Мама вбитого бойовиками ДНР школяра вимагає видати затриманого в Криму вбивцю
19 липня мати українського школяра Степана Чубенка, якого влітку 2014 року по-звірячому замучили і розстріляли бойовики «ДНР» з бандформування Вадима Погодіна «Керч», звернулася за допомогою до органів влади і громадськості України.
До закінчення терміну адміністративного затримання Погодіна в Криму залишилося всього 10 діб. І правові колізії не повинні стати причиною зриву екстрадиції.
«Я, Чубенко Сталіна В’ячеславівна, мати по-звірячому замученого і розстріляного ополченцями бандформування «Керч» 16-річного школяра Чубенка Степана, звертаюсь за допомогою до органів влади і громадськості України.
Через 10 днів спливає термін адміністративного затримання, застосованого в Криму до організатора вбивства Степана Чубенка – Вадима Погодіна. У міській прокуратурі Краматорська готовий пакет матеріалів, на основі яких треба вимагати екстрадиції Погодіна в Україну, але досі прокуратура Краматорська не отримала офіційного доручення від Генеральної прокуратури України, як вимагає процедура. Відповідно й Генеральна прокуратура України досі не звернулася з питанням екстрадиції Погодіна до влади Криму.
Я не думаю, що Ген.прокуратура свідомо розвалює роботу, проведену місцевими органами прокуратури, через що Погодін через 10 днів може опинитися на волі. Думаю, проблема в тому, що в офіційному запиті ГПУ не знають, як назвати окупаційну владу Криму, до якої мають звернутися. Але я впевнена, що це не може бути приводом для того, щоб робота, яку зробили слідчі, виявилася марною, і правосуддя не перемогло.
Я вимагаю від Ген.прокуратури негайно надіслати доручення в Краматорськ і далі потрібні матеріали в Крим для екстрадиції Погодіна в Україну.
Якщо протягом доби потрібні дії не будуть реалізовані, я буду змушена звернутися до української і закордонної преси і почати протестну акцію біля стін Генеральної прокуратури.
У 1 документі звинувачення мого сина зі сторони вбивць, а 2-й документ підтверджує його відсутність на території України.
Прошу максимально поширити цю інформацію».
Погодіна звинувачують у скоєнні низки важких злочинів: катування українських полонених і вбивство 16-річного футболіста з Краматорська Степана Чубенка. Влітку 2014 бойовики Погодіна зсадили хлопця з потяга за стрічку кольорів українського прапора і катували. За наказом Погодіна, його підлеглі Михайло Сухомлинов і Юрій Москальов вивезли хлопчика в село під Донецьком, і там Погодін наказав убити юнака — стріляли в Степана сам Погодін і Сухомлинов.
Після скоєних на Донбасі злочинів Погодін втік до Криму, де його затримали за запитом Інтерполу.
У мережі фіксувалася істерика російських бойовиків, які всіма силами, зокрема, через запити до Держдуми РФ, намагалися перешкодити екстрадиції терориста. Російський терорист Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), якого підозрюють у низці злочинів, включно з участю у знищенні рейсу MH17, у своєму дописі в соцмережі «Однокласники» заперечував можливість екстрадиції. Він заявляв, що особисто намагається залучити зв’язки на найвищому рівні, щоб завадити екстрадиції, але швидко вирішити питання заважає український паспорт Погодіна.
Степан Чубенко на самому початку війни на сході країни зайняв тверду проукраїнську позицію. Але навесні 2014 року, тоді ще в окупованому Краматорську, виявляти патріотизм було небезпечно. Тому батьки відправили хлопця до Києва. Повернутися дозволили тільки після звільнення міста. Але рішення їхати через Донецьк стало для нього фатальним.
Через деякий час слідство з’ясує – Степана Чубенка вбили бойовики угруповання «Керч», а їхній ватажок Погодін особисто брав участь у розстрілі.
Після арешту Погодіна в анексованому Криму, на його захист в Росії стали одразу кілька депутатів Держдуми. Не видавати затриманого попросив і один з лідерів «русской весны» Ігор Гіркін (Стрєлков). Бойовики не приховують своїх побоювань – «залягти на дно», навіть серед своїх, не виходить.
Генпрокуратура України повинна надати всі необхідні документи для його екстрадиції. В іншому випадку – цілком ймовірно, бойовик змінить приміщення сімферопольського ізолятора не на камеру в київському СІЗО, а на домашній керченський пляж.
За матеріалом Інформнапалму та Радіо Свобода