Оцінка Росії: шахтарі окупованих ЛНР-ДНР програли порівняно з українськими (АНАЛІЗ)
“Оцінка стану вугільної промисловості ДНР” — таку назву має документ, знайдений у зламаній пошті т. зв. “міністерства вугілля й енергетики” проросійського терористичного угруповання “Донецька народна республіка”. Реквізити цього документа не менш цікаві, аніж його зміст. Довідку підготували в Міністерстві енергетики Російської Федерації у січні 2016 року.
Аналіз Інформнапалму
Замість передмови
Т. зв. “уряди народних республік” не випадково називають маріонетковими.
І докази - руки Кремля, що керує всіма сферами діяльності на окупованих територіях – від військової до економічної – зустрічаються повсюди.
Це доведено не тільки непрямими ознаками.
Недавня серія зломів електронної пошти і комп’ютерів приймальні Апарату помічника Президента Російської Федерації В. Ю. Суркова (SurkovLeaks | SurkovLeaks2), проведена українськими хактивістами Кіберальянсу, продемонструвала, що будь-яке кадрове питання в маріонеткових т. зв. “республіках” вирішується централізовано в Москві. Факти прямого підпорядкування Москві терористичних угруповань «ДНР/ЛНР» з’являються і в інших зломах.
До середини 2015 року на території, контрольованій терористичною організацією ”ДНР” не було багатьох структур управління. Ящірка може відростити собі втрачений хвіст, але не голову. Наприклад, т. зв. “міністерство інформації” ТО ”ДНР” годувалося з віджатих рекламних площ і канючило знижки на інтернет у Ростелекому, т. зв. “міністерство закордонних справ” терористів ”ДНР” відчайдушно намагалося відшукати в інтернеті особливості дипломатичного протоколу, щоб не осоромитися перед закордонною делегацією з окупованої Росією Абхазії (Грузія).
Статистика Міністерства енергетики РФ
Т. зв. “міністерство вугілля та енергетики” терористичної організації «ДНР» почало формуватися у середині 2015 року. Саме в цей час було відкрито рахунки в т. зв. “республіканському банку“, а у Москві почали сушити голову, що робити з промисловістю, в якій зайняті кілька сотень тисяч людей.
Питання не нове. В Україні 270 шахт (ми користуємося тією самою довідкою Міністерства енергетики РФ, вона економить наш час на пошук відповідної статистики), з них 157 розташовані на окупованих територіях. І тільки 37 з цих 157 рентабельні.
За словом “нерентабельна” стоять 120 шахт, які витрачають більше, ніж заробляють. І проблеми цих шахт збільшуються, як снігова куля – реструктуризація (продаж і закриття збиткових підприємств) – це звільнення (і не тільки на шахтах, але й на залізниці), підвищення тарифів на електроенергію, і як наслідок, великі проблеми для будь-якої влади. Тому дуже довго проблему вирішували дотаціями, які становили до мільярда доларів на рік. Більшість шахт уже мали плани з реструктуризації ще до війни, і російська окупаційна влада продовжила ці проекти.
Згідно з документом, закриттю підлягають шахти: Калініна, Трудівська, Абакумова, Жовтневий рудник (у Донецьку), Леніна, Бутовська, Чайкіне, Гайового (у Макіївці), Леніна, Калініна, Румянцева, Карла Маркса (у Горлівці), Булавинська, Ольховатська, Вуглегірська, Єнакіївська, Полтавська (у Єнакієвому), Ткачука в Шахтарську, Волинська і Східна в Торезі, Ударник у Сніжному. Понад 30 тисяч людей звільнять.
До речі, на момент написання аналізу заборгованість шахтарям по зарплаті на території, контрольованій терористами «ДНР» становила 2 мільярди рублів. (Коли ми останній раз цікавилися цим питанням, шахтарі отримали частину зарплати за травень — у вересні).
Товариші шахтарі, спробуйте на контрольованій ТО «ДНР» території «встати з колін» і постукати касками? Мабуть, це складно зробити під дулом автоматів «бурятських трактористів»?
Росіяни також щороку проводять аналіз вугільної промисловості на окупованих територіях. Вони навіть створити мапу роботи шахт на окупованих територіях станом на 2015 рік. Цікаво, що міста Горлівка і Донецьк позначені як «території з підвищеною соціальною напругою». Саме тут найбільше шахт, які не працюють і підлягають ліквідації.
