Українські війська в лещатах між кордоном РФ і територією під контролем ЛНР (АНАЛІЗ)
Пробивати вузький коридор між ЛНР та Росією, можливо, було не найрозумнішим рішенням - в результаті війська обстрілюються з російської території, хоча РФ цього не визнає. Розраховували на маленькі групки диверсантів - а виявилось, потужна техніка і пряма участь Росії.
З території Російської федерації 13 липня організовано наступ бронетанкових підрозділів і спецназу РФ за підтримки артилерії проти наших військ. Ряд частин і підрозділів збройних сил України блоковані підрозділами російських найманців і регулярних військ Російської федерації, посилених невеликими загонами терористів "ЛНР" і "ДНР".
Складну ситуацію аналізує Юрій Бутусов.
ЦЕ ОТОЧЕННЯ?
Ні. Тактика дій противника: ворог займає панівні висоти в оперативному районі, оскільки може безперешкодно переміщатися по всьому фронту, використовуючи територію РФ. Суцільного фронту немає. У разі масованого вогню українських військ противник за територію не чіпляється, а маневрує і виходить з-під вогню. Бойові групи росіян використовують танки, БМП, міномети, групи спецназу, снайперів.
Пересування військ можливе, якщо рухатися поза дорами, між висотами і населеними пунктами і в нічний час. Артилерійський обстріл здійснюється регулярно, але без високої інтенсивності.
Однак противник активно здійснює мінування. По окремих встановлених блокпостах українських військ наносяться удари бронетанкових підрозділів.
ЯКІ ВТРАТИ?
Загальні втрати у блокованого угруповання великі. Те, що відомо зараз - не менше 30 вбитих, до 200 поранених. Виведена з ладу значна частина бронетехніки.
ХТО ЗДАВСЯ?
Ніхто. Бійці 72-ї механізованої бригади передали 15 своїх поранених на територію РФ, оскільки не мали можливості надати їм негайну допомогу в ході бою. Всі інші продовжують виконувати свій військовий обов'язок. Росіяни пропонують здатися. Погрожують всіх накрити ще більш потужним артвогнем.
ЧИ ПРАВДА, ЩО ВТРАЧЕНО УПРАВЛІННЯ БЛОКОВАНИМИ ВІЙСЬКАМИ?
Ні. У блокованого угруповання збережено управління, офіцери виконують бойові завдання, зберігається зв'язок і взаємна підтримка між підрозділами. Є нестача боєприпасів, предметів постачання, і насамперед для надання допомоги пораненим і для ремонту бойової техніки.
Комбриг знаходиться поза зоною котла, і займається деблокуванням нашого угруповання. У складі 72-ї бригади багато інших частин і підрозділів, і логічно керувати ними для того, щоб прорубати стійкий коридор. Навіщо старшому начальнику перебувати в котлі? Також для виконання бойових завдань із зони блокади була виведена одна з рот 72-ї бригади.
ЯК ВИРУЧИТИ БЛОКОВАНЕ УГРУПОВАННЯ?
Так, це можливо. Варіанти зараз обговорюються. Я особисто переконався, що Генеральний штаб і адміністрація президента обстановкою володіють у повному обсязі. Про самі рішення говорити не буду, хоча вони очевидні в цій обстановці - треба відходити від кордону з Росією. Під кордоном наші війська перетворюються на мішені для російської артилерії. Війська повинні бути виведені на відпочинок і переформування.
ЦІЛІ ПРОТИВНИКА
- Розширити транспортний коридор і зірвати стратегічну операцію з перехоплення каналів постачання зброї в Україну.
- Нанести втрати українським військам.
- Деморалізувати населення і політичне керівництво України, примусити до переговорів з терористами.
ЯКА ОБСТАНОВКА У БЛОКОВАНИХ ЧАСТИНАХ?
Дуже складна обстановка. Наші планують активно впливати на ситуацію.
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО ШВИДКО РЕАГУВАТИ НА ДІЇ ПРОТИВНИКА?
Українське командування спланувало операцію з блокування кордону з розрахунку, що противник - невеликі диверсійні групи терористів, оснащені невеликою кількістю бронетехніки і артилерії в населених пунктах. Несподіванкою став масштаб нападу бронетанкових бойових груп з російської території і масштаб застосування російською артилерії.
На жаль, українське командування дуже негнучке. Незважаючи на те, що є розуміння обстановки, процедура прийняття рішень настільки повільна і складна, що час реакції на загрози різко знижує ефективність наших дій.
ЩО МОЖЕМО ЗРОБИТИ МИ?
Дуже багато чого.
1. Потужна інформаційна хвиля в українських ЗМІ і в соціальних мережах, а також приїзд родичів бійців 24-й і 72-й механізованих бригад змушує рухатися і думати керівництво України в 10 разів швидше, ніж вони звикли.
Так, це стрес, але це правильний стрес. Не можна панікувати, не можна запускати погано перевірену інформацію.
2. Допомагати всім нашим воїнам і захисникам України не тільки словом, а й ділом!
3. Треба підтримувати громадську думку, що допомогло б швидко реформувати систему управління війною. Криза наших військ під Свердловськом, Ізвариним та Довжанським показує низьку ефективність застосування всіх наявних сил і засобів - нам треба нарешті почати грамотно воювати.
Найголовніше: українські воїни в складній обстановці проявляють справжній героїзм, високий моральний дух, і заслуговують нашої всебічної поваги. Так, є багато емоцій, так, на війні під артвогнем дуже страшно будь-кому. Але українські воїни ведуть себе як справжні чоловіки і патріоти. Спасибі, хлопці.