Що, на думку українців, допоможе миру на Донбасі? (ІНФОГРАФІКА)
Більшість українців вважають, що процесу врегулювання конфлікту на Донбасі найбільше сприятиме посилення санкцій Європейського Союзу і США щодо Росії. Водночас, найменше "опору" викликає ідея миротворців і тимчасової адміністрації ООН.
Так, згідно з результатами опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною служби Центр Разумкова, 55% респондентів вважають, що посилення санкцій ЄС і США проти Росії стануть найбільш дієвим засобом для врегулювання конфлікту на Донбасі. У той же час, 26% респондентів вважають, що посилення санкцій буде перешкоджати врегулюванню конфлікту на сході України.
Встановлення миру на Донбасі силовим шляхом підтримують лише 18% населення. Водночас і на мир «за будь-яку ціну» згодні лише 18% опитаних. Більшість населення – 49% – вважає, що «заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі».
Готовність до компромісів знижується зі зростанням віддаленості від зони військових дій.
Так, готовність йти на будь-які компроміси задля миру висловили 30,5% жителів Півдня, 23% – Сходу, 25,5% – Донбасу, тоді як на Заході України таких лише 8%.
Важливим питанням є прийнятність чи неприйнятність громадянами України певних компромісів, які пропонуються заради встановлення миру на Донбасі. Фактично жодний із цих компромісів не був підтриманий більшістю населення України.
Найбільш неприйнятними виявилися пропозиції проведення місцевих виборів на умовах, що їх вимагають бойовики на Донбасі (63% вважають такий компроміс неприйнятним і тільки 12% – прийнятним) та повна амністія всіх учасників бойових дій проти українських військ (58% вважають це неприйнятним і 16% згодні на такий компроміс).
Згода на особливі політичні та економічні відносини тимчасово непідконтрольних територій з Росією не знаходить суспільної підтримки: 49% – проти, 20% – за.
Переважно неприйнятними видаються і такі варіанти домовленостей, як формування місцевої поліції, судів та прокуратури в ОРДЛО винятково з місцевих представників (55% та 17%), внесення змін до Конституції щодо надання російській мові статусу державної мови (56% та 24%), надання і закріплення у Конституції «особливого статусу» окремих територій Донецької та Луганської областей (49% та 28%), а також ухвалення закону про нейтральний та позаблоковий статус України (41% називають це неприйнятним компромісом, але 33% були б із цим згодні).
В регіональному розрізі надання окупованим територіям «особливого статусу» з закріпленням його в Конституції видається найбільш неприйнятним для жителів Центру (59%) та Заходу (55%). На Донбасі розрив між тими, хто згодився б на такий компроміс, і тими, для кого він неприпустимий, мінімальний: 39% та 41%, відповідно. А от для жителів Сходу ця пропозиція є цілком прийнятною (44% – за, 32% – проти). Особливо ж підтримується перспектива «особливого статусу» окремих територій Донецької та Луганської областей на Півдні (47% – за, 29% – проти).
Ухвалення закону про нейтральний чи позаблоковий статус України як компроміс неприйнятне для Західного (56%) і Центрального (51%) регіонів, а от на підконтрольній частини Донбасу, на Півдні та Сході переважає думка про те, що на такий компроміс погодитися можна. На Півдні «за» 52% і «проти» – 16% , на Сході – 54% та 24%, на Донбасі – 43% і 35%, відповідно.
Вносити зміни до Конституції України задля надання російській мові статусу другої державної вважають неприйнятним 68% жителів Заходу, 57% – Центру, 48% – Донбасу. А от на Півдні та Сході переважна більшість вважає такий компроміс доцільним: на Півдні 54% – за і 20% проти, на Сході 44% – за і 29% – проти.
На повну амністію для всіх учасників бойових дій проти українських військ не згодні у жодному регіоні України, щоправда, кількість прихильників такого компромісу варіюється від 6% на Заході до 28% на Донбасі й 29% на Півдні.
