За крок від зради. Від чого відбилися на переговорах у Парижі (ІНФОГРАФІКА)
Меркель та Олланд тиснуть на Порошенка, аби Україна дозволила провести вибори на окупованих територіях.
Поки що Порошенко на поступки не йде. Але протистояти двом світовим лідерам йому буде все важче.
Найкращим рішенням зараз було б змінити статегію і відмовитися від Мінських угод, а отже і від спроб повернути Донбас, принаймні, в середньостроковій перспективі.
Це, можливо, дасть привід Заходу зняти санкції з Росії, але нам не доведеться миритися з легалізацією бойовиків. Адже після легальних виборів у Л/ДНР нам теж можуть сказати:
"Конфлікт вичерпано, санкції знімаємо".
Поточний стан справ описує Ірина Геращенко, з команди президента. Але небезпека, що все зміниться на гірше, зростає з кожним днем.
Текст Ірини Геращенко
Ірина Геращенко, уповноважений президента України з питань мирного врегулювання в Донецькій і Луганській областях, представник України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи, для УП
Переговори у Нормандському форматі в Парижі 2 жовтня стали продовженням серпневої зустрічі в Берліні, де надзвичайними дипломатичними зусиллями вдалося домовитися про дотримання режиму припинення вогню.
Вже місяць на Донбасі не стріляють. А це означає – десятки й сотні збережених життів. Так, ми і сьогодні несемо втрати... Але не бойові. Ключовим викликом стають міни й розтяжки, робота диверсійних груп. І, до речі, питання розмінування тепер так само стаять у центрі уваги всіх міжнародних зустрічей.
Паризька зустріч стала продовженням успіху української дипломатії на ювілейній 70 сесії Генеральної асамблеї ООН. Блідий виступ Путіна в Нью-Йорку яскраво демонстрував, що йому не вдалося перебити українське питання "русской осенью" в Сирії. Вперше РФ не мала підтримки в залі Генасамблеї ООН.
Натомість, ми стали свідками формування потужної проукраїнської коаліції.
Президент Франції Франсуа Олланд виступив з ініціативою необхідності реформи роботи Ради безпеки ООН в питанні застосування вето.
Президент України з трибуни Генасамблеї ООН навів беззаперечні факти російської агресії РФ проти України і так само закликав посилити відповідальність країни-агресора за невиконання Мінських угод, у тому числі й через реформу роботи Радбезу і неприпустимість використовувати право вето як ліцензію РФ на вбивство мирних громадян України.
Найголовніше, що логіка всіх зусиль української влади і дипломатії направлена на те, щоб Мінські угоди були виконані всіма сторонами повною мірою.
Немає ніяких Паризьких чи Берлінських угод. Не існує ніякого плану Мореля.
Є виключно Мінський мирний план, виконання якого допоможе повернути Україну на Донбас.
Повернення Донбасу – це тільки перший етап відновлення територіальної цілісності України. Після Донбасу ми повинні повернути Крим. Але це все – етапи довгого і складного шляху, на якому нам потрібна єдність і мудрість, максимум дипломатичних зусиль і мінімум політиканства.
А тепер безпосередньо про Паризьку зустріч.
Українській делегації вдалося зірвати прагнення Росії забезпечити виконання Мінських домовленостей за рахунок інтересів України.
Водночас було створено умови для недопущення перетворення ситуації на Донбасі у заморожений конфлікт.
У Москві розраховували шляхом погроз та підняття ставок примусити нашу державу здійснити низку небезпечних кроків. Тому ми відстояли сім НІ щодо таких питань:
1. Переглянути зміни до Конституції у частині децентралізації з урахуванням вимог бойовиків, продиктованих Москвою і спрямованих на послаблення нашої держави.
2. Прийняти новий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей і забезпечити набуття ним чинності – до обрання легітимних представників регіону.
3. Ухвалити новий спеціальний закон про місцеві вибори на тимчасово окупованій частині Донбасу, який би ґрунтувався на пропозиціях, що суперечать українському законодавству та міжнародним стандартам і створюють лазівки для легітимізації терористів та сепаратистів.
