Як досвід Меджліса по обранню паралельної влади можна використати в Києві. Інтервю.
Вибори можна зробити не в рамках чинного законодавства, проте використовувати традиційні методи: організувати передвиборчу кампанію, кандидатів, поставити урни для бюлетенів, призначити голосування. Вийде легітимне з точки зору киян управління. Правда, повторюся, такий орган не буде легітимним з погляду влади, оскільки це не відповідає законам. Однак для влади це буде орган, із яким можна вести переговори, який представляє інтереси киян.
ТЕКСТИ вже писали, що кияни можуть обирати мера самі, без “дозволу” влади — як це роблять кримські татари із Меджлісом.
“Велика ідея” розпитала експерта з організаційного розвитку організацій громадянського суспільства ПРООН Айдера Халілова про те, чи можуть кияни створити заміну існуючої влади з досвіду кримськотатарського Меджлісу (парламенту) і як сформувати такий орган альтернативної влади, який би дійсно представляв інтереси громадян.
- Чим за своєю суттю є Меджліс?
- Меджліс - це структура, що існує поза рамками чинного законодавства України. Це самостійно розроблена система, врегульована і прийнята всередині кримськотатарської спільноти. У законі України таке не передбачено.
- Чи є Меджліс легітимним органом?
- В очах кримських татар він є легітимним органом, тому що вони його самі обирали. В очах влади він може бути яким завгодно, але за законом він поза нормами. Однак влада з ним співпрацює, так чи інакше.
- Яким чином здійснюється це співробітництво ? Наскільки Меджліс є впливовим органом?
- Меджліс впливовий. 70-80 відсотків кримських татар довіряють Меджлісу . Відповідно, ті рішення, які приймаються на Курултаї (з'їзді - прим. Авт.), х[оч і є рекомендаційними, але для влади важливі. Влада на місцях, на рівні сільських і районних рад прислухається до Меджлісу, і перш ніж провести якусь політику щодо кримських татар, радиться з ним, наскільки це буде ефективно і правильно. Принаймні, так було раніше. Нинішня влада все-таки так вже не робить, чим заводить ситуацію в Криму в глухий кут.
- А якщо перенести цей досвід на київський грунт? Чи може бути створений такий орган? До речі, він діє як громадська організація?
- У тому й річ , що кримськотатарський парламент і Курултай - це не громадська організація і не політична партія , а орган національного самоврядування. Його важко загнати в існуючу схему діючого механізму .
Кияни можуть у принципі використовувати цю схему і обрати орган самоврядування, так скажемо, на час, поки вони вважають владу у своєму місті нелегітимною. Тобто потрібно робити це виборним шляхом, а не як, наприклад, Катеринчук зі сцени сказав, що може очолити штаб у Києві, і натовп погодився. Це неправильно. Для того, щоб це було легітимно для киян, потрібно організувати вибори.
- Як провести такі вибори?
- Вибори можна зробити не в рамках чинного законодавства, проте використовувати традиційні методи: організувати передвиборчу кампанію, кандидатів, поставити урни для бюлетенів, призначити голосування. Вийде легітимне з точки зору киян управління. Правда, повторюся, такий орган не буде легітимним з погляду влади, оскільки це не відповідає законам. Однак для влади це буде орган, із яким можна вести переговори, який представляє інтереси киян. Думаю, це дуже цікава ідея. Кримськотатарський досвід показує, що так можна зробити, і цілком успішно.
До слова, жодна громадська організація, жодна політична партія не представляє інтереси всіх городян, а тільки окремих груп, політиків, громадських активістів. Тому, щоб з'явився легітимний з точки зору мешканців міста орган, потрібно провести прямі вибори - тоді буде зрозуміло, кого ми самі вибирали, оскільки поки що за нас говорять ті, хто виходить на сцену. З владою треба розмовляти від імені людей.
