Закон про Майдан. Повертаємося до Віча
На Майдані днями відбувалося дивне - хтось перший написав на полінці назву свого населеного пункту, інший зробив те ж саме, почала зростати стінка, одні подавали, хлопець укладав, і було в цьому процесі будівництва башточки на Майдані дуже важливе для кожного з нас почуття одного з багатьох.
Автор: Марія Старожицька
Так от, головне вже сталося. Майдан зібрав людей , небайдужих до долі держави. Майдан - це те, що виколупує людей з коконів «дім-робота- благополуччя», змушуючи стояти на морозі не заради когось із тих, хто виходить на сцену, а просто тому, що інакше - не можна.
Майдан відчув, що тепер є за що не поважати владу і поважати самих себе. «Шануймося, бо ми того варті!», - ця давня українська приказка тепер скріплена Майдано , як гербовою печаткою. Майдан - океан, Запорізька Січ, народне віче - всі ці визначення вже увійшли в новітню політичну історію і фіксують головний історичний момент: це зібрання людей стоїть не за зміну політичного керівництва країни, влади на опозицію, а за своє право на управління власною державою. Без зайвих посередників.
Привітно зігріти, ситно нагодувати, чітко розподілити тих, хто прийшов, і так , аби кожен був корисний тим, що вміє - величезний мурашник Майдану прекрасно впорався з цим завданням. Вже діють і відкритий університет, і музичний майданчик, і нічні кінопокази, а на цілодобовий концерт із чудовою вдячною публікою приїжджають кращі вітчизняні і хороші зарубіжні виконавці.
Виявляється, ми всі можемо самі - і складати, і друкувати, і клеїти листівки, і прибирати територію , і стояти на барикадах. І тепер найголовніше - зберегти це вміння миттєво підніматися по тривозі , почувши про несправедливість.
Так от, правильний державний закон просто фіксує на офіційному рівні те, що вже є. Юристам, які працюють сьогодні в наметах з численними запитами співгромадян, нескладно буде до початку наступної січневій сесії Верховної Ради написати Закон про Майдан , а депутатам - внести його на розгляд парламенту.
Все просто: Майдан - не територія в центрі столиці. Майдан - метод народного самоврядування. Спільнота тих , хто точно знає , в якій країні хоче жити. І не дасть ні владі , ні опозиції по -своєму перекроїти цю країну нашого майбутнього. Країну, де повага до її громадянина, попри його пристрасті, переконання, віру – є первинним. Закон передбачить і механізм миттєвого збору Майдану при необхідності , якою може стати як нова Врадіївка, так і будь-яка дія влади , що не отримало попереднього схвалення Майдану. І, власне, механізм такого обговорення з народом важливих для держави кроків.
Так, у нас буде новий уряд. І новий президент. І новий парламент. Але такий, що самооновлюється і мудрішає - згідно з новим законом - Майдан залишиться визначальною політичною силою , суть - народом , що отримав свій голос.
Ось ці полінця населених пунктів з маловідомими киянам назвами - фундамент Майдану. Це, якщо хочете, партія небайдужих. Тих , кому не все одно , куди його ведуть ті , кому демократичні вибори довірили розподіл бюджету країни. Цей народ, що сьогодні підкидає свої полінця до загального багаття, вже запустив глибинні процеси виявлення в собі нової хвилі тих, кому можна буде довірити країну. Україну. Європейську демократичну державу. Чи знадобиться для цього місяць, рік, півтора - не так важливо. Головне - те, що відчуваєш вже сьогодні .
І, мабуть, вперше за всю новітню історію. Те , що влада Майдану - це і моя влада . Це не романтика, не прекраснодушна омана людини, чиїм ентузіазмом - разом з тисячами таких же - скористаються опозиційні політичні сили. Це єдиний спосіб жити далі в гармонії з самим собою. Тому - на Майдан. Він - уже переміг.
