Спонсори Євромайдану. Хто фінансує «державних заколотників»
У перший тиждень київського Євромайдану у Львові відбулася акція "Карапузи йдуть в ЄС". Молоді мами вийшли зі своїми малятами на символічну ходу за євроінтеграцію. Ідея акції народилася через неможливість поїхати в Київ на головний Євромайдан, адже діток самих не залишать.
Про це пише Мар’яна П’єцух на INSIDER.
Чимало українців із різних причин не можуть фізично бути присутніми в столиці. Але при цьому намагаються бути активними учасниками протесту. Так, тисячі людей у той чи інший спосіб долучаються до спільної справи.
Усю пенсію на революцію
Живим символом донецького Євромайдану вже став 76-річний пенсіонер Віктор Шевченко. Він не лише щодня приходить на площу до однодумців, а й допомагає, чим може. То приніс теплі валянки, то всю свою пенсію – 500 гривень.
Пенсіонер із Донецька Віктор Шевченко. Фото з Facebook Valentin Bebik
"Я віддав би життя за те, щоб наші діти жили у вільній державі, щоб у нас були стандарти хоча би такі, як у Європі", – каже донецький пенсіонер. Передаючи конверт, попросив людей на Майдані "не здаватися" .
Пенсіонери – чи не найбільша категорія громадян, яка долучилася до Євромайдану саме фінансово. Довго стояти на майданах не в змозі, тож намагаються допомогти грішми, щоби "хоч дітям і онукам жилося краще".
Зокрема, їхніми зусиллями тільки на Євромайдані в Києві з 21 листопада по 2 грудня було зібрано 600 тисяч гривень. У Львові в день збирають від 11-ти до 35 тисяч гривень.
У Києві гроші скеровують на лікування потерпілих від побиття "Беркутом", допомогу сім’ям затриманих. Також витрачають зібране на потреби самого Євромайдану — придбання польової кухні, засобів обігріву та захисту, наприклад, шоломи, ліки для медпункту, бензин.
У Львові, як запевнили тутешні координатори, гроші здебільшого йдуть на оплату організованого транспорту в Київ. При цьому охочі їхати все одно повинні заплатити по сто гривень, щоб ці поїздки не перетворилися на туристичні.
Координатори звітують: пожертв уже більше, ніж потрібно. Але прийом коштів не припинили. Мовляв, невідомо, як ситуація розгортатиметься далі.
Відтак, якщо когось переймає доля його фінансової допомоги, то краще її робити адресно. Тим паче частішають випадки, коли, прикриваючись Євромайданом, гроші збирають аферисти.
Тому можна напряму переказати кошти на рахунки сімей потерпілих від дій "Беркута", які тепер залишилися без годувальника, або ж купити знайомому чи сусідові квиток до Києва.
Банки-склянки й інша гуманітарна допомога
Хто не має можливості допомогти грошима, намагається винести з хати найтепліше – ковдри, матраци, куртки, чоботи, валянки. В центрі Львова на Євромайдані великий військовий намет ущент забитий речами – частину з них уже спаковано у великі кульки. Решта хаотично розкидана купами по всьому намету.
"Учора відправили в Київ п’ять бусиків із речами та харчами", – розповідає координатор Олександр Галкін.
До столиці відправляють не все. Залишають для потреб львівського Євромайдану частину теплих шкарпеток і рукавиць – ця "гуманітарка" має найбільший попит. "Був випадок, що серед речей, які сюди принесли, була жіноча нижня білизна", – додає Олександр.
В іншому наметі - харчоблок. Тут кількасот банок із закрутками – огірки, помідори, варення, компоти, засолене сало... В Київ їх не відправляють, адже важко пакувати, та й побоюються, що розіб’ються. Судячи з кількості банок у наметі, з’їдати самостійно львівські волонтери теж не встигають.
Фото Мар'яни П'єцух
Загалом, як зізнається Олександр, речей, як і грошей, більше, ніж достатньою. Але люди несуть і несуть. Відмовляти в їх нестримному бажанні допомогти ніхто не хоче.
Таких пунктів прийому у Львові вже багато – чи не при кожній церкві. "В нас тут пройти немає де, все завалено продуктами. І так пахне ковбасами! Купа чаю, цукру, це лише те, що зверху побачила. Люди носять до парафій, а наша Молодіжна комісія при Львівській Архиєпархії організовує автобус і відправляє це все на Київ", – розповідає Ліля Гуцол, співробітниця комісії родини Львівської архиєпархіії УГКЦ.
Леся Добровольська збирає харчі
А от мама двох маленьких діток Леся Добровольська переймається, чи довезуть допомогу до столиці. Жінка так само зініціювала у своєму селі збір речей і харчів для майданівців. "Пішла по сусідах, хат сім-вісім обійшла. А вони попереказували іншим односельчанам, у підсумку все село зібрало різного добра!" – розповідає Леся. Зібрали капусту, буряки, картоплю, квасолю, мед, цибулю... Багато хто докладав до овочів конверт із грошима. Приносили і бензин для водіїв, і маленьку ікону.
"Але коли почули, що в п’ятницю вночі затримали автобуси з людьми, які їхали до столиці, то вирішили не ризикувати, – каже жінка. – Тому чоловіки з села взяли дві машини і вивезли все добро на об’їзну дорогу. Там зупиняли машини, які їхали на Київ, і передавали по кілька пакунків, що влазило в багажник".
Теплий харч із доставкою
"Люди приносять навіть свіже м'ясо. Так, просили передати п’ять кілограмів домашньої свинини. Ще жінка принесла триста вареників. Але ми нічого з того в Київ не передавали, бо зіпсувалося б, з’їли наші помічники", – розповідає волонтерка в ще одному львівському пункті прийому допомоги.
