Кияни платять вищий тариф за метро в кишеню російського олігарха Павла Фукса
За рішенням українського суду, всі гроші з усіх кас київського метро мін'юстівці примусово забирають на виплату мільярдного боргу фірмі російського олігарха Павла Фукса «Укррослізинг».
Про це повідомляють Наші Гроші.
На початку року видання Liga повідомило, що саме російський олігарх Фукс став кінцевим бенефеціаром ТОВ "Укррослізинг", фактично придбавши саме борг Київського метрополітену.
Державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту ще 7 червня виніс постанову про арешт коштів КП «Київський метрополітен», що перебувають у всіх касах метрополітену та надходять до них.
Про це свідчить ухвала Госпсуду Києва від 22 серпня.
Арешт накладено у межах виконавчого провадження, по якому з метрополітену стягується 1,83 млрд грн боргу на користь ТОВ «Укррослізинг».
Вказаною постановою визначено, що арешт поширюється також на кошти, що надходять до всіх кас метрополітену після прийняття зазначеної постанови. При цьому вказано, що усі видаткові операції з кас слід зупинити.
Усі кошти з кас метрополітену мають зараховуватися на депозитний рахунок Мін’юсту або розрахунковий рахунок комунального підприємства в «Укрсиббанку».
Це триватиме до повного виконання рішення суду про стягнення 1,83 млрд грн боргу на користь компанії Фукса.
Чому подорожчав від 4 до 8 гривень проїзд і кому заборгував "Київський метрополітен"?
Заявлені та "підводні" причини оглядає Бізнес-Цензор у статті з красномовною назвою "Скільки пасажир київського метрополітену має заплатити Фуксу".
Здорожчання проїзду "Київський метрополітен" обґрунтовує підвищенням витрат на заробітну плату, подорожчанням електроенергії та зростанням цін на комплектуючі та запасні частини для ремонтів.
Зокрема, у пояснювальній записці про необхідність підвищення вартості проїзду йдеться про те, що в 2018 році питома вага заробітної плати із відрахуваннями загальних витратах підприємства зросла до 45%.
Витрати метрополітену на електроенергію зросли майже на 90 млн грн до 490,3 млн грн. Тобто, питома вага витрат на електроенергію в загальних витратах зросла з 10% у 2017 році до 14% у 2018.
Електроенергія для промисловості в Україні є дорогою через неадекватно високий тариф для теплової генерації - так звану схему "Роттердам+". Більше 70% потужностей в тепловій генерації належить Рінату Ахметову.
Окрім того, пояснюють в КП, минулого року зросли ціни на матеріали, комплектуючі та запасні частини.
Всього в 2018 році метрополітен планує, що пасажири виконають 498,5 млн поїздок. Повна собівартість послуг з перевезення такої кількості пасажирів становитиме 3,28 млрд грн. Таким чином, собівартість перевезення одного пасажира становитиме 6,58 гривні.
Однак цього тарифу недостатньо для прибуткової роботи метрополітену. А в 2018 році КП планує отримати 840 млн грн прибутку.
Таким чином, розрахунковий тариф на одну поїздку, з урахуванням прибутку, становить 8,27 грн. На папері отриманий прибуток "Київський метрополітен" планує направити на капітальні інвестиції.
Комунальне підприємство не включає до обґрунтування подорожчання проїзду повернення боргів. А їх у метрополітену більше, ніж виручка за 2017 рік, яка становила 1,54 млрд грн.
БізнесЦензор надіслав запит метрополітену з проханням надати інформацію про структуру боргу комунального підприємства та графік його погашення в 2018-2019 роках. "Київський метрополітен" надав перелік кредиторської заборгованості на 30 червня 2018 року.
Графік погашення не було надано, оскільки "на сьогодні рахунки КП "Київський метрополітен" в банках арештовано, тому спрогнозувати, який обсяг боргу і кому буде погашено у 2018-2019 роках, неможливо", - написала БЦ Анна Поліщук, аналітик комунікацій інформцентру КП "Київський метрополітен".
