Реформи від Яценюка: більше бюрократії, більше черг!
В запалі боротьби з корупцією Парламент за поданням прем’єр-міністра прийняв закон, який зобов’язує юридичні особи відкрити «кінцевих вигодонабувачів», простіша кажучи власників. Правильна ідея. Але її потрібно адекватно реалізувати, і не впасти у маразм. А з цим проблеми.
Щоб повідомити про "вигодонабувачів" потрібно заповнити від руки анкету під назвою "форма 4" вона до 12 сторінок (кількість аркушів залежить від складності структури бізнесу: чим більше кількість осіб у ланцюжку до фізичної особи, тим більше аркушів) і здати її державному реєстратору. Зазначимо, що людина без досвіду цю анкету так просто не заповнить і потрібно наймати юриста. Останній термін її подачі 25 травня 2015 року. Відповідно зараз біля держреєстраторів величезні черги.
Про «кінцевих вигодонабувачів» мають повідомити і громадські організації, ОСББ та житлові кооперативи. Вдумайтеся у цей бюрократичний шедевр – які «кінцеві вигодонабувачі» у організації, яка не ставить за мету отримати вигоди?
«Вчора я прийшла до реєстратора і була 72-га в черзі. До кінця робочого дня прийняли тільки 20 людей. Наступного дня прийшла до реєстратора о 6-тій ранку і була у списку вже 44-та», - розповідає ТЕКСТАМ підприємець з прикиївського містечка. Наша співрозмовниця власниця невеличкого ТОВ, вона і є кінцевим вигодонабувачем. Навіщо їй підтверджувати очевидне?
У Києві у чергах циркулюють слухи, що є «рєшали», які за 300 грн. занесуть реєстратору цю анкету без черги.
Хоча заповнені "форми 4" можна було б висилати поштою (зараз для цього потрібно нотаріально завірити кожен з 12 аркушів анкети, а це дорого) чи відправити скани мейлом.
Та найбільш логічне розмістити цю анкету на сайті Державної реєстраційної служби, щоб кожна юрособа могла за своїм реєстраційним номером зайти на свою анкету і її заповнити. Тим більше, що сенсу в паперовій анкеті немає жодного, адже щоб ефективно працювати з даними їх потрібно мати у електронному вигляді.
Прем’єр Арсеній Яценюк півтора роки переконливо розповідає, що він реформує країну, та як бачимо, бюрократія діє ще за радянськими шаблонами і для неї головне процес, а не результат. Про комфорт громадян взагалі не йдеться.
Також наголосимо, що в часи економічної кризи підприємці змушені відриватися від своєї роботи і стояти в чергах. Тобто замість того щоб збільшувати ВВП і кількість зароблених грошей, а отже і податків , вони збільшують кількість макулатури.
Ефективність закону ми попросили прокоментувати адвоката Дмитра Назарця:
«Мета закону: вивести з тіні реальних власників бізнесу, тобто тих, хто отримує гроші, прибутки, бізнесові вигоди хоча б декларативно. Засновниками бізнесу часто є офшори, у яких підставні акціонери, що написали відмови від акцій без дати та вписаних імен реальних власників.
А автори закону – невігласи. Наприклад, адвокатським об'єднанням (АО) не треба вказувати вигодонабувачів, а адвокатським бюро (АБ) треба. Різниця лиш у тому, що у АО декілька адвокатів, а у АБ один адвокат, а вигоду (тобто, дивіденди) отримують і в першому і в другому випадку. Автори закону не розуміються навіть у організаційних формах бізнесу.
А які вигоди у ОСББ чи громадської організації? Ніяких.
Закон має дірки: неясно, що робити тим, у кого немає акціонерів з великими пакетами акцій, тобто товариствам, чиї акції на біржах, а ніхто не має великого пакету акцій понад 25%. Також дурня з простими ТОВ, де реальні учасники і є реальними бенефіціарами. Навіщо їм йти підтверджувати очевидне?»