Дані з іменних квитків Укрзалізниці можуть використовуватися для політичного переслідування. Продаж квитка з прізвищем порушує права людини
Як використовуються дані, котрі отримує Укрзалізниця продаючи іменні квитки, перевірить спеціальна комісія. Вона створена після скарг громадських активістів на законність практики квитків із внесенням прізвища пасажира. Укрзалізницю перевірятиме Держслужби України з питань захисту персональних даних.
«Інформація про подорож особи в певний день і за певним маршрутом автоматично потрапляє до бази даних про поїздки пасажирів, ця інформація далі обробляється невизначеним чином. Водночас, пасажири не повідомляються про ведення такої бази даних, а також не передбачено надання їхньої згоди на внесення, зберігання та іншу обробку даних про їхні поїздки.
Усе це створює можливості для зловживань, наприклад, для політично обумовленого контролю за пересуваннями пасажирів, зокрема, для стеження за пересуваннями представників опозиції, журналістів та громадських активістів. […] Урядом не наведено достатніх підстав, які робили б таке втручання необхідним.», говорить юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.
«Введення «іменних» проїзних документів під гаслом боротьби з перекупниками відбулося всупереч волі громадськості та попередньому рішенню Укрзалізниці, яка сама ж у 2007 році визнала такий метод неефективним.
За місяці дії практики “купівлі квитків за паспортом” ми не побачили обіцяного покращення: на багато напрямів квитки дістати неможливо, - пояснює Голова Правління Центру Громадянських Свобод Олександра МАТВІЙЧУК. – Натомість, з’явилися випадки, коли учасників мирних зібрань зсаджують з потягів, знаючи наперед, у якому потязі вони будуть їхати. Робота в даній комісії є можливістю обґрунтовано перевірити, з якою метою насправді збираються дані про особу при купівлі залізничного квитка.»
Результатом перевірки, за словами Максима Щербатюка, може бути видання комісією певного переліку приписів щодо того, чи відповідає політика ведення бази персональних даних Укрзалізницею нормам чинного законодавства.
«Навіть якщо Укрзалізниця ігноруватиме ці приписи, що, в принципі, їй не вигідно, вони можуть стати добрими аргументами на користь відмови від практики «іменних» квитків у суді», - прогнозує Максим Щербатюк.
Нагадаємо також, що Держслужбу України з питань захисту персональних даних з 1 січня 2014 року буде ліквідовано, а її функції, реєстр баз персональних даних та накопичені заяви на реєстрацію баз персональних даних будуть передані Омбудсменові.
