Після смерті президента Узбекистану країна може стати ще більш проросійською
Політемігрантський сайт Фергана, який базується в Києві, розпитав у політологів, політиків та експертів, якими можуть бути сценарії в Узбекистані після смерті авторитарного президента Іслама Карімова, який правив країною незмінно від її незалежності.
(Кремль запевняє, що офіційних підтверджень смерті Карімова не надходило - офіційний Ташкент поки мовчить, як при Брежневі...)
Незмінний президент Узбекистану помер від інсульту
Хто наступний?
На думку експерта з Центральної Азії Аркадія Дубнова, «найбільше шансів зайняти ташкентський «трон» у другої особи в офіційній узбецької ієрархії, 59-річного прем'єр-міністра Узбекистану Шавкат Мірзіяєвим, який очолює уряд з 2003 року.
Такої думки дотримується і головний редактор інформаційного агентства «Фергана.ру» Данило Кислов (Daniil Kislov), один з найбільш обізнаних людей про все, що відбувається в Узбекистані.
Апаратна вага Мірзіяєва, крім того, визначається його близькістю до президентської сім'ї, а також підтримкою всесильного шефа Служби національної безпеки Узбекистану (СНБ) 72-річного Рустама Іноятова.
Яким буде Узбекистан?
Якщо владу успадковує Мірзіяєв, то, швидше за все, Ташкенту не уникнути серйозного посилення російського впливу.
Підтримка Москви потрібна наступникам трону - звісно, Москва не надасть її задурно.
Прозахідний крен нового покоління узбецької еліти при цьому зовсім не виключений, але різкі повороти в настроях не властиві політиці Ташкента.
У 32-мільйонному Узбекистані, проте, одні сподіваються на відлигу, як в 1953-му, після Сталіна. Інших лякає прихід до влади ісламських радикалів, вважалося адже, що тільки Карімов був їм перешкодою.
Сильна опозиція відсутня
Що стосується ймовірності приходу до влади якогось опозиціонера, то, як зазначив Аркадій Дубнов, «в політичній опозиції сьогодні в Узбекистані ніхто не спостерігається. Її вже давно немає. В цьому якраз і позначається характер узбецького режиму, який політичну опозицію з самого початку терпів дуже недовго. Всіх узбецьких опозиціонерів ще з колишніх депутатів з'їзду СРСР вже чи ні з нами, або вони давно в еміграції."
Більший шанс, що ситуацією скористаються ісламісти, які досі сиділи в підпіллі - але й він не надто великий.