Ірина Крементуло готує їжу майданівцям
Хоча свіжа і щойно приготована їжа, напевно, чи не найбільша радість на київському Євромайдані. Благо, кухарів-добровольців вистачає. Крім кухні, що працює прямо в наметах, киянки сотнями приходять щодня, передаючи свіжо приготовлений харч.
"Пакую все в каструлі, одну і другу сумку в дві руки, та в метро на Майдан", – розповідає столична пенсіонерка Ірина Крементуло. Економіст за освітою за два тижні вона освоїла професію кухаря масових заходів. Жінка щодня витрачає по чотири-п’ять годин, щоб начистити картоплю-моркву-цибулю. Це заготовки для супів і "зажарки", які несе на Майдан, щоби там уже кинути в окріп. "Аби страва була максимально свіжою", – пояснює пенсіонерка.
Удома самостійно смажить млинці, пакує в коробки, обгортає рушниками для збереження тепла і несе "революціонерам". Готує також солодку випічку, адже "війна війною, а солоденького хочеться".
Хостел у кожну хату
Деякі кияни пропонують по можливості теплий харч прямо в себе дома. Так Віра Кобаль організувала у власному будинку тимчасовий безкоштовний хостел. На Майдані самій стояти не виходить, двоє дітей хворіють. Тож залишила свій номер у штабі, що готова прийняти людей на нічліг. Місяця вистачає усім – додаткові матраци Віра позичила в сусідів.
Віра Кобаль влаштувала у себе вдома безкоштовний хостел
"Першого разу до нас приїхало п’ять осіб, це були студенти зі Львова, а також троє чоловіків із Кіровограда. Наступного дня вже було вісім студентів зі Львова", – розповідає Віра.
Анонімні агітатори
Ще одна молода мамуся з Києва Віра Семенова долучається до "революції" як агітатор. Гуляючи з річним сином у своєму спальному районі, розклеює листівки.
"Тут у спальних районах узагалі все глухо, ніби нічого не відбувається, треба працювати зсередини. Листівки зробила сама, дуже простого змісту: "Хочеш змін, але не можеш прийти на Майдан? Ти можеш допомогти одягом, їжею, ліками, канцтоварами". Чоловік на роботі надрукував, а ми гуляємо і клеїмо. Спеціально зробила їх російською, щоби більше людей зрозуміло, і щоб не казали, що Євромайдан – лише для націоналістів", – розповідає Віра.
Крім того, філолог за освітою, дівчина малює вдома транспаранти, а чоловік уже возить їх на Майдан.
Нянька для дітей "революціонерів"
Спеціально для мам, які не мають на кого залишити свої чада, але дуже хочуть бодай на кілька годин потрапити на Майдан, у Києві відкрили тимчасовий дитсадок. Так, заснувати такий "прихисток" для дітей "революціонерів" запропонувала співачка Росава.
"Завтра наш прихисток працюватиме в повному режимі з 11.00 до 18.00. Пишіть в особові листи, якщо зібралися йти на Майдан, а маля збираєтеся довірити мені", – пише вона на своїй сторінці у Facebook. Дітей збирають в одному з приватних дитячих клубів, де є достатньо няньок-волонтерів.
Пожертви євромайданівцям. Фото Лілії Гуцол
Зі схожим бажанням виступила і мешканка Луцька Юлія Смаль. Мама трьох дітей, наймолодшому з яких іще й року немає, в Київ поїхати не може. Але звернулася до всіх луцьких мам, що ті можуть залишати своїх старших діток їй.
"Я за містом живу, але з машиною, можу дітей відвозити до міста, в школу, годувати, уроки з ними робити. В цьому нічого такого немає, я ж досвідчена пластунка. Тому бути 24 години на добу з чужими дітьми - не новинка", – розповідає Юля.
Крім того, активістка-волонтерка пропонує допомогу перекладами – з української на англійську для того, щоб максимальна кількість людей у світі дізналася про події в Україні.
Мама-перекладач
"Революція" львів’янки Юлі Белущенко-Семків триває за комп’ютером. Активно дівчина долучилася до інформаційної роботи після подій 1 грудня, коли на Банковій затримали й заарештували молодих чоловіків. Серед них був і друг її сім’ї.
Мама півторарічного хлопчика, дипломований філолог англійської, щодня перекладає тексти про долю заарештованих, а також дані, як можна допомогти їхнім сім’ям. Переклади централізовано розсилаються в офіси посольств, міжнародних громадських організацій та іноземні медіа.
"У нас велика надія на тиск Заходу на нашу владу та силовиків. Волонтери з самого початку перекладають усілякі петиції, апеляції, прохання і розсилають посадовим особам, в посольства, сенат США, Європейський суд, вони вже проробили гігантську роботу", – додає Юля.
Революція за кермом
Ще велика категорія осіб, які активно допомагають "революції", – водії. Львів’янин Володимир Іськович, заступник директора транспортного підприємства, надав автобус, який безкоштовно розвозив львівських мітингувальників уночі додому.
Автолюбителі та львівські таксисти стали таким собі невидимим бойовим загоном. "Таксофірми мають із нами домовленість: якщо побачать у місті підозрілих людей чи скупчення автотранспорту з чужими номерами, повідомлятимуть нам ", – розповідає активіст львівського Єворомайдану Андрій Шевців.
А члени місцевого Клубу автолюбителів часто супроводжують автобуси, що їдуть зі Львова на Київ. "Якщо якийсь з автобусів зупинили, автолюбителі оперативно повідомляють у штаб, аби тут, на місці, вирішити, як уникнути повторення ситуації з іншими автобусами", – додає Шевців.