Реструктуризація шахт коштує недешево. Так, за свідченнями іншої хакерської групи RUH8, у 2015-2016 роках в Мінвугілля було виділено приблизно 800 мільйонів рублів, з них 966 тисяч отримало РП “Донгіпрошахт”; і т. зв. “республіканському підприємству” “Об’єднана дирекція з реструктуризації підприємств вугільної промисловості Донбасу” перераховано 760.249 мільйонів рублів (або over 95% річного бюджету).
Водночас Росія оцінює “остаточні витрати” (частину робіт виконали ще до окупації) в 7.2 мільярди рублів. А загальні витрати до 2020 року і після сягають 96 мільярдів, з них 69 мільярдів візьмуть з федерального бюджету РФ.
Зазначимо, що це ще доволі оптимістичний прогноз. Згідно з документом, частину шахтарів планують працевлаштувати в Росії (не менше 1.7 тисяч осіб). Так, скорочуючи і закриваючи шахти на Донбасі, Росія залучає дешеву робочу силу на свої шахти.
Наївний вигляд мають в документах згадки про плани працевлаштування звільнених шахтарів з підконтрольних терористам «ДНР» територій на російських підприємствах «Кінгкоул» у Ростовській області в той час, як російські шахтарі в Гуково оголошують голодування через борги із заробітної плати, сума яких перевищує 300 млн руб. Як сказав класик: «Умом Росію не понять…».
Питання торгівлі
Вугільна промисловість Донбасу “заточена” під українського споживача. В Росії є своє вугілля. Щоб шахти, які вижили, були рентабельними, Україна повинна купляти вугілля у бойовиків і окупантів, що ми, українці, й робимо, попри спроби диверсифікації постачань (із ПАР), головне родовище вугілля “Південної Африки” у нас, як і раніше, на Донбасі (в Луганді й Домбабве).
Тож Україна все-таки купує вугілля у бойовиків, саме бойовики безпосередньо контролюють відвантаження, наприклад, з “ДП Макіїввугілля” на Трипільську ТЕС (Центренерго, Київ). “ДП” — це “державне” підприємство терористів “ДНР”, зарплату шахтарям “ДП” платить ТО “ДНР” і податки платять ТО “ДНР”.
Провезти коробку з ліками через блок-пост не можна. А вагони з вугіллям — запросто. І Росія робить все, щоб ця ситуація лишалася незмінною. Іноді вугілля з Донбасу маскують як російське, а іноді, щоб змусити Україну купляти у бойовиків, Росія штучно скорочує експорт вугілля в Україну.
Обсяги цієї торгівлі вражають. Згідно з даними, які ми маємо, у жовтні 2016 р. ЩОДНЯ “кордон” перетинали кілька десятків вантажних потягів, наповнених вугіллям, коксом, металом та іншими корисними речами.
Як громадяни України, ми почали наполягати, щоб закупівлі для держави проводились відкрито, чесно і на конкурентній основі. Проте у нас під боком відбувається колосальний обмін товарами з окупантами й бойовиками. Якщо торгівля з бойовиками життєво потрібна Україні, то було б логічно відкрити реєстр підприємств, які ведуть торгівлю з окупованими територіями.
Отримати більше інформації та самостійно провести оцінку стану вугільної промисловості на окупованих територіях можна, завантаживши поштовий дамп листування т. зв. “міністерства вугілля й енергетики” терористичної організації “ДНР”.
Нагадуємо, що у березні 2016 р. хакери з групи Євгена Докукіна «Українські Кібер Війська» зламали електронну скриньку т. зв. “мінтрансу” терористів «Л/ДНР» (Донецька залізниця), у якій також знайшли подробиці про постачання вугілля з окупованих територій Донбасу.
Дякуючи українським хактивістам, за результатами цього аналізу та публікації поштового дампу шахтарі Донбасу дізналися, які шахти будуть ліквідовані і які перспективи подальшого працевлаштування чекають на них у Ростовській області. А громадяни Російської Федерації отримали об’єктивні дані витрат державного бюджету РФ.
Частина з виділених бюджетних коштів, традиційно, буде розкрадена чиновниками, а решту – викинуть у трубу на ліквідацію підприємств на окупованих територіях.
