Звільнення керівника кадастру - шоу, подолати корупцію можна лише економічними методами
Подолати корупцію у земельній сфері можна лише економічними методами, - вважає економіст Борис Кушнірук.
Вчора прем'єр у прямому ефірі звільнив голову Держгеокадастру й пообіцяв звільнити регіональних голів:
Це - скоріше шоу, справжні методи інакші, переконаний економіст Кушнірук:
Слід розуміти, що у Держгеокадастрі завжди існувало дві потенційні зони корупційних ризиків. Перша пов'язана з дрібними виконавцями на місцях, які беруть гроші за якийсь витяг або просту довідку. Друга зона корупційних можливостей стосується куди більш серйозних питань. Це коли чиновник приймає рішення про надання в оренду державної землі в індивідуальному порядку. І коли саме від цього чиновника залежить ухвалення відповідного рішення.
Очевидно, що затримання корупціонерів, особливо високопосадових, то добра справа. От тільки не прибравши можливостей для корупції, все зводитиметься до заміни одних корупціонерів на інших.
Тому вкотре можу повторити зрозумілу істину. Долати корупцію, у першу чергу, необхідно економічними методами, а не кадровими та правоохоронними.
Як показує досвід, прибирати корупційні можливості, пов'язані з видачею різноманітних довідок, не так вже й складно. За бажання та розуміння навіть керівники другого-третього рівня можуть ліквідовувати джерела низової корупції.
Якщо брати той же Госгеокадастр, то ще за часів, коли керівником цієї установи був нинішній в.о. Мінагрополітики Максим Мартинюк, впровадили простий, але цілком ефективний крок. Він пов'язаний із застосуванням принципу екстериторіальності і переведення десь вісімдесяти відсотків послуг в електронний вигляд. Наприклад, земельна ділянка може бути у Миколаївській області, а замовити по Інтернету та отримати на руки потрібний документ можна, знаходячись у Львові, взагалі не контактуючи з жодним чиновником.
З приводу оренди держземлі теж рухалися у правильному напрямку. Спільно з американськими консультантами розробили прозору систему електронних аукціонів. Той же Максим Мартинюк, вже у якості першого заступника міністра Мінагрполітики, ще рік тому провів пілотні аукціони, про що відзвітував на брифінгу. Масово систему повинні були запустити першого жовтня цього року. Але на якомусь рівні ця абсолютна правильна ідея була саботована.
Що в цьому більше - нашої класичної бюрократичної безвідповідальності чи свідомого корупційного інтересу - схоже, буде з'ясовуватися під час слідства, пов'язаного з розслідуванням звинувачень на адресу вже тепер колишнього керівника Госгеокадастру Олега Цвяха.
Як бачимо, по обох зонах потенційної корупції кроки були в правильному напрямку і носили універсальний характер. Але в зв'язку зі зміною керівництва - з Максима Мартинюка на Олега Цвяха, - як виявилося, вони «дещо незакінчені». Що, до речі, характерно для різних сфер. Починаємо проводити активні антикорупційні реформи, але часто-густо не доводимо до стадії, коли повернути корупційні схеми вже неможливо.
Висновок щодо ситуації навколо Геокадастру простий. Не можна зупинятися в справі реформ в земельних відносинах. Почали робити — необхідно доводити справу до працездатної системи, в якій не залишається корупційних лазівок.
Сценарії та методологія переважно розроблені Максимом Мартинюком, ще коли він був керівником Геокадастру. Так, кадрові призначення регіональних голів здійснюють тільки через відкриті конкурси під веб-трансляцію. Всі довідки тільки у вигляді електронних сервісів без контакту з чиновником (зроблено десь на вісімдесят відсотків).
Держземлі в оренду - тільки через відкриті аукціони, теж з веб-трансляцією (вся необхідна нормативна та технологічна база розроблені. В принципі, все готове до запуску, пілотні проекти проведені, залишилося тільки запустити систему).
При цьому, надзвичайно важливо відмовитися від різноманітних винятків, коли якусь частину держеземель передають в оренду чи власність без конкурсу. Скільки би красивих аргументів не приводилось на захист таких винятків. Нічого, окрім корупції та зловживань, це не породжує.
Так, наприклад, зараз передбачено надання земель учасникам АТО у власність без конкурсу. Це саме по собі перетворюється на величезну корупційну діру. Бо земля, наприклад, десь на околицях Києва та у віддаленому районі Київської області має зовсім різну ціну. Вже не кажучи, що природна цінність земель теж різна. Тому, формально передаючи учасникам АТО однакові за розміром земельні ділянки, насправді даємо їм зовсім інші за вартістю активи. Що породжує великі можливості для зловживань та корупції. Зрозуміло, що за таких умов найдорожчі землі отримують далеко не ті, хто справді захищав нашу державу від зовнішньої збройної агресії.
До речі, приблизно та сама ситуація і з передачею у власність учасникам АТО чи держслужбовцям квартир. Найдорожчі активи отримують переважно далеко не ті, хто цього справді міг би заслуговувати. Тому категорично необхідно відмовлятись від передачі активів у натуральній формі. Якщо держава хоче комусь віддячити за його служіння на користь українського народу, робити це потрібно виключно у грошовій формі. І тоді вже отримувач сам вирішить, як краще йому використати ці кошти.
Ну і наостанок щодо наступного керівника Держгеокадастру.
Після скандалу очевидно, що обіймати цю посаду повинна людина з бездоганною репутацією та суспільною довірою. І взагалі бажано не з земельної сфери. Її завдання - довести до позитивного завершення ті антикорупційні реформи в земельних відносинах, які вже були задекларовані і значною мірою підготовлені для впровадження.
