Нова воєнна доктрина України: противник - Росія, рух - до НАТО
Нова воєнна доктрина України (текст на сайті РНБО) базується на захисті від агресії Росії, поверненні контролю над Кримом і всім Донбасом, а також підготовці армії до вступу в НАТО.
Українська влада розробила нову доктрину, яка змінює бачення зовнішніх загроз та забезпечення обороноздатності.
Значна частина проекту, який затвердила Рада національної безпеки та оборони і має своїм указом ввести в дію президент, присвячена визнанню агресії Росії й переформатуванню оборони країни для протистояння з РФ.
На українське військо чекає реформа, щоб до 2020 року силовий блок відповідав стандартам НАТО і країна була готова до вступу в альянс.
Після схвалення проекту на засіданні РНБО прес-служба відомства заявила, що документ обговорювали з експертами недержавних організацій, а також іноземними радниками.
ВВС Україна ознайомилась з проектом й пропонує загальний огляд нової воєнної доктрини, до якої перед затвердженням президента ще можуть внести зміни.
Автори доктрини пояснюють перегляд воєнної політики "окупацією Росією Криму" та "розпалюванням збройного конфлікту в східних регіонах України"
Росія у документі неодноразово називається агресором, тож Російська Федерація визнається там "воєнним противником України".
Хоча Кремль офіційно відкидає інформацію про свою участь у конфлікті на Донбасі, а анексію Криму називає "поверненням півострова", основною ціллю воєнної політики України автори визначають відбиття збройної агресії Російської Федерації та відновлення цілісності держави.
У доктрині окремо записали, що Росія веде інформвійну, тому Київ має готувати інформаційну відповідь - на Донбасі, у Криму, а також на міжнародній арені.
Доктрина не виключає потенційне розміщення в Криму Росією ядерної зброї, а також використання військового контингенту РФ у Придністров’ї для дестабілізації ситуації на півдні. Окремою загрозою назване нарощування поблизу кордону військових угрупувань та побудова там військових баз.
До 2020 року українське військо має відповідати стандартам НАТО
У проекті визначені можливі сценарії конфлікту з Росією, зокрема повномасштабна агресія РФ з сухопутними, повітряними та морськими операціями.
Не виключене використання миротворчих сил без мандату Ради Безпеки ООН, блокада морських портів України та інспірування збройного конфлікту всередині країни, щоб відколоти якийсь регіон.
Україна прагне відновити контроль над кордоном, ліквідувати нелегальні збройні формування, а також інтегрувати до структур ЗСУ, МВС та Нацгвардії всі добровольчі батальйони.
Серед пріоритетів вказане реформування Збройних сил для "досягнення оперативної і технічної сумісності зі збройними силами членів НАТО".
Однією з умов для відновлення територіальної цілісності названа реформа системи безпеки до рівня "прийнятного для членства в ЄС і НАТО".
А вже до 2020 року співпраця з НАТО має досягти рівня "повної сумісності ЗСУ з силами членів НАТО".
Наголошується на відмові від політики позаблоковості й прагненні до членства в ЄС і НАТО, але чітко не вказані терміни, коли саме країна має долучитись до альянсу.
Більше того, у середньостроковій перспективі Україна "використовуватиме власні можливості" для гарантування суверенітету.
Військова доктрина визначає, що нинішня чисельність сил оборони та кількість озброєнь в умовах миру може залишитись на "досягнутому рівні".
У проекті доктрини немає згадки про перехід на контрактну армію
У планах оновлення озброєння і військової техніки - закупка "принципового нових зразків".
Пріоритетним називають розвиток сил спеціальних операцій, що відповідають стандартам НАТО. Наголос робиться також на розвиток систем зв’язку і військової розвідки.
Запланували й перегляд місць дислокації військових частин і з’єднань ЗСУ з урахуванням "посилення постійної військової присутності у східних та південних регіонах". Це може привести до передислокації частин із заходу на схід.
В доктрині прописали також відродження військово-морських сил.
Окремо наголосили на розвитку вітчизняної військової промисловості у співпраці із західними країнами та необхідність заміни виробничих ланцюгів ВПК, які раніше були зав’язані на Росії.
Україна з іноземними партнерами має розвивати виробництво зброї у самій країні, а імпортувати тільки те, розробка і виробництво чого "недоцільне або неможливе".
Чіткої вказівки на перехід у майбутньому армії виключно на контрактну форму у проекті не міститься.
Воєнна доктрина визначає, що загальний обсяг видатків на оборону має становити не менше 3% ВВП.
