Інтерв'ю з майданівцем, який стріляв по міліції - підстава та інформаційна страта
Я працюю в сфері комунікацій 6 років, - пише Надія Парфан, яка дала контакти Бубенчика виданню Bird In Flight. - Не було жодного проекту, де мені не доводилось сперечатися, що журналісти теж люди. Тільки реальна віра в свободу слова допомагала переконати десятки непересічних людей співпрацювати зі ЗМІ.
Мені вдавалося цивілізовано розійтися з Бульваром Гордона і газетою "Факти". Жовта преса - далеко не найстрашніше. Найстрашніше - це "пристойне видання", яке жертвує професійною етикою і особистою гідністю в жадобі сенсації.
Вчора я припустилася великої помилки, про яку буду шкодувати завжди. Я вирішила, що видання Bird In Flight заслуговує на довіру і допомогла його журналісту Івану Сіяку зустрітися зі стрільцем, який 20 лютого був на стороні Майдану.
Ми почали обговорювати формат інтерв'ю за кілька тижнів. Сіяк пообіцяв: "зрозуміло, що я не збираюся питати "расскажи, пожалуйста, как ты убивал ментов". Ми зустрілися особисто в день інтерв'ю і домовилися узгодити текст перед публікацією.
Критична частина розмови була записана без відома співрозмовника. Інтерв'ю вийшло у той же день без попередження і узгодження. Текст побудований на вирваних з контексту фраз. Сенсаційний заголовок добив "джентльменський набір": людину, яка зробила складний особистий вибір і готова взяти за нього відповідальність, назавжди перетворено в головоріза.
Так виглядає інформаційна страта. Мені не вкладається в голову, як можна "злити" інтерв'юера за якусь тисячу переглядів. Відповідальність у тому числі на моїх плечах. Остерігайтеся журналістів і оминайте десятою дорогою Bird in Flight.