Боровик розповів, як навчався у вищій школі КДБ
"Я ніколи не робив секрету з цього. Якби я був українським чиновником - то не підпадав би під жодну люстрацію".
Коментар Саші Боровика повністю, від каналу 112:
Коли мені було 15 чи 16 років, на мене вийшли спецслужби Радянського Союзу, в той час я не знав, хто вони такі. Вони проводили якісь тести, вони перевіряли логіку, ставлення до деталей... Я був ще школярем, це було у військкоматі, і мене стали "вести", хоча я не знав, що мене "вели".
Коли я був в армії, то до мене приїхали в армію ті ж люди, насправді, цікаві люди.
Мова йшла про розвідку, і радянська розвідка була хорошим і налагодженим механізмом. Чому мене? Тому що там були якісь тести, які вони робили у військкоматі, і вони у мене вийшли ідеальними. У мене вони вийшли 100% у тестах з формальної логіки, які вони робили, і ще якісь речі.
Я у досить юному віці почав говорити по-англійськи, я вчив англійську мову.
Мій батько працював в організації, яка займалася антикорупцію в органах МВС, це було в Комітеті державної безпеки в управлінні по Львову, він працював у КДБ.
Десь от і вийшло, що система вийшла на мене, і мені запропонували вчитися в Москві, я навчався в Москві, я вчився, ходив на курси в МДУ, Моріса Тереза, Інститут Азії й Африки.
Я вчився на першому факультеті вищої школи КДБ, яка відповідала за контррозвідку ЗС СРСР. Ідея була такою, що після цього я би йшов в "андроповський інститут" - вчитися на розвідника.
Але коли я провчився 3,5 роки, я вже знав точно, що це не для мене, я вирішив піти. Мене відправили в армію, але я вирішив піти.
Я оголосив, що я хочу піти, в 90-му році. У січні 1991 року я пішов, мене відправили в армію, але я замість того, щоб йти в армію, підробив документи, ніби я студент хімічного факультету МДУ (у мене були друзі на хімічному факультеті, які мені пояснили, як працює система, по суті, я прийшов в деканат і сказав, щоб мені поставили печатку, знаючи, що вони не перевіряють. І вони поставили печатку, з якою я пішов в ОВІР, і для ОВІРу я був студент хімічного факультету. І таким чином у мене на руках виявився закордонний паспорт, і замість того, щоб їхати в армію, я поїхав і більше не повернувся.
Це був 91-й рік, розпадався Радянський Союз, система розпадалася теж.
Цікаво, що всі мої роботодавці про це знали. Моє інтерв'ю з Харрісоном, в якому я все це розповідаю на Заході, в Стенфорді, воно висить на моїй професійній біографії linked in. Коли я їхав в Україну, я сказав про це міністру (юстиції, - ред.) Петренку особисто, міністру економіки. Я не робив ніколи з цього секрету, я просто не люблю про це говорити.
Більше того, я пройшов спецперевірку, я був впевнений, що мене як мінімум запросять на співбесіду з цієї спецперевірки, де мені поставлять питання або подивляться на детектор брехні, який я зможу пройти без проблем. Але цього не сталося. Тобто всі до цього ставилися як its not a big deal, тобто це невелика проблема. Я теж в цьому не бачу проблему. Це був Радянський Союз, і мені, 17-річному юнакові, який не розумів, що відбувається, тобто його просто викинули в цей Радянський Союз, і він не знав нічого іншого, йому запропонували отримати навчання у найкращому вузі країни.
Я отримував візи і отримував громадянство, отримував види на проживання у багатьох країнах. Тут я навчався в інституті, який існував за часів Радянського Союзу, Україна була частиною Радянського Союзу, це було в Москві, але на той момент це не була ворожа держава... Наскільки я розумію, керівник СБУ теж навчався у цій системі, і він теж її не закінчив, він з неї вийшов. І він не підпадає під люстрацію, і точно так само, як він, якщо б я був українським чиновником, я б не підпадав під люстрацію.
