Молоді та гламурні. Кого проштовхує українська влада
Господарі владних кабінетів, усе більше відриваючись від реальності, активно просувають на «смачні» посади своїх молодих протеже.
Призначення на одну з керівних посад в Національному військово-історичному музеї яскравої блондинки Анастасії Фурман помітно сколихнуло український інформаційний простір. Про трудові здобутки 23-річної Насті широкій публіці невідомо нічого, крім її зовнішніх даних, любові до дорогих автомобілів і позиціонування себе як починаючої моделі, актриси і так далі. Однак цього виявилося цілком достатньо, щоб відразу ж дати їй крісло заступника директора музею, за своєю специфікою дуже далекого від устремлінь нової керівниці.
Анастасія Фурман
"Коментарі" згадали про інші призначення «молодих та зелених» (або, як мінімум, «гламурних і модних»), що викликають більше некоректних запитань, ніж переконливих відповідей.
Влада Прокаєва
На початку червня 2012 року колишня «Міс Україна» і власниця модельного агентства Влада Прокаєва стала радником генерального директора Києво-Печерського заповідника. У той час заповідник очолювала Вікторія Ліснича, з якою Прокаєва-Литовченко була дружна, - теж без музейного минулого, але з роботою на посаді радника міністра з питань сім´ї, молоді та спорту за спиною. Вже через місяць після призначення у заповіднику вибухнув скандал. Колектив вимагав звільнити новопризначене керівництво із заступниками та радниками, разом узятими. Але Прокаєва, на яку в працівників був особливий зуб, іти добровільно не хотіла - мовляв, за посаду гроші сплачені. У підсумку проводити кадрову чистку в заповіднику довелося міністру культури, і гламурну діву таки «пішли». Але, як виявилося, ненадовго: на початку року Влада Литовченко (за минулі місяці вона встигла розлучитися і повернути своє рідне прізвище. – Ред.) повернулася в уподобаний нею заповідник. Але вже на громадських позаштатних засадах.
Ольга Сисоєва
Півроку тому, в квітні 2013-го, скандал, практично ідентичний історії призначення згаданої вище Анастасії Фурман, розгорівся в Черкасах. Там 23-річна студентка Ольга Сисоєва, котра до того встигла попрацювати на посаді заступника міськорганізації Партії регіонів, несподівано для всіх «напрацювала» на посаду директора Черкаської філармонії, змінивши на цій посаді засновника місцевого камерного оркестру Олександра Дяченка. При цьому «протеже голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба» була ще й директором черкаського Палацу молоді.
Сказати, що миловидну новопризначенку не прийняли ні колектив, ні громадськість - це нічого не сказати. «Розрулювати» конфлікт знову довелося міністру культури, і юна керівниця досить швидко позбулася своєї посади. Але в натовпі не загубилася, і з ходу стала начальником управління сім´ї, молоді та спорту департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаського міськвиконкому.
Ольга Смолиголовець
Екс-секретарка Сімферопольської міськради Ольга Смолиголовець зайняла цю далеко не найскромнішу посаду наприкінці 2010-го у віці 26 років. Але, на відміну від інших молодих керівниць, заради кар´єрних висот їй довелося-таки попрацювати. Спочатку, з 2004-го по 2009-й, - у київській міській організації Партії регіонів консультантом відділу з роботи з депутатами всіх рівнів. Потім - помічником-консультантом нардепа-«регіонала» Сергія Глазунова. У липні 2010 го Смолиголовець стає начальником управління контролю Управління справами Ради міністрів АР Крим, а ще через кілька місяців - уже згаданим секретарем міськради.
На цій посаді вона встигла відзначитися недотриманням введеного мером Віктором Агєєвим дрес-коду для підлеглих. І на одну з нарад прийшла в блузці «визивного фасону» - з мереживом і глибоким декольте, через що в низці ЗМІ регулярно згадується як «пишногруда секретарка міськради». Однак у березні 2013 року зірка цієї ставлениці «макіївської команди почала стрімко йти з політичного небосхилу. Смолиголовець вигнали з міськради, і вона пішла працювати на одну з місцевих телекомпаній, що належить «регіоналам». Де, до слова, досить швидко встигла налаштувати проти себе колектив з усіма витікаючими наслідками.
Анатолій Ігнатович
На відміну від багатьох інших, процес кар´єрного зростання минулого громадського активіста, а нині зразкового чиновника Анатолія Ігнатовича прозаїчний і зрозумілий. І показовий.
У 2009-му цей аспірант «Львівської політехніки» очолив щойно створений Національний студентський союз. А через два роки, не залишаючи керівного поста в НСС, став начальником управління з питань сім´ї та молоді Львівської ОДА. При цьому Ігнатович всіляко відкидав припущення, що кар´єрний ріст його пройшов без прямої чи опосередкованої участі міністра освіти і науки (а в той час - ще й молоді та спорту) Дмитра Табачника. Ось тільки факти змушували запідозрити зворотне: НСС є лояльною до міністра організацією, та й заради просування в маси міністерського закону «Про вищу освіту», так досі й не прийнятого, постарався чимало. Втім, останні новини теж не дають засумніватися в давній дружбі міністра та активіста, оскільки в нинішньому році Ігнатович знову змінив посаду, очоливши цього разу Львівське обласне управління Комітету з фізвиховання та спорту Міносвіти.
