Привид азарівщини: Уряд знову хоче провести разову декларацію майна усіх громадян

Така ініціатива висувалася у формі окремого законопроекту напередодні прийняття бюджету, але після критики у медіа від неї урядовці відмовилися. І ось тепер її подають під іншим соусом.

Кабінет Міністрів доручив Міністерству фінансів, Державній фіскальної службі та Міністерству юстиції до липня вивчити необхідність одноразового декларування майна. Про це йдеться в постанові Кабміну від 11 березня № 99 "Про затвердження плану заходів на 2015 рік щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження", передають Українські новини.

ТЕКСТИ вже писали про небезпеки цієї ініціативи. Дивно, що спочатку Кабмін готує законопроект, а потім доручає «вивчити необхідність». Такий хід конем пояснюється тільки тим, що міністри таки хочуть протягнути безглузді рішення.

На відміну від минулого законопроекту, наразі не відомий механізм декларування. Проте сама ідея не привильна. З дрібних неприємностей: це забиратиме у людей додатковий час. При цьому все майно уже включено до відповідних реєстрів. З відсотків по депозитах беруться податки, отже держава вже знає про те в кого який вклад у банку. Якщо держава хоче звести усі вже наявні дані у одну базу даних, то чому вона перекладає трудозатрати на громадян у формі нового декларування?

Теоретично одноразове декларування майна необхідне для того, аби визначити хто живе на нетрудові доходи, в кого видатки не відповідають доходам. Розчаруємо міністрів: той, хто придумав безліч схем ухиляння від податків, знайде можливість узаконити гроші для своїх витрат - хоч ініціювавши самому собі переказ з-за кордону, хоч оформивши їх на підконтрольні собі фірми, хоч ще якось.

Самі податківці, що живуть явно не на ті гроші, що офіційно отримують, не будуть прискіпливо перевіряти самих себе.

А от ті, хто не володіє цими схемами, не може переказати собі гроші з-за кордону, хто за багато років надання послуг з програмування чи дизайну, будівництва чи ремонту накопичив певну суму грошей, дійсно не зможе скористуватись ними, або підпаде під контроль податківців.

Останнім часом надходять повідомлення, що податківці не справляються з об’ємом роботи після прийняття змін до податкового законодавства. Декларування майна усіма ще більше завантажить службовців податкової.

Насправді, таке декларування варто провести для чиновників та отримувачів соціальної допомоги. Аби перевірити, чи живе чиновник на гроші платників податків чи має інші доходи та мотиви своєї діяльності. Чи дійсно отримувач соціалки – незахищений і не має інших джерел доходів? Але чиновники і так вже змушені декларувати усе своє майно.

В разі виявлення невідповідностей в цих людей не забирають їх гроші, а перестають виплачувати державні. Тобто в людини нічого не відбирають.

Наскільки можна судити за попереднім законопроектом, у планах уряду – тотальний контроль при якому корупціонери будуть, як риба у воді, бо їм простіше порозумітися з податківцями, ніж програмісту чи ремонтнику автомобілів.

Відомо, що більше контролю - бідніші люди.

Тотальний контроль над доходами та витратами, право на свавілля податківців робить державу біднішою. І бідні перші відчують це на собі.
Прихильники контролю підсвідомо вважають, що кількість грошей в державі – величина незмінна і треба тільки змінити їх розподіл. Але це не так.

Гроші йдуть туди, де їм зручніше. Люди, що мають гроші, тримають та використовують їх там, де це краще робити. Щоб гроші збільшувались, їх треба заробляти і той, хто це робить, вибирає для себе, де йому краще це робити. Тотальний контроль та свавілля чиновників роблять умови для грошей гіршими.

Для власника це причина вивести гроші закордон, перевести туди ж свої бізнесові операції і самому переїхати.

Зараз людина з грошами, що робить багато покупок обирає постійне місце проживання закордоном, в Україну приїжджає лише у справах. Так давно живуть «олігархи», цим все ширше користується середній клас. Це вигідно Україні?

Людина із великими статками створює попит на високоякісні товари та послуги і вони з’являються в країні. Ростуть доходи у фахівців, що можуть їх надавати, росте якість життя, адже ними можуть користуватись і інші люди. Країна і люди збагачуються.

Наприклад, що робити класному лікарю, коли в країні немає пацієнтів, здатних платити за якісну медичну допомогу? Надавати її безкоштовно? Але його праця потребує дорогих інструментів, ліків, устаткування. І це стосується майже кожного фахівця.

Якщо розмови про реформи перевести з загальних слів до практики, то вони повинні привести до зворотнього – покращити умови для грошей в Україні. Українці, що вміють працювати та заробляти мусять відчути тут перспективи для себе, іноземці та ті українці, що виїхали раніше закордон, мають побачити умови для повернення.