Реформи заради інвестицій: Єврокомісія впроваджує план Маршалла для України
25 квітня Єврокомісар Йоганнес Ган оголосив про план підписати з Україною Контракт "Реформи заради інвестицій".
Про це пишуть литовській євродепутати у статті для Євроінтерграційної правди.
Це – перший крок вперед. Мабуть, хтось скаже, що це скромний крок, але ми не погодимося. Цей крок – важливий. І ми справді цінуємо, що ця ініціатива з’явилася саме зараз, на стику, з одного боку, політичних та економічних проблем України, а з іншого – величезного досягнутого прогресу в здійсненні реформ.
Анонсовані на 2018 рік інвестиції ЄС до реального сектора економіки (якщо їх використати з розумом!) можуть принести в Україну до 16 мільярдів гривень, або 500 млн євро приватних інвестицій. Щоби це сталося, потрібно виконати три умови – щодо енергетичного регулятора, інституту бізнес-омбудсмена, а також зняти вимогу подання електронних декларацій антикорупційними активістами.
Логіка, запропонована Єврокомісією, подібна до тієї, яку ми просуваємо в рамках так званого "Плану Маршала для України". Європейська пропозиція теж створює нерозривний зв'язок між інвестиціями та реформами, двома незамінними складовими економічного зростання в Україні.
Ми повністю поділяємо думку ЄС про те, що зростання економіки в Україні не відповідає законним прагненням пересічних українців. Саме тому від весни 2017 року ми працювали над ініціативою "Плану Маршала". Разом з українськими колегами ми відвідали чимало столиць: Брюссель, Берлін, Лондон, Париж, Варшаву, Вашингтон, Оттаву та Копенгаген.
І ми дуже раді, що після цих дискусій Єврокомісія зробила хороший крок вперед.
Ми сприймаємо ініціативу щодо Контракту "Реформи заради інвестицій" як стимул об'єднати наші зусилля з міжнародними донорами, партнерами та фінансовими установами, щоб у підсумку зробити інвестиційну підтримку України відчутною та помітною, а головне – пов'язаною з прогресом у створенні інвестиційних можливостей та у впровадженні реформ у вашій державі.
Понад те: якщо європейський Контракт досягне успіху, він може вирости у повноцінний пакет інвестицій, який стане "якорем" економічного зростання в Україні. Якщо події підуть цим шляхом, то ми сподіваємось, що ЄС включить до свого плану вимоги про інвестиційні реформи, а також зважатиме на нещодавно започаткований Зовнішній інвестиційний план ЄС, а також на триваюче обговорення наступного семирічного бюджету ЄС.
Зрештою Україна досягне успіху – ми наполягаємо на цьому, оскільки бачимо, як крокує прогрес в Україні.
Діалог на рівні уряду довів, що ця ідея може працювати.
Кілька тижнів тому в Києві один з авторів цих рядків, Андрюс Кубілюс, взяв участь у спільному засіданні українських інституцій, присвяченому комплексному інвестиційному пакету. На зустрічі під головуванням віце-прем'єра Степана Кубіва були заступники голів МЕРТ та Мінфіну, інші учасники процесу, а також – представники міжнародних фінансових установ, Євросоюзу та Канади, чинна голова G7.
Це була унікальна можливість спільно обговорити вирішальні проблеми реформ, шляхи посилення інвестиційного потенціалу, – базову схему того, як буде просуватися виконання проектів, а також те, як усунути "вузькі місця" для інвестицій. До слова, Литва також має досвід роботи з державними інвестиціями і готова ним поділитися.
Нині ми бачимо, що в українській владі з'являється розуміння того, що ці проблеми потрібно вирішити невідкладно.
Особливо – розуміння того, що ви втрачаєте інвестиції у реальну економіку на суму до 5 мільярдів євро. Такі значні кошти є у зобов'язаннях міжнародних фінансових інститутів для України, зроблених у період від 2014 року. Досвід свідчить, що для вирішення цієї проблеми вам необхідно розбудовувати інституційну спроможність, а також приділяти більшу увагу до вже існуючих коротко- та середньострокових пріоритетних проектів, особливо – проектів щодо відновлення Східної України.
Ми віримо, що з усіх цих питань можливо досягнути згоди між основними політичними гравцями в Україні та міжнародною спільнотою. І в цьому питанні ми дуже цінуємо роль Групи підтримки України в Єврокомісії та аналогічної групи у "Великій сімці".
Що ми маємо робити далі?
Ми повинні продовжувати діяльність, підтримуючи ідею ЄС про Контракт "Реформи заради інвестицій".
Ми маємо підштовхувати прогрес у підготовці до саміту Великої сімки (8-9 червня), Конференцію щодо реформ в Україні у Копенгагені (27 червня) та саміту Україна-ЄС (який планують провести 9 липня).
Є також багато інших завдань, але з появою європейської ініціативи ми немов пройшли півдороги.
І ми віримо, що Контракт "Реформи заради інвестицій" знайде своє місце в Україні, а згодом буде схвалений також лідерами міжнародного співтовариства – не лише Євросоюзом, а також G7 та міжнародними фінансовими інституціями. Так само як свого часу, понад 70 років тому, був схвалений План Маршалла для Європи.
Це важливо не лише для вас.
Це важливо також для всіх нас – і для Литви, і для сусідів України, і для Євросоюзу, і для Заходу в цілому.
Ми повинні визнати, що успіх України є також нашим успіхом. А отже, нам треба бути готовими зробити все можливе та належне, щоби нинішній перший крок (зроблений комісаром Ганом – ЄП) перетворився на гігантський стрибок для української економіки.
Автори - ініціатори литовської ініціативи "План Маршала для України", депутати парламенту Литви:
Гедімінас Кіркілас, прем'єр-міністр Литви у 2006-2008 роках (соціал-демократ);
Андрюс Кубілюс, прем'єр-міністр Литви у 1999-2000 та 2008-2012 роках (сім’я Європейських народних партій).
