У Дніпропетровську збирають кошти на перший пам’ятник бійцям УНР
У Дніпропетровську почали збирати гроші на перший в регіоні пам’ятник воїнам Армії УНР. Зі Східної України походить чимало легендарних командирів УНР, однак їхні імена невідомі широкому загалу, кажуть організатори. Влада ініціативу не підтримала, відтак встановити монумент вирішили на подвір’ї одного із храмів. Хоча ініціатори проекту вже побоюються за майбутній пам’ятник. Раніше у Дніпропетровську невідомі тричі зрізали хрест із могили бійців УНР у центрі міста, міліція й досі шукає винних.
Про проект встановлення пам'ятника пише Юлія Рацибарська, Радіо Свобода.
Доброчинний фонд «Героїка», який займається вшануванням пам’яті героїв визвольних змагань початку ХХ століття, загалом на теренах України встановив понад два десятка пам’ятників та пам’ятних знаків бійцям УНР. Більшість із них – у західних та центральних областях.
На території Дніпропетровщини вдалось зреалізувати тільки дві ініціативи – пам’ятну дошку та знак на могилі бійця УНР Спиридона Тропка у Верхньодніпровському районі. За радянських часів місця військових поховань УНРівців цілеспрямовано знищувались.
Суперечка щодо імен
У регіоні тепер має з’явитись і перший солідний пам’ятник воїнам УНР, каже керівник доброчинного фонду «Героїка» Павло Подобєд. Кошти на нього громадськість наразі збирає «всім миром». Ескіз уже готовий, монумент буде стилізований під герб держави Тризуб: між двома гранітними брилами – меч, перевернутий руків’ям догори. На ньому збираються викарбувати «посвяти» бійцям УНР.
«Що стосується імен, ми довгий час дискутували. Уродженців Катеринославської губернії, які служили в армії УНР, за архівами, нашим фондом встановлено декілька сотень. Від до того самого генерал-хорунжого УНР Миколи Капустянського, який народився на Дніпропетровщині, і до простого козака, як Спиридон Тропко. Вигравіювати усіх неможливо. Відтак ми зупинились на тому, що викарбуємо імена тих, хто загинув на території краю в боях з більшовиками, з махновцями, і командирів підрозділів, що воювали на Катеринославщині. Щодо кошторису, загальний – близько 15 тисяч гривень. Зараз гранітні брили виготовляють на Черкащині, меч – у Києві, в подальшому все це звезуть для монтажу до Дніпропетровська. Хто жертводавці? Це зазвичай люди, захоплені вивченням історії українського війська, студенти, парафіяни, просто небайдужі», – розповів Радіо Свобода Павло Подобєд.
Ініціативи із вшанування бійців УНР на Дніпропетровщині місцева влада не підтримує, кажуть автори проекту. У Верхньодніпровському районі, де встановлювали табличку й пам’ятний знак, місцева влада офіційно поінформувала: вважає ініціативу недоцільною, такою, що може образити пам'ять похованих там більшовиків.
Збереження монумента забезпечити зможуть
Відтак монумент у Дніпропетровську вирішили поставити на території одного з храмів УПЦ Київського патріархату, заручившись підтримкою парафіян. Настоятель храму, отець Ярослав Малерик запевняє: збереження монумента забезпечити зможуть, й історій подібних до тієї, що була на Жовтневій площі, де хрест з могили УНРівців крали тричі, не повториться.
«Це є наше подвір’я, наш дім. Наша територія є огородженою, це раз. По-друге – ми з прихожанами зараз із зовнішньої території храму хочемо поставити відеокамери. Хоч про таке говорити дико. Сам я родом із Західної України, з Львівщини, у мене в крові, як кажуть, закладено пам’ятати історію. Треба пам’ятати те, що було в Україні», – сказав Радіо Свобода священик.
У Дніпропетровську вціліло поховання бійців УНР, загиблих у боях із більшовиками наприкінці 1918 року. Події тих днів, кажуть дослідники, знаменні не тільки відновленням чинності Директорії УНР у місті, а й «хвилею патріотичних почуттів» серед місцевих жителів. Саме тоді громадськість ініціювала перейменування міста Катеринослава на Січеслав. Однак події тих років довгий час замовчувались і ще досі належно не досліджені, зазначає старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Тетяна Цимлякова.
«Із такими феноменами ми зустрічаємось. Виявляється, деякі командири УНР дожили до 1937 року, і тоді вже їх репресували. На жаль, у нас фотографій немає, по кінохроніках щось важко встановити. Вперше про події тих років було розказано в експозиції 5-ї зали нашого музею 1997 року, коли вже про це стало можна говорити. Саме тоді ми, музейні співробітники, почали досліджувати цю тему», – розповідає науковий співробітник музею.
Кошти на перший пам’ятник бійцям УНР у Дніпропетровську збиратимуть й надалі. Незабаром, поінформували організатори, з цією метою видадуть листівки з портретом Олександра Вишнівського, уродженця краю, полковника армії УНР, який очолював легендарний 3-ій кінний полк.
Copyright © 2013 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
