Вашингтон запровадить нові персональні й бізнесові санкції проти російських олігархів з оточення Путіна та їхніх родичів (ВІДЕО)
Санкційний удар по Кремлю: у понеділок, 29 січня, Міністерство фінансів США має передати Конгресові так зване «кремлівське досьє». Це буде тільки перший із цілої низки документів, які готують кілька американських відомств.
Досьє буде містити перелік російських багатіїв та людей з близького оточення президента Росії Володимира Путіна. У новому «чорному списку», як пише преса, буде 300–400 людей, зокрема, й члени родин основних фігурантів.
Наскільки серйозним буде ефект та чи зробить це Москву поступливішою, журналісти Радіо Свобода розпитали найбільш авторитетного американського експерта з питань санкцій – Деніела Фріда.
Потрапити до «кремлівського досьє» російські олігархи бояться настільки, що в останні тижні у Вашингтоні масово наймали лобістів. За гроші спеціально навчені люди мали дізнатися, чи вписав Мінфін США те чи інше ім’я у доповідь, і якщо так – чи можна встигнути якось його викреслити.
Саме тому прізвища, які потраплять у так зване «кремлівське досьє», тримають у таємниці. Їх можуть взагалі не оприлюднити, або оприлюднити лише частково, розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Деніел Фрід, ключовий чиновник щодо санкцій в адміністрації попереднього президента США Барака Обами, до рекомендацій якого і досі дослухаються американські урядовці. За часів Обами Фрід був координатором санкційної політики Державного департаменту США.
«Закон сам по собі дозволяє, щоб цей лист був частково або повністю утаємничений», – пояснює Фрід. І додає: формально «чорні списки» самі по собі не є новими санкціями, вони не мають прямих юридичних наслідків. Але можуть значно зіпсувати життя тим, чиї імена там опиняться.
Потрапляння у «кремлівське досьє» означає, що згадані бізнесмени стають «токсичними особами» для американського та європейського бізнесу. Це також означає, що із проблемними партнерами не вестимуть спільних проектів, цим людям не відкриватимуть рахунки західні банки і тим більше не видаватимуть кредити.
Більше того, у «кремлівському досьє» вперше назвуть не тільки бізнесменів, які зробили свої статки, співпрацюючи із режимом Путіна, але й їхніх дітей чи інших родичів, на яких часто переписані гроші.
«Не можна карати членів родин тільки за те, що вони є сім’єю. Це сумнівний підхід», – погоджується Деніел Фрід. Але й додає: «Люди мають відповідати за свої дії, якщо дитина корумпованого бізнесмена отримує серйозну посаду тільки тому, що його чи її батько – корумпований бізнесмен».
Багато хто у Вашингтоні вважає, що персоналізація дійсно здатна вплинути на кремлівську верхівку. Тому й беруться за особистих друзів Кремля та тих, хто тримає їхні гроші.
Раніше били по економіці, тепер по наволочі
Раніше санкції були болючими для економіки, але не були болючими для очільників Росії, вважають у Вашингтоні. А от «персоналізація» санкцій здатна вплинути на кремлівську верхівку, переконує Деніел Фрід. До того ж, коли беруться за особистих друзів керівництва Росії та тих, хто тримає їхні гроші, записані на фіктивні компанії, «кремлівське досьє» стає вагомим аргументом йти на поступки, в тому числі й в українському питанні. Без його розв’язання жодних послаблень санкцій не буде.
«Звісно ж, Кремль заперечує, що санкції проти Росії є ефективними. Але чому ми маємо їм вірити?» – розмірковує Фрід. У Вашингтоні не вперше тиснуть на Москву і мають історію перемог, каже він: «У санкцій є накопичувальний ефект. Ми це знаємо із радянських часів. Ми тиснули на СРСР багато років – ще з часів (президента США 1981–1989 років Рональда) Рейгана. І радянська влада завжди говорила: ах, ми не зважаємо, ах, немає ніякої різниці. І врешті-решт, чим це закінчилося?..»
Нові обмеження стануть наступним кроком після обмежень з боку Комісії з питань контролю над закордонними активами (OFAC), що вступили в дію 28 листопада 2017 року і посилили секторальні санкції.
