Звільнений журналіст-заручник: Сепаратисти деморалізовані, їх треба дотиснути
Журналіст луцької газети "Волинь Post " Сергій Шаповал провів у полоні у сепаратистів більше трьох тижнів.
Його затримали в Донецьку 26 квітня, після того, як він спробував записатися добровольцем у народне ополчення Донбасу. Шаповал збирався зануритись у середовище сепаратистів, щоб написати репортаж про людей, які підтримують акції протесту.
За словами Сергія, в рядах сепаратистів панує справжня шпигуноманія: побоюючись проникнення в свої ряди "Правого сектора", всіх добровольців допитують.
Після того, як у Сергія знайшли журналістське посвідчення, його били електрошокером, а щоб електричний розряд бив сильніше, на плече клали мокру ганчірку.
Весь час допиту в сусідній кімнаті знаходилися журналісти агентства Anna News. Після катувань вони, як ні в чому не бувало, записали відео з побитим журналістом. Сергія змусили говорити про те, що у нього все гаразд і він знаходиться в Слов'янську.
Пізніше відео видалили з Youtube. Всього було записано чотири відеоролика, в яких Шаповал говорить текст, написаний сепаратистами та російськими журналістами.
Вони також розсилали статті від імені Сергія, в яких сепаратистський рух намагалися виставити в позитивному світлі.
Чи підтримують ідеї Донецької народної республіки в Донецьку?
Прості люди в Донецьку не підтримують Донецьку народну республіку. Пам'ятайте, на Майдані завжди були сотні волонтерів, які готували їжу, приносили якісь продукти.
У Донецьку бійці самі ріжуть собі бутерброди, а зі сцени протягом для оголошують кілька разів, що потрібні жінки для готування їжі. Я це все бачив і чув, бо сидів у кімнаті, вікна якої виходять на центральний вхід до Донецької облдержадміністрації.
У них навіть матраців не було в достатній кількості. Деякі бійці спали на підлозі, вони не змогли організувати свій побут.
Увечері Донецьком ходять патрулі, начебто охороняють правопорядок, попутно забирають у людей мобільні телефони. Вранці приходять і хваляться, хто який телефон собі віджав.
Стоянка перед обладміністрацією забита краденими автомобілями. Звідки я це знаю? Вони самі кажуть - віджаті машини.
Сепаратисти дійсно бояться "Правого сектора", чи розуміють, що чутки про цю організацію дещо перебільшені?
Це у них універсальна страшилка. Кого б не зловили - оголошують Правим сектором. Щоб не відбулося - це все Правий сектор. Їх накручує російське ТБ, яке називає Правим сектором навіть Нацгвардію.
Хто люди , які мітингують біля адміністрації?
Коли я з'явився в кінці квітня, там було багато романтиків, ідеалістів, авантюристів. Публіка від 25 до 33 років.
Після пожежі другого травня в одеському Будинку Профспілок пішов вал добровольців. Коридори були забиті людьми. Приходили якісь шахтарські дружини.
Пройшов референдум - всі розповзлися. Зараз там залишилася одна молодь. Навіть у суботу та неділю, коли, здавалося б, повинно бути багато людей, там їх десяток, два десятки. До сотні максимум, коли проходить мітинг.
Якщо подивитися на самоорганізацію євромадйановців, то ми бачимо, що вони здатні створювати якісь структури, організовувати побут, взаємодіяти. Сепаратисти здатні тільки на імпульс , який швидко гасне.
І дуже яскравий факт. Сепаратисти, які говорять, що дійдуть до польського кордону , відходять на 100 метрів від облдержадміністрації, і знімають георгіївську стрічку. Я бачив це особисто. І коли перепитав у однієї дівчини , чому так , вона відповіла - А ти не розумієш скільки тут фашистів?
А чому тоді досі не звільнена облдержадміністрація?
Тому що вони з автоматами. Там дуже багато зброї. Я бачив автомати Калашникова, я бачив протитанкові гранатомети і предмети, схожі на протитанкові міни.
У пресі писали, що в Донецькій ОДА мало не в кожному кабінеті заручник. Це так?
Так, я чув крики, чув як по коридорах когось тягли. Там можна стояти під будівлею і спостерігати, як ведуть людей з заломленими руками, обмотаними ганчіркою головами. І так кожен день. У кращому випадку цих людей змушують мити туалети, в гіршому - їх катують .
Мене катували в редакції газети "Життя". У них там є редакція якась і там мене катували. Потім після допиту прийшли російські журналісти, почепили на стіну прапор і сказали , мені говорити на камеру, що я в Слов'янську. І вимовляти текст, який вони мені написали.
Як виглядає місце протесту, наметове містечко?
Наметове містечко - це голосно сказано. Два або три намети.
Є сцена, але вона постійно порожня. Не так, як на Майдані, де кожен хотів вийти на сцену і щось сказати. Там або грає "Вставай, страна огромная", або виходить якась старенька, яка читає свої вірші, або дідок, який розповідає, як він хоче Ляшку горло перегризти . Або крутять репортажі та новини каналу " Росія 24".
Особливо у них була популярна пісня з такими словами: "Війна з народом - це зло. Майдан заткне своє хайло". А ще у них є своя "Небесна гвардія" та гасла "Слава Росії - Донбасу слава!".
Сама по собі Донецька облдержадміністрація розгромлена. Звідти витягли все, що тільки можна.
Як ти зміг звільнитися з полону?
Сам би я не зміг вибратися. Мене б зловили і забили б , тому я сидів просто чекав. А вчора близько трьох годин дня прийшов чоловік і сказав , що ти повинен поїсти і помитися. Тебе зараз будуть обмінювати. Через три години за мною прийшла людина в цивільному. Він провів мене до машини. Ми поїхали кудись, як виявилося, в Донецький аеропорт.
Який твій прогноз розвитку подій?
Сепаратистів можна спокійно дотиснути. Якщо не давати їм можливості для такого сплеску, як в Одесі. Вони деморалізовані, не знають, що робити. І не бачать ніякого результату. Донецької народної республіки, за яку вони живуть впроголодь і вмирають, окрім як в Донецькій ОДА, немає.
