Додому до журналістки ТЕКСТІВ прийшов шахрай із липовими документами СБУ
Вчора, 9 серпня, близько 10-ї вечора у двері квартири, де мешкає наш постійний автор Любов Величко подзвонив незнайомий. Хлопець представився співробітником Управління контррозвідки Назарієм Пічаком. Він пред’явив «посвідчення СБУ», у якому було вклеєне його фото, і стояла червона печатка без герба.
- «СБУшник» попросив мене розписатися у повістці на виклик на допит на моє ім’я. Все виглядало правдоподібно. На «документі» був вказаний номер кримінального впровадження 4206100000000889 (за даними реєстру судових рішень, розслідуванням цієї справи займається Нацполіція, а не СБУ). Просили з’явитися о 18.00 у кабінет №506 на бульвар Тараса Шевченка, 32 – у будівлі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ. Але у мене питання: чому це працівник СБУ серед ночі особисто вручає повістки свідкам? Для цього ж є пошта,- розповідає Олег Рябов, чоловік Люби.
- Штат СБУ не настільки великий, щоб дозволити собі ходити по хатах з листами. Адже мова йде про тисячі, десятки тисяч кримінальних справ, по кожній з яких у якості свідків може проходити десять, двадцять, сто чоловік. Якби працівники СБУ кожному особисто приносили повістки, на іншу роботу у них би просто не вистачило часу,- розмірковує Любов Величко.
Коли подружжя відмовилося ставити підпис на «повістці», Пінчак почав грюкати в двері і будити сусідів із вимогою розказати, «що за нахабні люди живуть у цій квартирі?!». Почувши, що журналіст телефонує в поліцію, хлопець залишив «повістку» і втік.
- Цей юнак також приходив до мене із аналогічною «повісткою». Мене вдома не було, мама посварила хлопця і двері йому не відчинила. І папірець той він не залишив,- розповідає Віталій, знайомий Олега, який живе у сусідньому будинку.
- Я вибігла з дому, щоб перевірити, на якому транспорті приїхав аферист. Виїзд у нас з двору один, і оминути його неможливо. Я зафіксувала на відео автомобіль та водія Назарія. Він вийшов з машини і силою відібрав телефон, і намагався знову сісти в машину. На мій крик про допомогу прибігли сусіди. Вони вмовили хлопця повернути мені мій апарат, а Пінчак виправдовувався, що забрав телефон, «бо вона не має права знімати мою машину»,- розповідає журналіст.
Через сорок хвилин після виклику приїхала патрульна поліція.
Правоохоронці вирішили не перевіряти додаткові документи у невідомого «СБУшника», і використали ті дані, які були у «посвідченні».
Поліцейські були вкрай розгублені. Вони вирішили, що цей Назар – недосвідчений, але реальний співробітник СБУ.
- Ця людина вела себе непрофесійно. Може, йому просто інструктаж не провели, як треба себе поводити у таких ситуаціях,- сказали поліцейські.
Правоохоронці повірили Пінчаку, і відпустили його.
- Знаючи, як у нас працює слідство, я хоч і написала заяву, але вирішила провести своє власне розслідування,- каже Любов Величко. – Мої джерела в СБУ повідомили, що співробітника із таким іменем у них немає, а «документи», які він пред’являв – підробка. 23-річний лейтенант Назарій Пічак дійсно закінчив Академію Служби Безпеки України, але це не дає йому права представлятися співробітником силового відомства.
Співставивши фото лауреата премії Назарія Пічака та відео, зроблене під час інциденту, видно, що ці люди – схожі, мов брати-близнюки.
В інтернеті є фото Назарія Пічака, на якому він зображений із дипломом лауреата премії Олеся Гончара, яку він отримав у квітні цього року у номінації «публіцистика».
Представник оргкомітету конкурсу Руслан Найда відмовився будь-як коментувати цей інцидент і порадив звернутися до правоохоронців.
Наразі ТЕКСТИ чекають на офіційний коментар від начальника управління Патрульної поліції міста Києва стосовно професійності своїх підлеглих під час затримання Назарія Пічака.
