Місто не зупиниться через зебри та острівці безпеки. Руйнуємо міфи про Хрещатик
За допомогою досліджень, коментарів профільних експертів та документів пояснюємо, що з наших знань про Хрещатик – правда, а що – вигадки та міські легенди.
Про це пише Хмарочос.
Міф 1. Довоєнну архітектуру на Хрещатику знищили німці у 1941 році
Вулиця Хрещатик мала довоєнний архітектурний ансамбль, який повністю зруйнували вибухи у 1941 році. Радянська влада після Другої світової війни стверджувала, що це зробили німці під час окупації. За різними даними, було зруйновано від 324 до 900 будинків на центральній вулиці Києва.
Як насправді? Дослідник архітектури Семен Широчин розповів «Хмарочосу», що ця легенда не відповідає дійсності. 324 будівлі дійсно були зруйновані, але не лише на Хрещатику, а загалом у семи центральних кварталах Києва.
Найімовірніше, пожежу на центральній вулиці Києва у 1941 році спричинили радянські підпільники. Довоєнна архітектура Хрещатика тоді постраждала, але збереглася. Повністю зруйнованими були близько 20 будівель. Після цього німці підірвали частину обгорілих будинків, щоб запобігти аварійним обвалам. І навіть тоді залишилися будівлі, що підлягали відновленню.
Аерофотозйомка 1943 року доводить, що на той час на Хрещатику були десятки будівель, які офіційно вважалися знищеними у 1941 році. На фото звільненого Києва 1944 року вони стоять з уцілілими стінами, а інколи – й дверима. Однак, після бойових дій радянська влада пообіцяла киянам побудувати нові, кращі будинки. У 1944-1945 роках містяни допомогли зруйнувати довоєнну архітектуру, що залишилася, аби потім збудувати новий архітектурний ансамбль.
Міф 2. Наземні переходи через Хрещатик призведуть до заторів та ДТП
Прихильники такої думки пояснюють свою теорію великим потоком людей та авто, бо вулиця Хрещатик – важливий транспортний вузол.
Як насправді? Фахівці з транспортного моделювання «А+С Україна» встановили, що пропускна здатність Хрещатика зменшиться максимум на 10%, навіть якщо тут побудують наземні пішохідні переходи, виділять смугу для громадського транспорту та закриють одну смугу руху. Але переваги значні – наземні переходи зручніші для пішоходів, а транзит тротуарами на Хрещатику активний.
«Якщо зробити реорганізацію руху зі створенням наземних переходів не «механічно», а продумати і спланувати: із влаштуванням виділених смуг громадського транспорту, острівців безпеки, кривих для зниження швидкості, продуманих циклів світлофорів, то впевнений, що ДТП стане менше», – прокоментував ситуацію транспортний експерт, директор «А+С Україна» Дмитро Беспалов.
Міф 3. Є документ, який регулює пам’ятку містобудування – вулицю Хрещатик
Хрещатик має свій затверджений «паспорт», де написано все про те, як вулиця має виглядати. Документ містить, зокрема, чіткий опис та регламентацію кількості дорожніх смуг для руху транспорту, у ньому закріплений вид дерев, який мають висаджувати на Хрещатику тощо. Про цей документ неодноразово згадували столичні архітектори та києвознавці.
Як насправді? «Хмарочос» звертався до КМДА, щоб дізнатися, чи існує такий документ насправді. У своїх відповідях, Департамент містобудування та архітектури та Департамент культури написали, що вулиця Хрещатик лише занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка містобудування місцевого значення у 2013 році, проте конкретний документ щодо розробки режимів використання, меж вулиці, або її паспорт чи інша облікова документація досі відсутні. А вищевказаним реєстром охороняється лише архітектура Хрещатика, в тому числі й збудована в кінці 1940-х та на початку 1950-х років.
Міф 4. Каштани на Хрещатику завжди були символом Києва
Каштани прикрашають центр міста, їх зображають на сувенірній продукції, «Київському торті», морозиві. «Каштани, каштани, каштани..», – співає Павло Зібров у пісні «Хрещатик». Опитування, проведенні серед киян у 2007–08 роках, доводять, що каштани для них на першому місці серед головних символів столиці.
Як насправді? Києвознавець Михайло Кальницький розповів, що каштани з’явились у Києві тільки в середині XIX століття. До того для міста були притаманні тополі та липи. І саме липи вважалися прикрасою та символом міста.
Окрім того, у 1969 році радянська влада створила новий герб міста із зображенням каштана на фоні радянської символіки, що вкорінило легенду про дерево-символ (Рішення третьої сесії дванадцятого скликання Київської міської ради народних депутатів трудящих від 22 серпня 1969 року “Про заснування герба міста Києва”). Це відбулося після надання столиці статусу міста-героя і повинно було стати «символом розквіту соціалістичного Києва». І, хоча місто давно має інший герб, каштани здаються киянам та туристам символом, який існував завжди.
Міф 5. Найдорожча житлова нерухомість у столиці знаходиться на Хрещатику
Хрещатик – головна вулиця міста, а отже, один квадратний метр житлової нерухомості тут має коштувати найбільше.
Як насправді? За коментарем ми звернулись до представників сервісу з пошуку нерухомості ЛУН: «Ціна квартир у новобудовах зараз залежить зовсім не від розташування у центрі, скоріш навпаки — віддалені комплекси закритого типу та котеджні містечка дорожчі». Представники сервісу також розповіли, що квартира, яку зараз продають на вторинному ринку найдорожче, знаходиться на вулиці Євгена Коновальця в ЖК Skyline (Печерськ), а квартира, яку можна орендувати, – в ЖК Парус на Оболонській набережній.
Міф 6. Метроград будувався як підземний паркінг
Як дехто вважає, у центрі столиці одна з основних транспортних проблем – відсутність достатньої кількості паркувальних місць. Тому існує міська легенда, що на місці «Метрограду» спочатку планувався підземний паркінг, а не торговельний центр.
Спростування: У 2001 році на місці довгих підземних переходів у центрі Києва з’явився «Метроград». Директорка ТОВ «Українська інноваційно-фінансова компанія» Ірина Кобзар підтвердила, що, згідно з проектом, «Метроград» від самого початку будувався як торговельно-виставковий центр і жодного підземного паркінгу тут у планах не було.
Щоправда, пропозицію перетворити «Метроград» на паркінг висунули громадяни у 2015 році, однак, петиція не набрала достатньої кількості голосів.
Міф 7. Хрещатик є лише у Києві
Коли згадують Хрещатик, одразу думають про столицю, адже вулиця давно стала візитівкою Києва.
Спростування: Хрещатик є не лише у столиці, а й у Черкасах. Вулиця отримала таку назву у 1992 році. До того ж, черкаський Хрещатик перетинається з вулицею Небесної Сотні і розташовується паралельно бульвару Тараса Шевченка. Такі самі вулиці є й поблизу Хрещатика у Києві.
Окрім того, вулиця Хрещатик є у місті Боярка Києво-Святошинського району. До 2004 року вона називалася на честь Карла Маркса, але була декомунізована.
Міф 8. Військовий парад на Хрещатику завжди рухався в бік Європейської площі
Так було не завжди. За часів СРСР військовий парад на Хрещатику йшов в протилежний бік. Спогади очевидця Ципєнюка Леоніда Аврамовича: «…Зараз, коли проводять парад, то весь рух йде до Європейської площі. А тоді навпаки – всі йшли у бік Бессарабки, і доволі довго був саме такий порядок».