Електромайдан у Вірменії: Як російський зашморг на економіці призвів до протестів
У столиці Вірменії з 19 червня тривають акції протесту проти чергового зростання плати за електроенергію. Тариф був підвищений на 16,5% - до 48,78 драма (близько 0,10 доларів) за кВт/г, що, при грубому розрахунку, в п’ять разів вище вартості тарифів в Україні, це при тому, що зарплати нижчі, ніж у нас. До цього ціни на кіловати вже піднімали майже вдвічі.
Аналіз: Еспресо-ТВ, День, Зік
Протестувальники неодноразово наголошували, що проводять саме мирний мітинг. Вони навіть сіли на асфальт, демонструючи, що не будуть вдаватись до будь-яких насильницьких дій.
Однак поліція Вірменії заявила, що "в разі чинення опору правоохоронцям і непокори законним вимогам, хода не буде вважатися мирною і буде припинена".
Зранку 23 червня, коли кількість протестувальників не перевищувала кількох сотень людей, місцева поліція, як і півтора роки тому під час Євромайдану в Києві, почала силовий розгін мітингу. Учасників акції поливали з водометів та використовували інші спецзасоби.
Більше 200-х мітингувальників затримали, десятки було поранено. Мітинг у Єревані вже встигли охрестити "вірменським Майданом".
Вірменія "по-російськи"
Нещодавно компанія-монополіст "Електричні мережі Вірменії" зробила нову заявку на підвищення тарифів для населення, хоча раніше вже підвищувала оплату.
Головна енергетична компанія Вірменії належить Росії. У 2005 році її придбала напівдержавна "Интер РАО", якою керує президент "Роснефти" Ігор Сєчин. Але електричні мережі - лише вершина айсбергу.
Доля Кремля тим або іншим чином наявна майже у всіх стратегічно важливих підприємствах Вірменії.
Наприклад, у 2014 "Газпром" став власником 100% акцій постачальника газу у Вірменію - компанії "АрмРосгазпром".
Тому не дивно, що з часом на "комунальному" мітингу з’явились гасла проти "російської окупації" Вірменії, корупції у вищих ешелонах влади та чинного президента Сержа Саргсяна. Люди вийшли на вулиці з плакатами "Ми, вірмени, - господарі нашої країни".
До протестувальників долучилися представники різних опозиційних партій і рухів - "Вірменський національний конгрес", "Спадщина", "Процвітаюча Вірменія", "Дашнакцутюн" та інші.
Вірменський політолог Рубен Меграбян в інтерв'ю одному вірменському виданню зазначив, що "неможливо, терпіти у своєму "домі" напівграмотну, безвідповідальну, кримінально-олігархічну "еліту" і свавілля дружніх з нею російських державних організацій".
"Ганьба у зв'язку з російською компанією "Електричні мережі Вірменії" - яскравий тому приклад. Ця компанія протягом років займалася банальним і необмеженим грабунком енергосистеми Вірменії, накопичивши борг майже у чверть мільярда доларів", - зазначив Меграбян.
Крім того, в пам’яті ще зовсім свіжа історія російського солдата Валери Пермякова, який жорстоко вбив цілу родину в Гюмрі. Тоді президент Вірменії, незважаючи на численні акції протесту, виконав волю Кремля і вбивцю вірменської родини спокійно cудили по законам Росії.
Вибрати Росію і програти
У вересні 2013 року Вірменія відмовилася парафувати асоціацію з Євросоюзом і вибрала Росію, вступивши в Митний, а потім і в Євразійський економічний союз.
Економіка Росії, яка переживає не найкращі часи, та падіння рубля підкосило і Вірменію. Країна традиційно експортує до Росії фрукти, овочі, вино, коньяк, консерви. "Покращення", яке так щедро обіцяли у Кремлі, так і не настало.
Часто можна зустріти думку, що це цілеспрямована політика російської влади. Мета якої – скупити залишки вірменських активів партнерами Володимира Путіна по бізнесу.
Зовнішня торгівля, яка за підсумками першого кварталу склала $ 945,1 млн, скоротилась на 28%, причому знизився як імпорт (на 30,5%), так і експорт (приблизно на 23%). Крім того, за даними Центробанку Вірменії, за останній рік (з червня 2014 по червень 2015) девальвація драма склала 15%.