Не знаходить суспільної підтримки у жодному з регіонів й ідея виборів на окупованій території на умовах, що висуваються самопроголошеними формуваннями. Тих, хто згоден був би з таким компромісом, найменше на Заході (5%), Центрі (9%) та Донбасі (12%) і дещо більше на Сході (23%) та Півдні (19%). Так само майже в усіх регіонах більшість громадян не згодні на формування місцевої поліції, судів і прокуратури у самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» винятково з місцевих представників: на Заході з цим згодні 10%, у Центрі – 12,5%, на Донбасі – 23%, Сході – 24%. Найбільше підтримується така пропозиція на Півдні, де її схвалюють 33%, не схвалюють – 37%.
Неоднозначне ставлення у регіонах до пропозиції надати право тимчасово непідконтрольним територіям Донбасу на особливі політичні та економічні відносини з Росією. Категорично проти цього у Західному (підтримують 12%, не підтримують 56%) та Центральному (відповідно, 16% і 59%) регіонах, переважно проти – на Сході (25% – за, 35% – проти). А от у решті регіонів ситуація неоднозначна: діляться позиції на Півдні (32% – за, 35% – проти), а на Донбасі дещо переважає підтримка цієї пропозиції: 38% – за, 32% – проти.
В опитуванні були запитання щодо можливого впливу тих чи інших міжнародних ініціатив та рішень української влади на процес врегулювання збройного конфлікту на Донбасі: які з цих ініціатив сприятимуть, а які – перешкоджатимуть або найбільше сприятимуть процесу врегулювання конфлікту на Донбасі.
На думку населення:
- посилення санкцій ЄС та США проти Росії («сприятимуть» – 55%, «перешкоджатимуть» – 26%),
- запровадження тимчасової адміністрації ООН за підтримки миротворчих сил для управління окупованими територіями на час виведення російських військ та роззброєння бойовиків («сприятиме» – 49%, «перешкоджатиме» – 19,5%),
- зміцнення збройних сил і проведення спеціальних операцій з поступового звільнення окупованих територій («сприятиме» – 55%, «перешкоджатиме» – 26%),
- запровадження тимчасової адміністрації ООН за підтримки миротворчих сил для управління окупованими територіями на час виведення російських військ та роззброєння бойовиків («сприятиме» – 41%, «перешкоджатиме» – 29%),
- відновлення соціальних виплат для мешканців окупованих територій на загальних засадах («сприятиме» – 46%, «перешкоджатиме» – 23%),
- припинення блокади транспортного сполучення і торгівлі з окупованими територіями («сприятиме» – 55%, «перешкоджатиме» – 26%).
Дещо переважає й підтримка таких заходів, як отримання Україною летальної оборонної зброї від США, («сприятиме» – 44%, «перешкоджатиме» –36%), ухвалення закону про амністію для рядових учасників незаконних збройних формувань – громадян України («сприятиме» – 37%, «перешкоджатиме» – 29%).
Виразно негативне ставлення до надання Президенту всієї повноти повноважень щодо управління Збройними силами, Нацгвардією та іншими військовими формуваннями (підтримують 19,5%, не підтримують – 39% і 41% визначеного ставлення не мають).
Майже навпіл ділиться громадська думка населення у ставленні до таких рішень, як набуття Україною нейтрального статусу (відмова від вступу до НАТО) під спільні зобов’язання США, ЄС і Росії («сприятиме» – 32%, «перешкоджатиме» – 33%) та оголошення ДНР/ЛНР терористичними організаціями, а їхніх ватажків – злочинцями, і припинення з ними будь-яких переговорів, («сприятиме» – 33%, «перешкоджатиме» – 35%), причому поділ позицій у цих питаннях має чітко виражений регіональний характер.
Загалом у ставленні до тих чи інших рішень, які можуть сприяти чи перешкоджати вирішенню конфлікту на Донбасі, чітко проглядають регіональні відмінності.
Об’єднує регіони переконаність, що процесу врегулювання на Донбасі сприятиме запровадження тимчасової адміністрації ООН за підтримки миротворчих сил (так вважають 62% у Західному регіоні, 49,5% – у Центральному, 43% – у Південному, 39% – у Східному і 35,5% – на Донбасі).
Також спільною для регіонів є впевненість у позитивному впливі відновлення соціальних виплат на загальних засадах для мешканців окупованих територій (таку пропозицію підтримують 60% на Донбасі, 61% – на Сході, 51% – на Півдні і 36% – на Заході, де, втім, 30% мають протилежний погляд).
