Щойно звільнений з тюрми Нобелівський лауреат Лю Сяобо помер
Китайський письменник, літературознавець, дисидент і правозахисник, лауреат Нобелівської премії миру Лю Сяобо помер у віці 61 року. У червні Сяобо, який лишався в тюрмі й ставши нобелівським лауреатом, звільнили з в'язниці після того, як діагностували рак печінки.
Євросоюз і Британія вже давно просили звільнити правозахисника та відпустити на лікування в Європу.
Однак, 10 липня китайські лікарі заявили, що Лю Сяобо перебуває у критичному стані. Заяву зробили після того, як західні лікарі повідомили, що Сяобо можна безпечно перевезти до Німеччини чи США, якщо його випустять з Китаю.
Ким був Лю Сяобо
У грудні 2009 року Сяобо засудили до 11 років позбавлення волі за «підбурювання до підриву державного строю». Насправді його посадили за підписання Хартії-08 з вимогами демократизації Китаю.
Рішення розкритикували ЄС, США та Верховний комісар ООН з прав людини.
У жовтні 2010 року Лю Сяобо присвоїли Нобелівську премію миру за «тривалу і невпинну боротьбу за основні права людини в Китаї».
Лю з 2003 року був очільником китайського відділення світової письменницької організації PEN.
Ще в 1989 році він брав участь у протестах на Таньанменській площі.
Всі новини про оголошення лауреата Нобелівської премії миру в Китаї відразу були піддані цензурі, хоча згодом про це було повідомлено. Іноземномовні новини, зокрема CNN і BBC, були заблоковані вже після повідомлення у китайських новинах.
Китай тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі в церемонії» і попереджаючи про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. У результаті, 15 країн, серед яких КНР, Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, відмовилися від участі у церемонії.
Україна (це було за Януковича) спочатку відмовилася від участі. Наслідуючи приклад Росії, Україна також відкликала свого посла у Норвегії. Під тиском громадськості МЗС України змушене було виправдовуватися. Зовнішньополітичне відомство заперечило ігнорування заходів в Осло і пояснило, що відсутність посла не пов'язана з політикою. Речник МЗС України заявив, що «коли МЗС планувало дату проведення наради послів у Києві, то останнє, що бралося в розрахунок, які фуршети, прийоми та церемонії будуть вимушені пропустити українські посли через приїзд до України».
За матеріалами Вікіпедії та Громадського