Тімоті Снайдер: Не дайте Путіну схопити Україну
Оскільки російські лідери, дипломати й коментатори міркують про розкол України - ми повинні почати питати, що це насправді означатиме. Про це пише професор Тімоті Снайдер у New York Times
Якщо нинішня криза завершиться фрагментацією української держави - результат буде катастрофічним для всіх, включно з Росією. Ризик у тому, що в умовах хаосу й за відсутності рішучої позиції заходу, Росія може довести логіку своїх нинішніх заяв до дуже небезпечного кінця.
Росія, на відміну від Європи та США, має щодо України чітку позицію. Путін сподівається на свій Євразійський Союз, який наступного січня повинен бути заснований на противагу Європейському Союзу. Білоруські та казахські лідери можуть приєднатися до його клубу диктаторів. Але оскільки ця ідея ніде практично не має народної підтримки - євразійська інтеграція можлива лише за умови домінування Росії й диктатури на місцях.
Для Путіна, Євразійський Союз без України не матиме сенсу. Євразійську ідеологію придумав Олександр Дугін, який ніколи не приховував свого захвату перед фашизмом. Його вебсайт публікує російських стратегів, які заявляють, що Україна не є суверенною державою.
Нинішня криза в Україні почалася через закордонну політику Росії. Українська влада на чолі з Віктором Януковичем, здавалося, була налаштована підписати популярну угоду про асоціацію з Євросоюзом. Путін швидко вступив у гру з грішми та низькими цінами на газ для януковича - який раптово змінив курс, відмовившись підписати угоду про асоціацію з ЄС.
Оскільки родина Януковича за час його президентства здобула неймовірні багатства, він міг переживати за те, що Євросоюз вимагатиме панування права. В Євразійському Союзі такого ризику нема.
Починаючи з кінця листопада мільйони українців вимагають проєвропейського курса - а їх у відповідь називають екстремістами, іноземними агентами та злочинцями. З російськими грішми прийшла й російська модель правління. Янукович змусив парламент незаконно "прийняти" "закони", які 16 січня ввели в Україні диктатуру.
Нові закони були імітацією російських. Але Україна - не Росія. Надто багато українців надто довго відчували смак надто великої кількості свободи.
Люди вчинили опір цій раптовій спробі ввести тиранію. Янукович встратив контроль над місцевими органами влади, а минулого тижня зробив у бік опозиції жест, погодившись на відставку непопулярного прем'єра та скасувавши деякі з диктаторських законів. Але репресії тривають: міністерство внутрішніх справ тісно пов'язане з Росією, а керівництво військових говорить щось про "стабільність".
Якщо Росія знову втрутиться - наступною стадією може бути внутрішній державний переворот, за якого владу візьмуть проросійські українські політики - можливо, залишивши обличчям Януковича.
Українські політики, що відповідають за насильство, залежні від втручання Росії для свого політичного виживання. Якщо Росія підтримає внутрішній переворот в Україні - опір лише посилиться.
Наразі, Олімпіада в Сочі може стримати російську політику, оскільки Путін не зацікавлений у тому, щоб мати вигляд імперіалістичного агресора, приймаючи увесь світ. До й під час Олімпіади варто стежити за трьома ознаками ескалації:
- Чи російська пропаганда наполягатиме, що українська опозиція - це нацисти й антисеміти;
- Чи в терактах в Росії під час Олімпіади звинуватять українських націоналістів;
- і нарешті, Чи російські сили, які перебувають на південному сході Росії для безпеки Олімпіад, зберуться не на сході від Сочі, а на заході, вздовж українського кордону.
Росія може організувати заколот в Україні лише через нервовість і брак кращих ідей, у примарній надії, що якось євразійська мрія Путіна здійсниться. Але якщо маріонетки Путіна проваляться - перед Путіним постане вибір: або збройне втручання, або втрата обличчя.
Використання російської зброї в Україні, ймовірно, призведе до значного кровопролиття, але аж ніяк не для вигідного для Москви результату.
Навіть якщо Росія зможе виграти війну швидку - що малоймовірно - все одно продовжиться опір на місцях.
Євросоюз і нинішнє керівництво України повинні швидко домовитися. Диктаторські закони, що залишаються, повинні бути скасовані - й активістам опозиції має бути надано повну амністію.
(Далі буде...)
Тімоті Снайдер - професор Єйльського університету. Автор книги "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним
