В Бердянську вже тиждень утримують рибалок з анексованого Криму. Позиції сторін (ВІДЕО)
Вже понад тиждень 10 членів екіпажу риболовецького судна «Норд» з Криму перебувають у порту Бердянська й не можуть залишити корабель. 25 березня вони були затримані українськими прикордонниками, які звинуватили рибалок у порушенні порядку виїзду з окупованої території. Судно було заарештоване, а капітану висунули підозру в кримінальному злочині. Сам він провину заперечує й говорить, що його судно займалося законним рибним промислом.
Про це йдеться в розлогому матеріалі Радіо Свобода.
Корабель з Керчі - під прапором окупанта (праворуч угорі)
Судно «Норд» вийшло з порту Керчі в Азовське море рано вранці 24 березня для промислу тюльки. Наступного дня воно було зупинене кораблем морської охорони Держприкордонслужби України. Це сталося за 15 миль (близько 27 кілометрів) від Обіточної коси (Запорізька область).
Офіційною причиною зупинки судна була перевірка дотримання правил рибальства. Після огляду корабля та документів співробітники Держприкордонслужби ухвалили рішення про затримання плавзасобу. Вони обґрунтували ці заходи тим, що, за їхньою версією, члени екіпажу порушили порядок виїзду з тимчасово окупованої території.
Сейнер «Норд» належить виробничому кооперативу «Риболовецький колгосп імені 1 травня» з Керчі. Це об'єднання рибалок, яке діяло ще в Радянському Союзі, потім було перереєстроване за українським законодавством, а в 2014 році ‒ за російським. Судно останні 4 роки ходило під російським прапором. За інформацією Держприкордонслужби України, члени екіпажу мали паспорти Росії, видані в Керчі.
Прикордонники відконвоювали «Норд» у порт Бердянська, оголосивши, що там проводитимуть подальші процесуальні та перевірочні дії.
Позиція української сторони
Співробітники Держприкордонслужби склали на затриманих рибалок протоколи й проінформували про затримання СБУ та прокуратуру. Керченським рибалкам закидають порушення порядку виїзду з окупованої території. Згідно з українським законодавством, це діяння може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення, а може ‒ як кримінальне.
Порушення порядку виїзду з окупованої території ‒ це стаття 204.2 Адміністративного кодексу України. Вона передбачає покарання у вигляді штрафу або арешту до 15 діб. Це саме діяння вважається кримінальним злочином, якщо порушення відбувалося з метою завдати шкоду інтересам держави. Воно передбачене статтею 332-1 Кримінального кодексу і карається позбавленням волі на термін до 8 років.
У зв'язку із затриманням «Норду» відкрито кримінальне провадження саме за цією статтею. Розслідуванням займається СБУ, а процесуальне керівництво здійснює прокуратура АРК, яка базується в Києві. 30 березня Херсонський міський суд ухвалив рішення про арешт судна «Норд» на період слідства. 2 квітня в межах цієї справи капітану сейнера Володимиру Горбенку оголосили про підозру. Представник прокуратури АРК Єгор Ребров повідомив кореспонденту Крим.Реалії, що інші рибалки перебувають у статусі свідків.
За версією слідства, порушення, допущене рибалками, полягає в тому, що вони вийшли з порту «Керч», який у 2015 році був оголошений закритим урядом України. На членів екіпажу склали протоколи за Адміністративним кодексом. А капітана прокуратура підозрює в кримінальному злочині, оскільки, за версією слідства, він вийшов у море, щоб завдати шкоди інтересам України.
«Ми вбачаємо шкоду інтересам України в тому, що цим судном здійснювався незаконний рибний промисел. Воно займалося видобутком у водних ресурсах України», ‒ сказав представник прокуратури АРК Єгор Ребров.
«Немає порядку ‒ немає порушення»
Капітан судна та адвокати керченських рибалок не визнають провини й вважають, що члени екіпажу «Норд» не порушували законодавства. Адвокат Дмитро Щербина в бесіді з кореспондентом Крим.Реалії сказав, що, на його думку, керчани не порушували порядку виїзду з окупованої території, оскільки такого порядку для водного транспорту в українському законодавстві не існує.
«Порядок існує тільки для перетину кордону в сухопутній зоні. Морем, повітрям та залізницею в'їзд і виїзд заборонений в принципі. Порядок може встановлюватися там, де є дозвіл їздити туди й сюди. А якщо це заборонено, то який може бути порядок в'їзду й виїзду? Встановлена повна заборона, за її порушення кримінальної відповідальності немає», ‒ вважає Дмитро Щербина.
