Для реформ вищої освіти треба не тільки гроші - треба починати працювати по-справжньому
Велика частина українського наукового співтовариства виявилася не готовою до багатьох нововведень, передбачених у новому Законі про вищу освіту. Разом з тим, Міністерство освіти налаштоване оптимістично і наводить блискучі приклади реалізації нових вимог в деяких університетах.
Про це розповіла журналістам перший заступник міністра освіти Інна Совсун під час круглого столу, присвяченого питанню імплементації нового Закону про вищу освіту, - пише Цензор.
"Коли реформа починалася, всі сприйняли її на ура. Казали: "Так, у нас застій в системі, потрібні зміни ".
Новому закону були раді всі: ректори - тому що їм пообіцяли, що вони можуть самостійно використовувати спецрахунки, студенти - бо їм пообіцяли високу стипендію, викладачі - тому що їм пообіцяли скоротити навантаження, - зазначила вона. - Але ніхто особливо не задумався про те, що для того, щоб реально втілити, необхідно реально працювати і кардинальним чином змінювати підхід до роботи.
І справа зовсім не у фінансових труднощах і економічній кризі, як намагаються показати опоненти реформи. Ми всі хочемо в Європу, але в разі виникнення проблем з'являються "українські особливості". Тому одним із завдань реформ є стимулювати наукову спільноту самостійно шукати ресурси для якісної роботи".
Одним з нововведень з боку міністерства, яке зустрічає відсіч у багатьох наукових співробітників українських університетів, є посилена участь у міжнародних проектах і стажування за кордоном.
Зокрема, цю вимогу обіцяють зробити обов'язковою для отримання посад доцента і професора.
Причому, протести викликав не тільки процес пошуку коштів на дане стажування, а й сам факт необхідності співпраці з міжнародним науковим співтовариством.
На думку Інни Совсун, необхідність даної вимоги є обов'язковою не тільки з точки зору якості роботи.
"Досвід роботи за кордоном - це не тільки якість, але ще й речі, які не виміряєш цифрами і тестами. Це те, що формує нові ідеї та атмосферу в університеті, ставлення до студентів і своїй роботі", - додала вона.
Заступник міністра підкреслила, що цілий ряд українських вузів успішно доводить, що працювати за новими правилами можливо, головне бажання. Вона навела приклад Сумського державного університету:
"Я була вражена, що Сумський університет має таку ж кількість TEMPUS-проектів, що і Київський національний. Справа в тому, що коли на початку 90-х прийшов новий ректор, він поїхав до Європи, через знайомих знайшов контакти і почав вивчати міжнародний досвід. Потім повернувся до Сум і поставив викладачів університету перед фактом, що вони будуть працювати по-новому. І вони дійсно працюють! У них діє програма підвищення рівня знання англійської мови для викладачів, багато міжнародних проектів.
Результат ми можемо бачити хоча б за рівнем сумських "айтішників", які фактично складають окремий кластер. При тому, що поруч Харків і Київ, але іноземні інвестори воліють вкладати гроші в сумських фахівців.
Скільки грошей було вкладено в місто тільки завдяки тому, що почав розвиватися університет. Тобто, можливості є, але ними не поспішають скористатися українські університети".
