В чому суть боротьби навколо Національного агентства із запобігання корупції
За галасом навколо створення НАЗК та запровадження електронної системи декларацій не просто зрозуміти суть того, що й чому зараз відбувається.
Насправді все просто, - пише нардеп від БПП Віктор Чумак.
У жовтні 2014 року, через щасливий збіг обставин – вибори, тиск громадськості, принципову позицію Європейського Союзу та МВФ – парламент прийняв дійсно революційні антикорупційні закони, один з яких стосувався створення Антикорупційного агентства, НАЗК, та запровадження електронної системи декларування.
Тоді ці законопроекти мало хто з депутатів читав, вважаючи, що "якось розберуться з цим потім", уже після виборів.
Тепер же, коли до запровадження нової електронної системи декларування залишаються лічені тижні, закони почали читати.
І побачили, що нова система декларування – це серйозний антикорупційний інструмент.
Якому з'явився серйозний опір.
Революція в деклараціях
Згідно з новим законом усі чиновники заповнюють декларації в електронному вигляді, і вони одразу стають доступними на публічному веб-сайті.
Зміст цих нових електронних декларацій набагато повніший за попередній їх варіант: потрібно декларувати і готівкові кошти, й об'єкти незавершеного будівництва, і коштовні покупки. Купити нову нерухомість, пояснюючи її походження "матрацними заощадженнями", тепер ні в кого не вийде.
Найголовніше: щойно нову систему декларування буде запроваджено, автоматично з'явиться адміністративна відповідальність – штраф – за їх несвоєчасне подання, і кримінальна відповідальність – позбавлення волі – за завідомо неправдиві відомості в них.
І вже за рік-два після подачі перших електронних декларацій на повну силу може запрацювати поки що екзотична для нас стаття 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за незаконне збагачення – тобто за сам факт того, що чиновник має в рази більше грошей порівняно з тим, що він міг заробити законно.
Відмінність з наявною ситуацією разюча.
Зараз декларації – це папірці, за брехню в яких чиновник піддається хіба що публічному осуду. За нової системи – це антикорупційний інструмент, який реально працює.
Власне, після усвідомлення цієї реальності багато хто з тих, хто голосував за ці закони у жовтні 2014 року, з радістю, напевно, забрали б свої голоси назад. Більшість інтриг навколо створення НАЗК і запровадження системи декларування спрямовані на те, щоб затягти процес і уникнути декларування по нових правилах хоча б цього року.
Яку схему тягнуть?
Декларування статків державними службовцями за минулий рік відбувається з 1 січня по 1 квітня.
Закон каже: поки не буде створено НАЗК, і воно не прийме рішення про запуск нової електронної системи декларування – діє стара, так звана "паперова" система декларацій. Які є неповними, і за брехню у яких не буде жодної відповідальності. "Поправка Мисика" каже про те, що таке рішення НАЗК не може прийняти раніше ніж 1 січня 2017 року.
Але після того, як скандал навколо її прийняття набрав обертів – її, сподіваюся, таки скасують.
Тому головна ставка противників нової системи декларування насправді робиться на інше. Уся ця історія з правкою до бюджетного закону створює шум для відвернення уваги.
Основний же план – затягти створення дієвого НАЗК, щоб рішення про початок роботи нової системи декларування фізично не змогли оголосити до 1 квітня. І щоб всі чиновники мали ще один рік часу для того, аби "вибілити" свої декларації, передавши майно довіреним особам.
Чомусь так вийшло, що перший конкурс з обрання членів НАЗК завершився обранням лише трьох з п'яти керівників цього органу.
З одного боку, трьох людей формально достатньо для його правочинності. Але ж обрати Голову НАЗК, який за законом має призначити на посади весь штат органу, без конфлікту інтересів для одного з обраних людей – неможливо.
Тому для запуску НАЗК ми тепер чекаємо результатів ще одного конкурсу для дообрання ще двох осіб. Затягти цей процес відбору дуже легко, а формальних причин для цього знайдеться безліч.
Перший конкурс з моменту затвердження критеріїв оцінки кандидатів до відбору трьох фіналістів зайняв рівно три місяці часу. А кандидатів тоді подалося трохи більше 50. Зараз же, коли на конкурс подалося більше 100 осіб, якісно опрацювати їх анкети потребуватиме багато часу.
Отож, обставини можуть скластися так, що нові члени НАЗК будуть обрані лише у першій декаді квітня.
Арсенал засобів затягування тут широкий.
Але комісія може проявити принциповість, на що я дуже сподіваюсь, і процес конкурсу завершиться в рекордні терміни.
Для цієї ситуації у противників системи декларування в запасі є ще один інструмент – подання у Конституційний Суд. Сорок вісім народних депутатів вже вирішили запитати у КСУ, чи конституційною є нова система декларування і чи можуть службовці НАЗК проводити моніторинг стилю життя.
Ще ненароджена електронна система декларацій переживає перші нападки на неї.
Досвід країн ЄС, які створювали схожі органи і системи, доводить, що це лише "квіточки". Коли нова система нарешті почне працювати і створювати проблеми для топ-чиновників – на нас чекатимуть ще більші виклики: спроби скоротити фінансування нового органу, обмежити його повноваження через нові законопроекти тощо.
Єдина можливість захистити цю нову систему – це створити широку коаліцію громадськості, журналістів, небайдужих депутатів та активістів, які будуть публічно тиснути на владу та захищати роботу новоствореного органу.
На це й сподіваюсь.
