З початку 2017 в Україні зникло стільки ж дітей, як за весь 2016 - і ймовірно, відомо не про всіх (ІНФОГРАФІКА)
З початку 2017 року в поліцію надійшло 5075 заяв про зникнення дітей, заявив заступник голови Нацполіції Костянтин Бушуєв.
За словами Бушуєва, кількість заяв про зникнення дітей цього року перевищила показники 2015 року та за вісім місяців майже наздогнала дані цілий за 2016 рік, однак поліція стала частіше повертати зниклих дітей додому.
"Якщо в 2015 році в Нацполіцію надійшло понад 4,5 тисячі повідомлень про зникнення дітей, то минулого року таких повідомлень було близько 6 тис. За 8 місяців цього року в поліцію вже надійшло 5075 повідомлень про зникнення дітей. Слід сказати, що ми маємо певну позитивну динаміку в частині їх розшуку", - заявив він.
Заступник голови Нацполіції зазначив, що на зникнення дітей впливає соціально-економічна ситуація в країні, а неповнолітні часто схиляються до бродяжництва.
Чому і скільки дітей зникають
За даними звіту missingchildreneurope.eu, понад 57% зниклих дітей у Європі - це втікачі зі своїх домівок. Підтверджених кримінальних викрадень - менш ніж 1%. А 23% - це коли один з розлучених партнерів "краде" дитину у іншого. Решта - діти, що загубились, або діти-мігранти без супроводу.
Є також дані globalmissingkids.org з окремих країн світу про кількість зниклих дітей. Для порівняння, ми розділили кількість заявлених зниклих дітей на населення країни.
Україна: вказані поліцією 5075 за вісім місяців екстрапольовано в 7612 за дванадцять місяців, населення України - 44,36 млн за оцінкою ООН станом на сьогодні, 31 серпня 2017 року.
Графік однозначно показує хіба що те, що чим країна "розвиненіша", чим більше в ній гарячих ліній - тим частіше звертаються щодо зниклих дітей.
Можна припустити, що "викрадення" батьком у матері чи навпаки частіше проходить офіційно непоміченим у країнах на кшталт Індії.
Самі Global Missing Kids вказують, що проблеми зі статистикою значні:
1) у "менш розвинених" країнах статистики немає взагалі.
2) далеко не про всіх зниклих дітей повідомляють.
3) при повідомленні - в різних країнах по-різному оцінюють, чи справді дитина "зникла" (скажімо, той же випадок, коли один з батьків звертається зі скаргою на іншого)
4) при закритті справ про знайдених дітей їх часто викреслюють зі статистики.
5) навіть в одній країні, де дані є, можливі значні розбіжності в даних різних служб - в рази.