Азовське море має статус внутрішніх вод спільного використання Росії та України. Цей факт встановлений договором, підписаним Києвом і Москвою в 2003 році (набув чинності в 2004 році). У «Норду» був дозвіл на вилов риби в Азовському морі, виданий у російському Ростові-на-Дону. Однак українська прокуратура вважає цей документ недійсним.
«У них дозвіл на вилов виданий «Колгоспу імені 1 травня», зареєстрованому в місті Керч, «Росія». Ми не визнаємо такого дозволу, оскільки документи, видані окупаційними органами, не мають юридичної сили. Ми не визнаємо його законності, як і не визнаємо Керч Росією», ‒ сказав представник прокуратури АРК Єгор Ребров.
Позиція рибалок
Капітан «Норду» Володимир Горбенко вважає, що його судно здійснювало вилов на законних підставах.
«Я – законослухняний громадянин. Виходячи з того місця, з якого я виходив, я мав на руках усі дозвільні документи. На мою думку, всі вони були легітимними. Така моя позиція», ‒ сказав капітан у розмові з кореспондентом Крим.Реалії.
Він і його адвокати стверджують, що раніше рибінспекція України склала акт про те, що «Норд» не порушував правил рибальства.
З 25 березня сейнер стоїть у порту Бердянська. Судно перебуває під конвоєм українських прикордонників, членам екіпажу заборонено залишати корабель. На борту 10 осіб: 9 чоловіків і жінка. Найстарший член екіпажу 1956 року народження, наймолодший ‒ 1997 року.
За повідомленням судновласника, на момент затримання на борту «Норду» був запас продуктів на три доби й прісної води на шість діб. З 30 березня їжу на судно регулярно заносять адвокати рибалок. Сейнер приєднаний до берегового електропостачання.
Капітан корабля Володимир Горбенко каже, що зараз найбільш гостро стоїть проблема з каналізацією.
«Гостро стоїть проблема зі здачею стічно-фекальних вод, які у мене накопичуються в цистерні. Ця цистерна об'ємом 2,5 куба. Я був змушений ввести на судні режим економії. Люди не можуть повноцінно користуватися водою. Елементарно попрати й скупатися ми не можемо навіть», ‒ сказав капітан.
За словами адвокатів рибалок, серед членів екіпажу двоє страждають на гіпертонію й не можуть отримати кваліфіковану медичну допомогу. Одному з них вже довелося викликати медиків, і на борт піднімалася медсестра з порту.
На судні лежить близько 6 тонн тюльки. За словами захисників рибалок, 31 квітня співробітники СБУ опечатали трюм з холодильною установкою, в якому поміщено рибу.
Адвокати вважають, що прикордонники порушили права їхніх клієнтів у зв'язку з тим, що ті замкнені на кораблі з неналежними умовами. За їхніми словами, було затримане лише судно, а не люди, які тепер не можуть вийти на берег через відсутність необхідних документів.
«Судно відбуксирували на режимний об'єкт. А навіщо людей буксирувати на режимний об'єкт разом з судном проти їхньої волі? Їх треба було висадити», ‒ сказав адвокат Дмитро Щербина.
Позиції різних державних органів
Спікер Держприкордонслужби України Олег Слободян в телефонній розмові з кореспондентом Крим.Реалії сказав, що не має поточної інформації про ситуацію з «Нордом». Спочатку він сказав, що прокоментує ситуацію пізніше. Однак на наступний день він не відповідав на дзвінки, а потім надіслав смс з текстом: «Ми слідство не ведемо, звертайтеся до прокуратури». У прокуратурі АРК повідомили, що не затримували членів екіпажу «Норду».
Ймовірно, прикордонники не випускають рибалок, тому що єдині документи, які у них є ‒ це російські паспорти, видані в анексованому Криму. В Україні ці документи не мають юридичної сили. Прокуратура АРК стверджує, що члени екіпажу «Норду» ‒ громадяни України. Капітан Володимир Горбенко говорить, що має російське громадянство.
Офіційна Москва також називає кримських рибалок своїми громадянами. Представник МЗС Росії Марія Захарова 29 березня озвучила вимоги до влади України звільнити судно та його екіпаж. Кримська «влада», підконтрольна Москві, пообіцяла виплатити сім'ям 1 мільйон рублів (458 тисяч гривень).