Прогнози експертів також невтішні. Багато з них говорять про те, що економіка Росії руйнується на очах і потягне за собою економіку Вірменії. Після членства у Євразійському економічному союзі Єреван став ще більш залежним від не завжди логічних дій Кремля.
"Госдеп" перебрався до Єревану
Не встигли охрестити протести в країні "вірменським Майданом", як російські ЗМІ вже висунули версію про причетність Госдепу США до подій у Єревані.
Прокремлівські ЗМІ повідомили, що ще в березні їх кореспонденти побували на невеликій базі в Чехії, де відбувалася підготовка професійних протестувальників. Там колишній чиновник адміністрації Рональда Рейгана Пол Крейг ніби-то розповів, що США готові спровокувати повторення Майдану в Єревані.
За його словами, саме для цього до столиці Вірменії деякий час тому приїжджала представник Держдепу Вікторія Нуланд, яка годувала "печеньками" протестувальників у Києві.
Україна і Вірменія
Вірменська влада на словах демонструє дружність з Україною, але в країні досить поширена прокремлівська пропаганда. Економічна несамостійність стала запорукою постійного загравання Єревана до пропутінської Росії.
Чого варте лише те, що президент Вірменії Серж Саргсян підтримав результати "референдуму" в Криму. А 27 березня 2014 року Вірменія проголосувала проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України.
Невідомо, чи вистачить єреванським протестувальникам сили та мужності дойти до кінця у боротьбі із владою, яка здала їх інтереси в "оренду" Москві. Проте цей протест - вже перші паростки того, що можливо колись ще один друг Росії захоче вийти з-під опіки "великого брата".
Розплата за Євразійство
Вірменія «розплачується» за дружбу з Москвою, вважає голова правління Аналітичного центру з питань глобалізації і регіональної співпраці Степан Григорян і додає: «Це — доля народу, який пішов в євразійську інтеграцію»:
— У російських журналістів, особливо тих, які дуже ангажовані владою, вже виробився комплекс неповноцінності. Коли вони десь бачать мітинг, то починають підозрювати, що за ним стоять американці і європейці.
У Вірменії все не так. У країні непроста соціальна ситуація і подорожчання електрики на 40% — це дуже істотно. Це подорожчання б’є по кишенях громадян, але бачити якусь політичну підоснову — безглуздо.
Наша електроенергія рівно в чотири рази дорожча за українську. Я уявляю, що б робили українці, якби вам підняли її вартість на 10%. А у нас хочуть зробити, аби електроенергія була дорожча в порівнянні з вашою в шість разів.
Шанс позбутися Путіна
Нині Вірменія отримала черговий шанс вирватися із жорсткої залежності від РФ, – пише на своїй сторінці у Фейсбук політолог Сергій Таран.
Вірменія мала би стати найбільш відкритою до Заходу країною у регіоні. Рівень освіти та політичних преференцій вірмен вказує на теоретичну виразну прозахідність вірменського суспільства. Недаремно у час розпаду Радянського союзу там виникли одні з найсильніших відцентрових рухів, і, недаремно, досі у вірмен – одна з найбільших і найвпливовіших діаспор у світі.
Але все змінив Нагірний Карабах. Росія разом із вірменськими «ополченцями» витіснила азербайджанців з регіону. Але Єреван потрапив у жорстку залежність від Росії, яка через свою армію тримає під контролем вірменську політику. Вірменія отримала Нагірний Карабах, але позбавила себе шансів стати частиною західного світу. Нині у вірмен – черговий шанс вирватися з цієї залежності. Але проблема Нагірного Карабаху лишається тягарем набагато більшим, аніж пасивність громадян чи урядова поліція. Віддати регіон Азербайджану – нереально, утримувати регіон далі – це знову укладати угоду з кремлівським дияволом.
...Іронія в тому, що схожий з нагірно-карабахським сценарієм Путін готує для України у вигляді повернення окупованих регіонів Донбасу. Так, ситуація, з першого погляду протилежна, – бо Нагірний Карабах де-юре належав іншій країні, а Донбас – нашій. Але логіка та сама – через підконтрольні Кремлю маріонеткові квазіутворення зупинити рух України на Захід.