Рахунки метрополітену були заблоковані Міністерством юстиції за рішеннями судів по справі погашення боргу перед ТОВ "Укррослізинг" за поставку у 2010-2013 роках 100 вагонів метро на умовах лізингу.
На липень 2018 року "Київський метрополітен" був винен ТОВ "Укррослізинг" 1,77 млрд грн. Наразі, це найбільший борг метрополітену столиці. Його розмір на 200 млн грн перевищує дохід КП за 2017 рік.
Ще 177 млн грн виконавчого збору метрополітен має заплатити Міністерству юстиції у справі про стягнення боргу перед ТОВ "Укррослізинг".
Ще 31 млн грн "Київський метрополітен" винен "Укррослізинг", як тіло кредиту та 4 млн грн – відсотків по ньому.
Борг метро перед Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) становив 79 млн грн.
За електроенергію КП мало борг 38 млн грн перед компанією "ДТЕК Київські електромережі" Ріната Ахметова.
Всього на кінець червня 2018 року загальний обсяг кредиторської заборгованості "Київського метрополітену" становив 2,14 млрд грн.
Як виник борг перед ТОВ "Укррослізинг"?
В липні 2009 року КП "Київський метрополітен" та ТОВ "Укррослізинг" домовились про поставку 100 вагонів метро на умовах фінансового лізингу. Компанія була пов'язана з російським Зовнішекономбанком та Юрієм Іванющенком – колишнім впливовим народним депутатом та соратником Віктора Януковича.
Минуло кілька місяців після підписання договору, і сторони уклали додаткову угоду з коригуючим коефіцієнтом. Згідно з ним, метрополітен брав на себе зобов'язання компенсувати "Укррослізингу" витрати на постачання вагонів (в тому числі була передбачена і прив'язка до курсу долара), якщо угода не буде виконана до кінця.
ТОВ "Укррослізинг" поставило вагони виробництва вітчизняного "Крюківського вагонобудівного заводу" та двох російських заводів: "Вагонмашу" та "Метровагонмашу".
Однак метрополітен не розрахувався з компанією до кінця – було сплачено 900 млн грн з 1,4 млрд грн.
Це дало постачальнику підстави вимагати в судах від "Київського метрополітену" сплати 700 млн грн – основного боргу та 1,2 млрд грн – коригуючого коефіцієнту, який був прописаний додатковою угодою.
Після низки судових рішень, в кінці січня 2017 року, Київський апеляційний господарський суд прийняв остаточне рішення та став на сторону постачальника вагонів.
Пізніше Вищий господарський суд України зафіксував рішення нижчих інстанцій про стягнення з метрополітену на користь "Укррослізингу" 1,96 млрд грн.
З цієї суми безпосередня заборгованість за вагони становила 360 млн грн. Ще 110 млн грн – це був борг з оплати відсотків за користування предметом лізингу та 230 млн грн - інфляційні втрати.
Найбільша сума боргу – 1,19 млрд грн – була саме тим коригуючим коефіцієнтом, який прописали в додатковій угоді. Тобто, ці гроші, які фактично були взяті з повітря, додатково мають заплатити пасажири метрополітену.
На початку року видання Liga повідомило, що російський бізнесмен Павло Фукс став кінцевим бенефеціаром ТОВ "Укррослізинг". Саме з того часу розпочалося прийняття українськими судами рішень на користь ТОВ "Укррослізинг" та арешту рахунків столичного метрополітену.
Виконавча служба Мінюсту стягнула з метрополітену 140 млн грн.
Метрополітен в продовжує бути винним компанії Павла Фукса 1,77 млрд грн. Якщо розділити цю сумму на 498,5 млн транзакцій, які метрополітен планує отримати в 2018 році, то до вартості разової поїздки треба було б додати ще 3,55 гривні.
За матеріалами Наших грошей та Бізнес-Цензора
