і комп'ютерні ігри та обмежив ходіння валюти, ввівши в країні систему квот - тепер, навіть для того, щоб зробити покупку через Інтернет, потрібно діяти обережно.
Витівки і цитати екстравагантного Уго
Чавес цитував по пам'яті Біблію, роботи Болівара, захоплювався дзен-буддизмом, а також писав вірші й оповідання, любив живопис.
Уго Чавес міг не лише кілька годин поспіль виступати перед публікою читаючи вірші на память, а й використовував яскраву, а подекуди і недипломатичну лексику, зазвичай спрямовану проти Сполучених Штатів і їхніх союзників.
Чавес і Клінтон
Уго Чавес та Гіларі Клінтон, 2009 рік
Під час своєї промови в червні 2010 року Чавес почав співати пісеньку, текст якої перекладається так: "Мене не любить Гіларі Клінтон... і я її теж не люблю". Тоді якраз Держсекретар США відвідувала Латинську Америку і критикувала правління Чавеса в телеінтерв’ю в Еквадорі. За її словами, США готові до покращення стосунків з Чавесом, але "видається, що він цього не хоче".
Чавес і король
Під час закриття іберо-американського саміту 2007 року в Сантьяго у Чилі, стався відомий випад короля Іспанії Хуана Карлоса в бік Чавеса. Іспанський прем’єр Хосе Луїс Родрігес Сапатеро закликав Чавеса бути більш дипломатичним, але лідер Венесуели його перервав, чим змусив короля вигукнути: "Чому б тобі не замовкнути?"
Чавес про Обаму
У 2009 році в ООН Чавес обережно привітав нову адміністрацію президента США Барака Обами. Озираючись навкруги, він сказав: "Сіркою більше не пахне. Ні, пахне чимось іншим. Пахне надією, і ви повинні мати надію в серцях". У 2006 році, виступаючи з тієї ж трибуни він назвав колишнього президента США Джорджа Буша "дияволом" і поскаржився на запах "сірки" у приміщенні.
Про Кандолізу Райс
Чавес неодноразово називав Держсекретаря США Кондолізу Райс "дівчинкою". У лютому 2006 року Райс назвала Венесуелу загрозою демократії в регіоні і "поплічником" Ірану. Під час свого щотижневого недільного виступу Чавес відповів їй попередженням:
"Пам’ятай, дівчинко, я - наче терен, який квітне на рівнині. Я дарую аромат тим, хто йде повз, і колю тих, хто мене трясе. Не займай мене, Кондоліза. Не займай мене, дівчинко".
Чавес і Єлизавета ІІ
Чавес атакував королеву, вимагаючи у Британії повернути Фолклендські острови Аргентині: "Королево Англії, я звертаюсь до тебе! Королево Англії, імперій більше немає. Невже ти цього не розумієш, королево Англії? Поверни Мальвіни аргентинському народу, королево Англії!" У 2010 році у своєму щотижневому телевиступі він назвав британський контроль над островами у південній Атлантиці "антиісторичним та ірраціональним".
Про лідера Мексики
Чавес нападав і на латиноамериканських лідерів. У 2005 році він назвав свого тодішнього мексиканського колегу Вісенте Фокса "цуциком" імперіалізму США: "Сумно бачити продажність президента Фокса, дуже сумно. Як сумно, що президент такого народу, як мексиканці, перетворився на цуцика імперії".
Чавес про Україну
"У вас, українців, є глибоке почуття незалежності та суверенітету... Ми боремося за одну справу - за незалежність, розвиток, суверенітет наших країн", - сказав Чавес під час візиту до України.
Венесуела в жалобі
Як тільки-но стало відомо про смерть Уго Чавеса венесуельці вийшли на вулиці. Цілу ніч тривали багатотисячні мітинги. Таким чином бідна більшість країни висловлювала свою жалобу з приводу смерті свого лідера.
Не обійшлось і без неприємного інциденту. Кореспондентку колумбійського телеканалу RCN Кармен Андреа Ренхіфо побили в центрі Каракаса, коли вона вела репортаж про смерть президента Венесуели Уго Чавеса.
Кармен перебувала разом зі своїм оператором у військовому госпіталі в Каракасі, де помер Чавес. Вона якраз почала вести репортаж, коли хтось із людей у лікарні звернув на неї увагу і закричав, що вона представляє "путчиський" канал, який виступає з критикою Чавеса. Кілька чоловіків і жінок, що стояли навколо, напали на журналістку і її оператора, намагаючись побити їх руками, палицями і мотоциклетними шоломами.
