Як декомунізують київське метро (ФОТО)
У Київському метро можуть демонтувати мозаїчне панно з червоноармійцем і бронзові медальйони з серпом і молотом, якщо таке рішення підтримає міська влада, виконуючи закон про "декомунізацію", - пише Бі-Бі-Сі.
Більше половини станцій Київського метро будували за часів СРСР. І хоча назви, пов'язані з комуністичною епохою, змінили ще в 90-х роках, декоративні елементи з радянською атрибутикою і досі залишаються у вестибюлях.
На "Вокзальній" і досі є вісім бронзових медальйонів. На деяких із них зображене встановлення комуністичної влади
Закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів забороняє публічне використання символіки комуністичного режиму, серед якої - поєднання серпа і молота.
Також документ передбачає, що місцева влада має за півроку демонтувати, зокрема, пам'ятки, присвячені "подіям, пов’язаним із діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України".
На розгляді Київради вже є проект рішення про демонтаж комуністичної символіки на дев'яти станціях київського метро: "Героїв Дніпра", "Вокзальна", "Арсенальна", "Університет", "Палац Україна", "Шулявська", "Берестейська", "Либідська" та "Політехнічний інститут".
У метрополітені кажуть, що не вперше прибиратимуть комуністичну атрибутику зі станцій і чекають на "чіткі рішення" від міської влади.
На станції "Шулявська" в 90-ті роки зняли напис "Комунізм", залишивши "Мир", Труд", "Щастя" та "Братерство"
Мистецтвознавці закликають владу створити експертну комісію, яка визначатиме, які декоративні елементи в підземці можна демонтувати, а які слід залишити як пам'ятки культури.
У комісії міськради Києва з питань культури ВВС Україна запевнили, що консультуватимуться з експертами, аби не зашкодити творам мистецтва.
Важливі мозаїки
Фонд "Ізоляція", який переїхав до Києва з Донецька через бойові дії, ініціює дослідження культурної цінності радянських мозаїк.
Мистецтвознавці виступають, зокрема, за збереження двох великих мозаїчних полотен - на "Шулявській" та "Палаці України".
Мозаїчне панно на станції "Шулявська" (колишня "Завод "Більшовик") авторства Івана Литовченка
Старший науковий працівник Національного художнього музею Людмила Ковальська вважає, якщо прибрати з метро ці мозаїки, то зруйнується архітектурно-монументальний ансамбль станції.
"Ми цілий пласт української національної культури тим самим руйнуємо. Ми руйнуємо 60-ті, 80-ті роки", - сказала пані Ковальська журналістам.
Мистецтвознавець називає "абсурдним" твердження, що ці мозаїки можна перенести в інше місце. За її словами, архітектурний ансамбль станцій без них буде порожнім, і так само - відірвані мозаїки втратять своє значення.
"Не можна штучно виймати з культури окремі творіння", - каже пані Ковальська, згадуючи про руйнацію творів Михайла Бойчука та його учнів в 30-роки.
З Іваном Литовченком і Степаном Кириченком, авторами згаданих мозаїчних панно, за словами пані Ковальської, пов'язане відродження монументального мистецтва в Україні.
Наталія Литовченко, донька художника, каже, що мозаїка на станції "Шулявська", на якій зображено робітника із символом атому, не містить символіки комуністичного режиму і відбиває епоху, в якій митець жив.
За її словами, мозаїку з метро не можна перенести в інше місце через складність роботи. "Він не хотів класти плитку рівно, він робив мозаїчні рельєфи, йому весь час хотілось експериментувати. Фактуру цементу з битою плиткою не перенесуть", - розповіла пані Литовченко ВВС Україна.
На "Либідській", яка називалась "Дзержинською", раніше був прапор із барельєфом Фелікса Дзержинського
Пані Литовченка наголошує, що важливо позбуватись радянської ідеології, однак не завдавати шкоди творам мистецтва.
"Закон про декомунізацію на часі, він потрібен. Але треба відділяти зерно від полови. Твори мистецтва треба зберігати", - додає пані Литовченко.
