10 цікавинок програми уряду
Новий уряд оприлюднив не тільки традиційну Програму дій, але й свій проект Плану пріоритетних кроків на 2016 рік.
На перший погляд, цей план не містить (та і навряд чи може містити) нічого кардинально нового. Як і у попередників, мета, що проголошується у програмі дій, - збереження макроекономічної стабільності та створення умов для розвитку економіки і бізнесу.
Проте в тексті самого документу, укладеного підкреслено конкретно і "приземлено", є як певні важливі кроки, що майже не обговорюються у ЗМІ і суспільстві, так і проблеми, що широко обговорюються, але у програмі їх вирішення виглядає дещо по-іншому.
ВВС Україна зібрала 10 "цікавинок" із тактичної програми нового уряду.
1. До кінця поточного року уряд планує почати монетизацію соціальних пільг, зокрема, на проїзд, а також розробити Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків. При цьому, як відзначають в уряді, майже 20% українців, які працюють, нині належать до бідних верств населення. При офіційному рівні зайнятості у 56,7%, рівень охоплення населення державним соціальним страхуванням – 70%. В уряді також відзначають, що "показник демографічного навантаження в Україні більш, ніж вдвічі більший, ніж у країнах ЄС". Відтак, уряд планує "скорочення дефіциту державних соціальних фондів" і "розширення бази платників ЄСВ".
2. Це напряму впливає і на вирішення проблем дефіциту Пенсійного фонду. "Із урахуванням зменшення майже вдвічі (до 22 %) ставки єдиного соціального внеску, дефіцит бюджету Пенсійного фонду у 2016 році складає 81,3 млрд грн., з яких 77,2 млрд грн. у зв’язку із зниженням ставки єдиного соціального внеску",- йдеться у проекті Плану. Втім, у офіційних планах уряду поки що немає намірів підвищувати пенсійний вік, що, згідно із повідомленнями ЗМІ, під час переговорів з МВФ розглядалося як один із варіантів швидкого покриття частини дефіциту Пенсійного фонду.
Натомість пропозиції уряду полягають у поетапному "збільшенні обсягу надходжень до солідарної системи пенсійного забезпечення - внаслідок розширення охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення, легалізації тіньової зайнятості та заробітної плати". У середньостроковій перспективі уряд навіть планує вийти на бездефіцитність Пенсійного фонду.
3. Покращення бізнес-клімату: до кінця 2016 року уряд обіцяє "ліквідувати не менш, ніж 50 адміністративних бар’єрів для бізнесу", у 2017 увійти до перших 50 країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності, а у 2018 – вже до першої 20-ки. В останньому рейтингу Світового банку Doing business 2016 Україна посіла 83 місце серед 189 країн світу.
У галузі приватизації до кінця поточного року уряду планує "максимальне скорочення переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації".
4. Згідно з проектом Плану першочергових кроків уряду, зміни у податковій та фіскальній системі йтимуть за такими напрямками: "подальше спрощення", забезпечення прозорого відшкодування ПДВ, "протидія відтоку коштів в офшори", "подальша оптимізація структури ДФС, мінімізація контактів між податківцями та платниками податків".
Після кількох років практики ухвалення "нічних" бюджетів напередодні Нового року із порушенням багатьох норм Бюджетного та Податкового кодексів, уряд бере на себе зобов’язання від 2018 року запровадити середньострокове бюджетне планування у вигляді Бюджетної декларації на 2019-2020 роки.
5. Урядовий План передбачає низку серйозних кроків, пов’язаних із АПК, винятково з прийняттям закону "Про обіг земель", а також створення "нормативно-правове поле для вирішення комплексу питань земельних відносин: запровадження обігу прав довгострокової оренди на землі сільськогосподарського призначення, їх продажу та застави".
В уряді також визнають, що з скороченням у 2016, і повним скасуванням у 2017 році пільг при сплаті ПДВ (одна із домовленостей із МВФ), аграрні виробники "залишилися практично повністю позбавлені державної підтримки". При цьому, відзначають в уряді, "досвід країн із розвиненими аграрними економіками доводить, що аграрна політика реалізується переважно через заходи економічного стимулювання". Там також нагадують, що у США рівень підтримки аграрного виробництва сягає 10% від вартості випуску продукції сільського господарства, а у країнах ЄС рівень підтримки становить до 20% від вартості випуску продукції сільського господарств.
6. Попри те, що АПК називають новим локомотивом української економіки (за 15 років продуктивність праці в агросекторі зросла у 8,4 рази, а кількість робочих місць скоротилася у 5,6 рази), у Плані першочергових кроків уряду заплановано і "проведення політики нової індустріалізації" економіки України". При цьому до 2016 року уряд розраховує подолати тенденцію до падіння обсягів промислового виробництва і досягти зростання не менше 2%, а надалі – досягти зростання до рівня не менше 4%, і збільшити частку промисловості у ВВП до 20%. За даними уряду, питома вага промисловості у ВВП минулого року скоротилася до 18% ( у 2010 році вона становила 22,6%).
7. В уряді відзначають, що Україна як член європейського Енергетичного співтовариства виконала вимоги Третього енергетичного пакету щодо лібералізації газового ринку , але "повна лібералізація і демонополізація ринку природного газу вимагає розділення монополій за видами діяльності".
Ці реформи, розраховують в уряді, дозволять не тільки і надалі не повертатися до залежності від імпорту російського газу, але й зупинити падіння внутрішнього видобутку, а згодом вийти на забезпечення себе власним видобутком газу - до 27 млрд кубів у 2020 році (із 19 млрд кубів на кінець 2015 року).
8. До початку 2017 року повністю перевести усі державні закупівлі у електронну систему ProZorro. При цьому уряд подає таку інформацію: при тому, що обсяг державних закупівель становить близько 15-20% ВВП, за рахунок корупції і непрозорості у цій галузі втрачалося близько п’ятої частини, або 40-50 млрд грн. на рік.
9. Експортний прорив – саме цього хочуть досягти урядовці у 2017 році. А до кінця 2016 планують "закласти підвалини" для прориву і "збільшити присутність вітчизняних товарів та послуг на закордонних ринках". Поки що ж, як констатують в уряді, український експорт скорочується: "з 68,8 млрд. доларів у 2012 році до 38,1 млрд. доларів у 2015 році".
10. До кінця 2016 року уряд планує завершити будівництво нового саркофагу на ЧАЕС. Як йдеться у Плані, до кінця року має відбутися "насування "Арки" на четвертий реактор Чорнобильської АЕС, зруйнований вибухом 30 років тому.