Ще однією спільною позицією для усіх регіонів є негативне ставлення до надання Президенту всієї повноти повноважень щодо управління збройними силами, нацгвардією та іншими військовими формуваннями – вважають, що таке рішення перешкоджатиме врегулюванню конфлікту на Донбасі 56% мешканців Донбасу (не згодні з цим лише 7%), 46% мешканців Сходу (не згодні 15,5%), 37% мешканців Центру (21% не годні), 37% мешканців Заходу (21,5% не згодні), а от на Півдні думки майже діляться: 32% вважають, що надання Президенту всієї повноти повноважень щодо управління усіма військовими формуваннями перешкоджатиме процесу мирного врегулювання на Донбасі, а 27% – що, навпаки, сприятиме.
Решта можливих ініціатив чи рішень щодо врегулювання на Донбасі викликають різну реакцію у різних регіонах України. Отримання Україною летальної оборонної зброї від США на Заході, Центрі та Півдні вважають чинником, що сприятиме врегулюванню конфлікту на Донбасі (на Заході у цьому певні 61%, ні – 20%, у Центрі – відповідно, 47% і 36%, на півдні – 43% і 34%). А на Сході (56%) та Донбасі (43%) переважна більшість мешканців вважає, що це, навпаки, перешкоджатиме врегулюванню конфлікту.
Посилення санкцій ЄС та США проти Росії вважають чинником, що сприятиме урегулюванню ситуації на Донбасі майже в усіх регіонах, в тому числі й на Донбасі, Східний регіон – єдиний, де більшість мешканців з цим не згодні (29% вважають, що це сприятиме урегулюванню, а 43% – що перешкоджатиме).
Припинення блокади транспортного сполучення і торгівлі з окупованими територіями на Півдні, Сході і Донбасі вважають чинником, що сприятиме урегулюванню конфлікту на Донбасі, а от у Західному регіоні та Центральному позиції діляться майже навпіл: на Заході 32,5% розцінюють припинення блокади як чинник, що сприятиме урегулюванню конфлікту, а 36% – як такий, що заважатиме; у Центральному регіоні – відповідно, 36% і 32,5%.
Ухвалення Закону про амністію для рядових учасників незаконних збройних формувань – громадян України майже в усіх регіонах сприймається як чинник, що сприятиме процесу мирного врегулювання на Донбасі (у Центральному регіоні так вважають 39%, не згодні – 29%, у Південному – відповідно, 52% і 18%, Східному – 36% і 26%, на Донбасі – 40% і 33%). А от у Західному регіоні переконані у протилежному: 45% вважають, що така амністія перешкоджатиме урегулюванню конфлікту і лише 18% – що сприятиме.
Пропозиція набуття Україною нейтрального статусу чітко ділить країну на дві частини: у Західному та Центральному регіонах вважають, що це перешкоджатиме процесам врегулювання на Донбасі, а у Східному, Південному регіонах та на Донбасі – навпаки, що сприятиме.
Оголошення ДНР/ЛНР терористичними організаціями, а їхніх ватажків – злочинцями і припинення з ними будь-яких переговорів вважають чинником, що сприятиме врегулюванню на Донбасі лише у Західному регіоні (44%, 26% з цим не згодні), ділять думки мешканців Центрального регіону (на думку 32%, таке рішення сприятиме урегулюванню, а 38% вважають, що перешкоджатиме) та Півдня («сприятиме» – 29,5%, «перешкоджатиме» – 34%). А от на Сході (41% проти 26%) і Донбасі (45% проти 24%) впевнені, що таке рішення переважно заважатиме мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі.
Зміцнення збройних сил і проведення спеціальних операцій із поступового звільнення окупованих територій у Західному, Центральному та Південному регіонах вважають чинником, що сприятиме процесу врегулювання на Донбасі (на Заході – 61%, не згодні – 14%, у Центрі, відповідно, 48% і 29%, на Півдні – 47% і 27,5%). А на Сході і Донбасі громадська думка ділиться: на Сході 36% вважають, що такі дії перешкоджатимуть процесу урегулювання на Донбасі, а 30% – навпаки, що сприятимуть, а на самому Донбасі 36% певні, що це сприятиме урегулюванню, а 35% – що перешкоджатиме.
