Тарута наїхав на Гонтарєву. Скільки в цьому правди?
Брошура народного депутата Сергія Тарути під назвою “Гонтарева. Загроза економічній безпеці України” спричинила багато шуму та розділила політиків та експертів на два табори: тих, хто за Таруту, та тих, хто за голову Нацбанку Валерію Гонтареву.
VoxCheck перевірив більшість фактів з брошури і виявив, що майже всюди правильні дані використовуються маніпулятивно.
Чекаємо також на перевірку аргументів його опонентів – Валерії Гонтаревої та її заступників.
***
1. “Неефективність та непрофесіоналізм. Валерія Гонтарева як голова НБУ несе відповідальність за невиконання Національним банком України його основної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці”.
Маніпуляція. Про стабільність гривні як основне завдання НБУ політики та експерти говорять досить часто в контексті девальвації гривні. Сам Тарута у своїй брошурі під “нестабільністю” також має на увазі падіння вартості гривні до інших валют. Про це він також говорить під час ефіру на 3S.TV від 17 жовтня: “За что отвечает Национальный банк? Первое: за устойчивость денежной единицы. Все прекрасно знают, когда пришла Гонтарева – какой был курс? И какой он на сегодняшний день?…”
2. “Падіння курсу гривні. За ці два роки гривня впала в 2,18 рази. 19.06.2014 р. – день призначення Валерії Гонтаревої головою НБУ”.
Маніпуляція. Значення курсу гривні до долара США правильне. Але в брошурі жодним чином не пояснюються основні економічні причини девальвації гривні, на які НБУ не має впливу, а саме:
Воєнний конфлікт на Сході, наслідками якого стали обвал промислового виробництва, втрата частини експорту, відплив капіталу з країни та паніка серед населення.
Світовий тренд до зниження цін на основні продукти українського експорту: метали, зерно, добрива та ін. Зменшення цін навіть за незмінних обсягів продажу (в дійсності – вони впали) призводить до зменшення надходження валютної виручки.
Курс гривні падав чітко під час гарячої стадії війни, відтоді практично на місці (ІНФОГРАФІКА)
3. “Споживча інфляція галопує. Індекс споживчих цін у 2015 році склав 148,7% до 2014 року”.
Маніпуляція. Знову правильні цифри використані маніпулятивно. Так, середній індекс споживчих цін у 2015 році справді становив 148,7 (тільки без відсотка, бо це індекс).
Але по-перше, це означає, що інфляція була 48,7%, а не 148,7%. По-друге, термін “галопуюча інфляція” використовується, коли зростання цін неможливо контролювати на кшталт гіперінфляції у 1990-х. А як бачимо з графіка, у 2016 році інфляція в Україні почала знижуватись. Тому, по-третє, формулювання “інфляція галопує” (теперішній час) у брошурі не коректне, адже за останніми даними інфляція менша 10% на рік.
Детальніший розбір польоту на VoxCheck
