Підтверджено документально: Ірина Фаріон мітила в КПРС і агітувала за російську мову
Протоколи засідань парткому Львівського державного університету ім. І. Франка, а також засідань комітету комсомолу цього вишу, отримані ZAXID.NET офіційним шляхом в Державному архіві Львівської області, підтверджують членство нинішнього народного депутата від ВО «Свобода» Ірини Фаріон у Комуністичній партії Радянського Союзу (КПРС).
Для отримання доступу до протоколів ZAXID.NET звернувся з офіційним запитом до директора Державного архіву Львівської області Петра Кравчука 15 листопада. Сьогодні, 19 листопада, кореспонденту ZAXID.NET офіційно надали доступ до цих документів і забезпечили можливість їх сфотографувати.
Відповідні документи містяться в трьох справах партійного архіву Львівського обкому Компартії України.
Справа №356, опис №1, фонд №3567, містить протоколи засідань комітету комсомолу ЛДУ ім. І.Франка, серед яких – протокол №10 засідання 10 березня 1987 року. Третім питанням порядку денного цього засідання було «Про надання характеристики-рекомендації для вступу кандидатом в члени КПРС тов. Фаріон І.Д.».
Надання відповідної характеристики-рекомендації, як свідчить протокол, учасники засідання підтримали одноголосно. Поміж іншим, в протоколі вказано, що Ірина Фаріон була членом ВЛКСМ з вересня 1978 року.
Також справа містить і саму характеристику-рекомендацію, підписану тодішнім секретарем комсомолу комітету ЛДУ Степаном Кубівим (тепер – народний депутат від «Батьківщини», пройшов за партійним списком).
Помітним в цій характеристиці є місце, в якому йдеться про те, що Ірина Фаріон заохочувала вивчення російської мови іноземними студентами. «Будучи членом факультетського КІДу (Клубу інтернаціональної дружби – ред.), вона неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови», – йдеться в документі, підписаному Степаном Кубівим.
Ця характеристика-рекомендація стала потім підставою для того, аби Ірина Фаріон стала кандидатом в члени КПРС. Справа №248, опис №2, фонд №92 містить, зокрема, протокол засідання парткому ЛДУ ім. І. Франка від 3 квітня 1987 року. У порядку денному цього засідання стоїть питання про прийом Ірини Фаріон кандидатом в члени КПРС.
Судячи з протоколу, доповідали з цього питання двічі, спершу – Т.І. Комаринець, а потім – М.І. Гнатюк. Позитивне рішення також приймали одноголосно.
Протокол засідання, на якому нинішнього народного депутата від «Свободи» приймали безпосередньо в члени КПРС, міститься в справі №258, опис №2, фонд №92. Йдеться про протокол №45 від 15 квітня 1988 року. Тоді в порядку денному розглядали питання про прийом до КПРС 15 кандидатів.
Рішення, знову ж-таки, було прийнято одноголосно.
Відтак ці документи можна вважати офіційним підтвердженням членства Ірини Фаріон у КПРС, яке вона сама категорично заперечує.
Документів, які б свідчили про вихід чи виключення Ірини Фаріон з КПРС до 30 серпня 1991 року, коли діяльність компартії на території України була заборонена офіційно, нам виявити не вдалося. За словами начальника відділу забезпечення зберігання документів № 2 Державного архіву Львівської області Лариси Полякової, подібних документів в архіві немає.
Нагадаємо, що Ірина Фаріон вступила до ВО «Свобода» у 2005 році, наступного року стала депутатом Львівської облради від цієї партії. У 2006 і 2007 роках балотувалася до Верховної Ради за списком ВО «Свобода», однак тоді партія не подолала виборчого бар’єру.
У 2012 році Ірина Фаріон тріумфально виграла вибори до Верховної Ради у мажоритарному окрузі №116 (Львів), набравши понад 68% голосів виборців. Цей результат став абсолютним рекордом цих виборів серед кандидатів, які балотувалися під опозиційними гаслами.
Від редакції «Текстів».
Звісно, наведені факти використають недоброзичливці Ірини Фаріон зокрема і ВО «Свобода» узагалі. Але слід зазначити, що членство у Комсомолі і КПРС у ті часи було чи не єдиним соціальним ліфтом для українців. Інша справа час вступу. 1988 рік це часи "перебудови", коли масово створюються різні неформальні організації, широкому загалу стають відомі злочини КПРС і чимало людей починають покидати цю партію. В ті часи молодій амбітній людині було де прикласти свої уміння, зокрема у Львові з 1987 року тоді вже діяло Товариство Лева, котре без зайвих істерик популяризувало українську мову і культуру.