Беземоційний аналіз дій НБУ та Гонтарєвої: є й мінуси, і плюси
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь спробував неупереджено проаналізувати досягнення і провали глави НБУ.
В останні тижні значно збільшилася кількість критичних матеріалів щодо роботи нинішнього керівництва Нацбанку. Лають не тільки банкіри та економісти, а й журналісти. І навіть люди мистецтва.
Мета цієї статті - спробувати структурувати дії НБУ, виділивши, якщо можна так сказати, позитивні і негативні з них. "Плюси" і "мінуси" представлені без урахування їх відносної важливості і є суб'єктивною оцінкою автора. Не виключено, що один негативний факт переважує весь позитив, або навпаки.
Спочатку про хороше
По-перше, під керівництвом Валерії Гонтарєвої відбувається зміна структури НБУ. Новий варіант набагато більш зрозумілий у тому, що стосується розподілу функцій і відповідальності між департаментами.
Команда, яку привела і збирається далі формувати Валерія Гонтарєва, складається з фахівців із досвідом роботи та високою репутацією - як з банківської сфери, так і міжнародних організацій. Відбувається звільнення чиновників з "підмоченою" репутацією.
Запущений процес скорочення штату, з 11 тис. до 5,5 тис. співробітників, скорочуються регіональні представництва.
Саме по собі скорочення штату не може вважатися реформою, але у НБУ значно більше співробітників на 100 тис. населення, ніж у більшості країн ЄС. Тому, ймовірно, і Україні не потрібно стільки чиновників в центробанку.
НБУ доводиться протистояти досить сильному тиску з боку великого українського капіталу.
З балансу прибираються непрофільні активи - санаторії, басейни і т.д., що вигідно відрізняє НБУ від того ж парламенту та інших користувачів Державного управління справами. Оприлюднюється інформація про проблеми в пенсійному фонді НБУ (хоча в даному випадку, звичайно, це можна все пояснити боротьбою з попередньою владою). Нехай показушна, але боротьба йде. І це вигідно відрізняє НБУ від інших органів влади.
Відбувається чистка банківської системи - в більш ніж 30 банках введена тимчасова адміністрація, частина з них вже ліквідується. І навряд чи варто стверджувати, що проблеми в більшості з них пов'язані з приходом нової влади. Це дійсно чистка існуючих авгієвих стаєнь.
І поки що НБУ доводиться протистояти досить сильному тиску з боку великого українського капіталу. Приклад - VAB Банк, пов'язаний з Олегом Бахматюком (сьоме місце в списку найбагатших людей України, за версією Форбс), спочатку хотіли "рятувати" за рахунок грошей держави, але завдяки жорсткій позиції НБУ цього не сталося. Тимчасова адміністрація введена також у Всеукраїнський банк розвитку (ВБР), який називають банком родини Януковича.
Порівняйте те, що відбувається в Нацбанку, з тим, що відбувається, наприклад, у судовій сфері. Один лише прецедент із зняттям судом арешту з рахунків Сергія Арбузова чого вартий. Як кажуть, відчуйте різницю.
Існує ймовірність того, що активна кампанія з дискредитації Гонтаревої затіяна саме тими власниками банків, які не бажають очищення системи
А тепер про погане
Природно, все не так безхмарно. Інакше б хвилю проти Гонтаревої підняти було неможливо.
По-перше, відсутня реальна незалежність Нацбанку: НБУ викуповує державний борг на вторинному ринку - понад 149 млрд грн з початку року (2/3 суми пішло на збільшення капіталу Нафтогазу для здійснення поточних платежів та оплати боргу перед Газпромом); платить в бюджет не фактичний прибуток (який стає відомим лише після закінчення звітного періоду), а встановлений Мінфіном "оцінний" обсяг прибутку за поточний рік; а державні компанії де-факто мають преференції у праві купівлі валюти з резервів.
По-друге, не був введений мораторій на дострокове зняття банківських вкладів або банківські канікули - заходи, що позитивно зарекомендували себе в Україні в 2004 і 2008 роках. Ця помилка перейшла у спадок нинішньої чолі НБУ від попередника - Степана Кубіва. Але небажання виправляти помилку попередника продовжує негативно впливати на банківську систему.
Нацбанк не зміг протистояти спокусі підтримати курс перед виборами - обсяг інтервенцій на міжбанку в жовтні склав $ 3,2 млрд, у листопаді - ще $ 0,6 млрд.
Гривні дали можливість ослабнути, але залишається істотна різниця між офіційним курсом (15,85 грн / дол . на 22 грудня) і курсом неформального ринку (19-21 грн / дол.), що дозволяє збагачуватися на арбітражі тим, хто може купувати валюту на аукціонах НБУ і міжбанку. Це ж стримує експортерів від продажу валюти.
Дані про оперативний стан міжбанківського валютного ринку України іноді вказують на проведення операцій по курсу, що значно відрізняється від того, який фіксувався для більшості угод дня (наприклад, 20 листопада).
Не йде на користь професійному іміджу Валерії Гонтаревої також її захоплення адміністративними заходами. Насамперед, мова йде про обов'язковий продаж валютної виручки експортерами, обмеження на купівлю валюти фізособами, можливості оплати лише фізично поставленого імпорту і т.д.
Введення безлічі заходів пояснюється складною ситуацією в економіці, але відсутність чітких сигналів про графік їх скасування і перехід до ринкових механізмів викликає закономірну негативну реакцію економічних агентів.
Говорити про реальну незалежність НБУ поки передчасно
Непрозорою залишається ситуація з рефінансуванням банків. Це викликає підозри, що не всі з них рівні у можливостях і умовах отримання коштів.
На сьогоднішній день підтверджених фактів або судових позовів проти НБУ немає, але на рівні чуток ця тема постійно мусується. Гонтарєва обіцяла подати зміни до законодавства щодо можливості розкриття інформації про одержувачів рефінансування, але поки законопроектів немає навіть на сайті НБУ.
Немає також, принаймні публічного, просування змін до законодавства про заборону дострокового розірвання депозитних договорів, розвитку ринку ф'ючерсів і деривативів і по багатьох інших важливих питань.
За чинною конституцією, центробанк втратив право законодавчої ініціативи, але фактично може подавати законопроекти через президента або народних депутатів.
На закінчення варто відзначити, що описані "плюси" свідчать про спроби НБУ провести позитивні зміни в життя. "Мінуси" роботи нікуди не подінуться при можливій зміні керівництва регулятора.
Необхідно домагатися, з одного боку, більшої незалежності центробанку, з іншого - більшої відкритості, підзвітності та скоординованості дій.