4. Прийняти новий закон про амністію.
5. Налагодити прямий діалог зі злочинцями, які вже півтора роки тероризують населення Донбасу.
6. Погодитися на проведення бойовиками фейкових виборів і визнати їх результати.
7. Відмовитися від санкційного режиму проти держави-агресора.
Завдяки аргументованій та жорсткій позиції за підтримки наших французьких та німецьких партнерів ми відкинули спроби тиску та відстояли інтереси українського Донбасу.
Натомість, нам вдалося досягти низки важливих домовленостей. А тональність переговорів та настрій їх учасників дозволяє висловити обережні сподівання на позитивний сценарій.
Ми заручилися запевненнями, що:
1. Розпочинається відведення танків, гармат до 100 мм та мінометів до 120 мм.
У ніч з 2 на 3 жовтня цей процес було запущено. Він триватиме 41 день і проходитиме у два етапи. Чітко визначено процедури моніторингу та верифікації, які здійснюватимуться Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ. Такі самі процедури мають застосовуватися й у контексті важкого озброєння великих калібрів, яке було відведено раніше, але частина якого досі маневрує степами Донбасу.
2. ОБСЄ нарешті отримає повний та безперешкодний доступ до всіх окупованих районів Донбасу, у тому числі ділянки українсько-російського кордону, яка наразі не контролюються Україною.
Крім того, мандат Місії буде розширено, а чисельність – збільшено. Домовлено про заборону використання засобів радіоелектронної боротьби по відношенню до безпілотних летальних апаратів (БПЛА), які використовуються СММ ОБСЄ. Місія ОБСЄ активно залучатиметься до розмінування територій, які знаходяться у зоні конфлікту, французька та німецька сторони будуть сприяти цьому процесу.
3. Почнеться довгоочікуване виведення іноземних збройних формувань, найманців, важкого озброєння та військової техніки з Донбасу, як це передбачається всіма трьома Мінськими документами.
Ця територія повинна бути очищена від зброї та озброєних осіб.
Це одна з важливих передумов того, що місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей будуть вільними і демократичними.
4. Позачергові місцеві вибори на Донбасі відбудуться виключно на основі законодавства України та стандартів ОБСЄ під моніторингом ОБСЄ/БДІПЛ.
5. Обговорення особливостей проведення цих виборів буде відбуватися у рамках Тристоронньої контактної групи.
Такі особливості, безперечно, є. Достатньо згадати питання внутрішньо переміщених осіб, яким потрібно дати можливість як голосувати, так і висуватися. Слід забезпечити активну участь українських ЗМІ та політичних партій у виборчому процесі.
Ці та інші аспекти виборів вимагають прийняття окремого закону. Основу такому закону становитиме чинне законодавство України.
6. Діяльність міжнародних гуманітарних організацій на окупованій частині Донбасу буде відновлено.
Зокрема, Міжнародний комітет Червоного Хреста отримає можливість безперешкодно доставляти гуманітарну допомогу людям, які цього дуже потребують, відвідувати наших героїв у полоні бойовиків, а також шукати безвісті зниклих. Крім того, будуть зняті перешкоди для роботи міжнародним експертам, які беруть участь у проектах з відновлення об'єктів інфраструктури.
7. Обмін полоненими буде розблоковано і прискорено.
На сьогодні, згідно з останньою інформацією від СБУ, в полоні залишається 153 українця, серед них 62 – цивільні. Усі вони мають бути на свободі, боремося за це.
Уже незабаром має бути звільнено начальника відділення розвідки 81-ої десантно-штурмової бригади Андрія Гречанова – відомого "кіборга" з позивним "Рахман". Зрушень ми очікуємо й у справах громадян України– політичних в'язнів, які незаконно утримуються в тюрьмах Росії.
Вкрай важливо, що нам вдалося усунути будь-які лазівки для скасування чи послаблення санкцій ЄС щодо РФ.
Підтверджено, що обмежувальні заходи ЄС продовжуватимуть діяти до моменту повного виконання Москвою Мінських домовленостей.
Виконання Паризьких домовленостей було гарантовано президентом Франції Франсуа Олландом та канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
