Меджліс: заборона, в’язниця та еміграція
До 72-ї річниці депортації кримські татари залишились без структури, яка 25 років відстоювала права репатріантів перед владою.
Про це пише Віталій Червоненко для ВВС
26 квітня Верховний суд анексованого Росією Криму заборонив діяльністю меджлісу кримськотатарського народу, який вже внесений до російського реєстру екстремістських організацій.
Частину його лідерів змусили покинути Крим, дехто перейшов на бік нової влади, хоча більшість членів досі продовжують напівлегальну діяльність.
Протягом усіх років незалежності України меджліс був незручним, але корисним для київської влади, а до приходу до влади Віктора Януковича керівництво країни визнавало його формальний статус.
Чорновіл та Джемілєв налагодили гарні стосунки між Рухом та Меджлісом
Наприкінці 80-х років минулого століття кримські татари почали повертатись до Криму й невдовзі створити власні структури для захисту політичних, економічних та культурних прав.
У червні 1991 року кримські татари обрали свій перший національний з’їзд - Курултай, який обрав меджліс.
Перший меджліс на чолі з відомим дисидентом та радянським політв’язнем Мустафою Джемілєвим почав працювати ще до оголошення незалежності України у липні 1991 року.
Завдяки своїй згуртованості на виборах до кримського парламенту на початку 90-х кримські татари отримали півтора десятка місць, а меджліс здобув реальний вплив на місцеву політику.
Татари проти сепаратизму
Після перемоги на президентських виборах 1999 року Леоніда Кучми Київ своєрідно легалізував статус меджлісу.
Як вказують місцеві експерти, свою роль у цьому могла зіграти проукраїнська позиція татар, яка дозволила Кучмі у середині 90-х роках загасити проблему кримського сепаратизму.
У 2000-х роках представники меджлісу входили до владних структур автономії на всіх рівнях, а у виконавчій владі їхня кількість доходила до 10%. При цьому кримські татари складали 13% населення півострова.
Двозначне становище при Ющенку
На парламентських виборах 2002 року меджліс підтримав блок Віктора Ющенка "Наша Україна", а 2004 – майбутнього президента Ющенка, який завдяки цьому в Криму набрав більше голосів, ніж у сусідніх материкових областях.
Проте за президентства Ющенка меджліс також мав великі проблеми. Коли прем’єр-міністром України півтора роки був Віктор Янукович, то головним міліціонером Криму працював Анатолій Могильов, відомий своєю антитатарською політикою.
Тоді загони спецпризначення міліції вперше за допомогою бронетехніки та зброї спробували зганяти кримських татар із землі, яку влада називала "самозахопленням".
Кримським татарам не повертали конфісковані у 1944 році майно та землю, тому земельна проблема для них була найактуальнішою.
Проблеми при Януковичу
На президентських виборах 2010 року керівництво меджлісу стало на бік Юлії Тимошенко, закликавши своїх земляків голосувати проти Віктора Януковича.
Відповідь нового президента не забарилась. Вже влітку 2010 року офіційний статус меджлісу при президентові України скасували.
Паралельно у Криму створювались інші кримськотатарські організації, які й мали представляти громаду у раді при президентові.
Більше того, 2011 року Віктор Янукович призначив прем’єр-міністром Криму того ж Анатолія Могильова, який вже мав репутацію противника кримських татар.
В останні роки правління Віктора Януковича представників меджлісу почали витісняти з органів влади, а кримські татари скаржились на гоніння.
З перших днів Євромайдану кримські татари підтримали антипрезидентські протести.
Репресії окупантів
Восени 2013 року багаторічний керівник Меджлісу Мустафа Джемілєв залишив свою посаду, а Курултай обрав новий склад меджлісу на чолі з Рефатом Чубаровим.
Під час анексії Росією Криму татари та меджліс були серед небагатьох, хто намагався цьому опиратись.
Саме меджліс зібрав багатотисячний мітинг 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму, який тимчасово зірвав план зі зміни влади на півострові.
Невдовзі російська влада заборонила в’їзд на півострів Рефату Чубарову та Мустафі Джемілєву, а проти низки керівників меджлісу почалось судове переслідування.
Колаборанти й борці
Доля інших відомих членів Меджлісу залежала від того, чи пішли вони на колаборацію з окупантами.
Чийгоз Ахтем вже більше року сидить у СІЗО через звинувачення у справі 26 лютого 2014 року.
Ільмі Умерова нещодавно посадили під підписку про невиїзд через справу за звинуваченнями у сепаратизмі.
Омер Аслан змушений був покинув Крим та став нев’їзним.
Один заступник голови Айдер Аджимамбетов майже припинив співпрацю з меджлісом та зосередився на роботі у духовному Муфтіяті Криму, який працює з новою владою.
Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв, який є членом меджлісу, також відійшов від участі в ньому.
Ще четверо високопоставлених членів меджлісу покинули його та співпрацюють з російською владою.
Тейфук Гафаров працює заступником глави адміністрації Сімферополя,
Заур Смирнов став керівником держкомітету з питань міжнаціональних відносин Криму, Руслан Якубов працює заступником голови сімферопольського району, а Ремзі Ільясов є заступником спікера держради Криму.
Ще вісім членів меджлісу стали персонами нон-ґрата у Криму.
Приміщення медлжісу у Сімферополі вже відібрали
Шитий "екстремізм"
26 квітня 2016 року суд просто заборонив діяльність меджлісу і його внесли до переліку екстремістських організацій.
У розмові з ВВС Україна лідер меджлісу Рефат Чубаров заявив, що ніякого розколу у структурі немає, "а ті четверо людей, які пішли на співпрацю, це - невелика частина".
Після заборони Рефат Чубаров розпорядився запровадити надзвичайний режим роботи.
Згідно з цим рішенням, центральний офіс меджлісу буде розташований у Києві.
