Мона Ліза виявилась палімпсестом - вона намальована поверх іншої картини (ВІДЕО)
Французькі дослідники знайшли під портретом "Мони Лізи" пензля Леонардо да Вінчі ще один портрет. Знахідку виявили завдяки технології відбиття світла.
Науковці витратили більше 10 років на аналіз картини, розповів один із дослідників Паскаль Котте.
За його словами, під найвідомішим витвором мистецтва да Вінчі ховається інший - раніший портрет. Зокрема, реконструкція знахідки демонструє жінку, що сидить і дивиться убік.
Крім того, за словами науковців, на відміну від Джоконди, яку можна побачити у паризькому Луврі, на ранішому портреті немає й сліду загадкової усмішки, що вже кілька століть хвилює поціновувачів мистецтва.
У музеї Лувру відмовилися коментувати ці заяви.
Так само заяви пана Котте розділили у думках інших експертів творчості Леонардо да Вінчі.
Картина як цибулина
Паскалю Котте - співзасновнику компанії Lumiere Technology - надали доступ до картини у Луврі у 2004 році.
Пан Котте став першопрохідцем використання так званого методу збільшення прошарків (LAM), який він і застосував для вивчення "Мони Лізи".
Технологія працює через "проектування серії інтенсивних спалахів" на картину, пояснює дослідник. Після цього за допомогою камери пан Котте вимірює рівні відбивання світла, що пізніше дозволяє йому створити реконструкцію різних прошарків картини.
"Мона Ліза" стала об'єктом цілої низки наукових досліджень за останні півстоліття. Серед найостанніших технологій, які використовувалися для вивчення картини - інфрачервоні виміри і багатоспектральне сканування.
Проте Паскаль Котте запевняє, що його технологія дозволяє набагато сильніше заглибитися у картину.
"Ми нині можемо аналізувати, що саме відбувається всередині прошарків картини, і один за одним знімати їх, ніби чистити цибулину. Ми можемо реконструювати усю хронологію створення картини", - заявив пан Котте.
Руйнівник міфів
Вважається, що Леонардо да Вінчі малював Джоконду у період із 1503 по 1517 роки - спершу у Флоренції, а потім у Франції.
Впродовж століть тривають дебати щодо того, хто саме зображений на цій картині: вважають, що це Ліза Герардіні, дружина флорентійського торговця шовком.
Проте пан Котте запевняє, що його знахідка може поставити під сумнів цю теорію.
За його словами, Ліза Гегардіні, насправді, зображена на нижньому прошарку картини, а той портрет, який знаходиться на поверхні і який ми звикли називати "Моною Лізою" - це інша жінка.
"Результати дослідження зруйнують багато міфів і назавжди змінять наше бачення цієї картини Леонардо", - запевняє він.
"Коли я завершив реконструйовувати Лізу Герардіні, я поглянув на портрет, і вона виглядала геть іншою, ніж сьогоднішня Мона Ліза. Це не та сама жінка", - стверджує дослідник.
Він також переконує, що знайшов іще два зображення під верхнім шаром картини: тьмяний ескіз портрету із більшою головою й носом, більшими руками і меншими губами і зображення мадонни із вигравіюваною перлинною прикрасою.
"Мона Ліза" - це Ліза
Водночас почесний професор історії та мистецтва Оксфордського університету Мартін Кемп не вірить у заяви Паскаля Котта.
"Ідея того, що там є ця інша картина, і вона ховається під верхнім прошарком, неправдоподібна", - каже професор.
"Я не думаю, що є якість проміжні прошарки, які репрезентують різні портрети. Я бачу це як якийсь більш-менш тривалий процес еволюції. Я абсолютно переконаний, що "Мона Ліза" - це Ліза", - додає пан Кемп.
Мистецтвознавець Ендрю Грем-Діксон нещодавно створив новий документальний фільм для ВВС під назвою "Таємниці Мони Лізи", де вивчив історичні документи, пов'язані із картиною, а також нові наукові дослідження пана Котте.
"Я не маю сумнівів, що це справді одна із історій сторіччя", - каже пан Грем-Діксон.
"Ймовірно, з боку представників Лувру буде деяке небажання змінювати назву картини, адже те, про що ми говоримо - це прощавай Моні Лізі, і привіт комусь іншому", - додає він.