Київська організація Національної спілки художників звернулась до міністерства культури та Київради з листами, в якому виклала своє бачення щодо того, які з декоративних елементів можна прибрати в метро.
Спілка пропонує закрити, а з часом і перенести панно з червоноармійцем на станції "Палац Україна", розповіла пані Литовченко.
За гроші з бюджету
Голова комісії Київської міськради з питань культури та туризму Володимир Бондаренко каже, що експертна група, до якої увійдуть працівники метро, а також художники, архітектори й реставратори, має визначити, чи можливо зняти, перенести або змінити сюжети в метро, які можуть підпадати під закон про заборону пропаганди комуністичної символіки.
На станції "Берестейська" раніше був бронзовий барельєф із зображенням Володимира Леніна, зараз залишилися тільки серп і молот
Доки не будуть прийняті проектні рішення, роботи з демонтажу проводити не будуть, запевнив пан Бондаренко.
"Є символіка, яка справді стосується серпа і молота, а є символіка, яку можна трактувати по-різному: робітник, який піднімає знаряддя праці", - каже пан Бондаренко.
"Символ атомної енергії... зважаючи на ту страшну аварію, яка сталася, до нього можна по-різному ставитись, але прямо назвати його комуністичним важко", - каже представник Київради.
Куди будуть переносити радянську символіку - поки що не ясно. За словами пана Бондаренка, лунали пропозиції перемістити їх на колишню ВДНГ, яка "вся усіяна" комуністичними символами.
Також пропонували розміщувати всі демонтовані радянські пам’ятники в Пирогові.
Володимир Бондаренко прогнозує, що рішення щодо радянської символіки в метро не ухвалюватимуть поспішно. У бюджеті на друге півріччя розглядатимуть можливість виділити гроші принаймні на вивчення цих проектів.
За його словами, комуністичні елементи в метро будуть демонтувати коштом міського бюджету.
"Це повинні бути спеціальні бюджетні кошти, які мають піти через перерозподіл внутрішніх бюджетних можливостей", - каже пан Бондаренко. Він додає, що бюджет метрополітену - "надзвичайно маленький" і розрахований в першу чергу на ремонті роботи і перевірку рухомого складу.
У підземці чекають на чіткі розпорядження щодо демонтажу, до якого треба ретельно готуватися, розповіла журналістам речниця Київського метрополітену Наталія Макогон.
За її словами, у більшості випадків йдеться не про демонтаж об'єктів, а про їхню заміну. Зокрема, це стосується світильників із зірками на станції метро "Університет" чи вентиляційних решіток на "Арсенальній".
В метрополітені нагадують, що сім станцій метро є об'єктами культурної спадщини - це "Золоті ворота", "Хрещатик", "Арсенальна", "Дніпро", "Університет", "Вокзальна", "Либідська".
Серед запропонованих депутатами в Київраді до демонтажу - барельєфна композиція на "Політехнічному інституті"
Як змінювалось метро
Метрополітен у Києві почали будувати після Другої світової війни. Перша лінія складалася з п'яти станцій - "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна", "Дніпро". Її запустили в листопаді 1960 року. За п'ять років відкрили три перші станції на лівому березі - від "Дніпра" до "Дарниці".
Першою радянської назви позбавили станцію "Контактова площа", яка називалась "Червоною площею" до 1989 року.
У 1993-му році в Києві перейменували одинадцять станцій:
"Ленінська" - "Театральна"
"Комсомольська" - "Чернігівська"
"Піонерська" -"Лісова"
"Жовтнева" - "Берестейська"
"Завод "Більшовик" - "Шулявська"
"Святошино" - "Святошин"
"Проспект Корнійчука" - "Оболонь"
"Площа Жовтневої революції" (яка до 1977 року називалась "Площа Калініна") - "Майдан Незалежності"
"Червоноармійська" - "Палац "Україна"
"Дзержинська" - "Либідська"
"Мечникова" - "Кловська".
