iLand: як повний перехід бізнесу на українську позначився на клієнтах та продажах
Після Майдану багато знаних українських інтернет-діячів наново зацікавилися українською мовою та культурою. Багато хто обіцяв собі (або публічно у Facebook), що відтепер спілкуватиметься українською: комусь вистачало терпіння і цілеспрямованості дотримати обіцянку, хтось повертався до звичної російської. Київський підприємець, співорганізатор Kyiv Maker Faire та засновник компанії, що займається продажами та сервісом техніки, iLand Юрій Власюк пішов далі: не тільки перейшов на українську в особистому житті, але й перевів на неї весь свій бізнес.
Про це розповідає AIN
Юрій почав замислюватися над роллю та становищем української мови в країні ще задовго до революції. Один з його клієнтів, який займався українським книговидавництвом, ще 15 років тому розповідав, що конкурувати з росіянами на цьому ринку майже нереально: на імпорт російських книжок не було мита, виробники паперових фабрик надавали безвідсоткові кредити на друк книжок російською.
«Тоді ще здивувався, навіщо наповнювати наш ринок дешевими книжками на суперумовах? Чому «Махаон», «Ексмо» агресивно викуповують українські видавництва, закидують ринок книжками, не завжди якісними? В 2013-2014 роках все стало більш очевидно. Для мене як громадянина України, батька дітей і директора компанії мовний вибір був цілком зрозумілий», — розказує Юрій.
Він почав працювати над власним рівнем володіння мовою — відпочатку це було некомфортно, складно, це був такий собі челендж, «парі із собою». Уже в 2016 році підприємець почав поступово використовувати українську і в діловому листуванні по всіх каналах, починаючи з Facebook-месенджера та SMS, і завершуючи поштою.
Паралельно перед компанією постала проблема: старий і важкий інтернет-магазин потрібно було оновлювати. Спочатку ідея була в тому, щоби підтримувати дві мови, але на таку реалізацію не було ресурсів, тож треба було обирати одну.
Юрій слідкував за реакцією бізнесу на діяльність груп на кшталт «И так поймут» (спільноти у соцмережах, що вивчають, чи пропонують компанії в Україні товари та послуги українською, і вимагають від них забезпечити підтримку державної мови у спілкуванні зі споживачем).
«Я уважно читав коментарі, вивчав кейси, бачив, що ці групи зверталися до власників або представників бізнесу здебільшого різко і неконструктивно, хоча цілком поділяв думку про те, що звернення їхні справедливі по суті. Натрапив на реакції «Розетки» про те, що це коштує великих грошей і що український трафік у Google — всього 5% (пізніше «Розетка» оголосила про українську версію — ред.)», — говорить підприємець. — Паралельно я ще з 2014 весь час вивчав новини і мене вражало, що Росія виправдовує війну тим, що рятує тут російськомовних. Я не хотів, щоби мене чи мій бізнес прийшли «рятувати», тож вирішив зробити лише українську версію магазину», — розповідає він.
Результати
За ті півроку, коли підприємець в листуванні перейшов на українську, колеги по роботі і бізнесу здебільшого реагували на зміну у нейтрально-позитивному ключі. Виявилось, що серед співробітників компанії є ті, для кого українська — рідна, і кому раніше доводилося спеціально переходити на російську.
З клієнтами було важче. Переважна більшість клієнтів компанії — російськомовні. Але, за словами Юрія, він готовий був втратити до 30% трафіку та прибутків, зважуючись на такий крок.
Перехід на українську інтернет-магазину потягнув за собою і перехід решти бізнес-процесів. На українську перевели всі товари та послуги в магазині, всі розсилки, підписи до фото у каналі Instagram, тексти на Facebook-сторінці, початкові привітання у чаті. Перші вивантаження товарів у новому сайті датуються липнем 2016 року. Відтоді деякі бізнес-показники постраждали.
«Ми передбачувано випали з пошукової індексації, бо Google в Україні під час видачі показує вище російськомовні ресурси. Ми втратили клієнтів через українську мову. Були патріоти, які казали «обов’язково у вас щось придбаю ви молодці», і нічого не придбали», — пише Юрій у Facebook.
У подальшій розмові він зазначив, що вибірка Google загалом працює досить дивно: навіть маючи macOS українською, браузер українською, інтерфейс Gmail та Google, в пошуку по запиту «епл айфон» перші дві сторінки, які він отримував — виключно результати російською. Це було доволі болісно для бізнесу, оскільки iLand не працює окремо із SEO. «Залежимо від органічного трафіку, намагаємось надолужити все якістю контенту», — оповідає Юрій.
Без попередження включили й українську розсилку. За словами підприємця, з 1800 підписників одразу відписалося 50, хтось — просто пояснював, що не розуміє мови, хтось — із матюками. Після цього в компанії вирішили зробити анонс про те, що у них — єдина в Україні україномовна розсилка про техніку Apple. Отримали +30 підписників. «Цифри не суперскажені, але все одно це дієвий канал спілкування», — зазначає підприємець.
Основні показники — на кшталт конверсії — також просіли. Але остаточні дані у компанії не називають: статистика заснована на не дуже великих цифрах, може показувати хибні закономірності, а канали залучення клієнтів досить сильно перетинаються: покупець може зайти на сайт, прочитати новину, потім зателефонувати і замовити товар — такі конверсії важко відстежити, зазначає Юрій.
Серед спостережень про вплив:
Чотири людини подякували за україномовну розсилку.
Двоє перед покупкою MacBook Pro написали, що купують через позицію стосовно ставлення до рідної мови.
Ще приблизно 30 людей зробили так само, але не написали перед тим.
Більшість не звернула особливої уваги.
Підсумовуючи, підприємець зазначає, що валовий прибуток компанії у 2017 відносно 2016 виріс на 8%.
«Була ідея: показати, що україномовна компанія в Києві може існувати і що перехід на українську не обов’язково означає, що всі бізнес-показники впадуть, адже інтегральний показник не постраждав», — говорить він.
Втім, якби бізнес-показники просіли сильніше — це би не вплинуло на рішення, додає Юрій. «Це для мене — one way ticket. Хочу тільки посилювати роботу з контентом українською мовою. Які б не були труднощі, я би все одно втратив рік-два-три на те, щоби виробляти контент українською мовою, просувати її лагідним і конструктивним чином. Підприємцям радити нічого не хотів би, натомість пропонував би думати і експериментувати».
