Антизрада. Зарплати медиків і справді зросли. Там, де відбулася реформа
Зарплати медиків і фінансування лікарень зросли мінімум удвічі після реформи.
Реформа первинної ланки медицини вже практично на фініші: більше половини населення уже уклали декларації з сімейними лікарями, а лікарі – отримали перші виплати за пацієнтів.
Як показало опитування соціологічної групи “Рейтинг”, 76% пацієнтів, які обрали сімейних лікарів, задоволені ними, 18% вагалися з оцінками, і лише 6% висловили невдоволення.
При цьому серед змін, які пацієнти помітили після реформи, вони називали уважніше та більш ввічливе ставлення лікаря до пацієнта, кращі умови прийому (ремонт, сучасне обладнання), безкоштовні лабораторні тести тощо.
Щоправда, 25% з опитаних зазначили, що не помітили жодних змін після укладення договору.
Та не варто забувати, що реформа націлена й на те, щоб зміни у кращий бік відчули на собі не лише пацієнти, а й медики. У мережі часом трапляється інформація про те, що, мовляв, для медсестер чи лікарів первинки нічого не змінилося.
Відтак Укрінформ вирішив детальніше дізнатися про те, чи зросли насправді зарплати медиків після реформи, і яка в цілому ситуація у реформованих медичних закладах.
Зарплата лікаря в 21 тисячу – це реально. Але там, де відбулася реформа
Для початку варто ще раз нагадати – наразі триває реформа саме на первинній ланці медичної допомоги. Реформа вторинної, тобто спеціалізованої медичної ланки, до якої належать вузькі спеціалісти – кардіологи, гастроентерологи, отоларингологи тощо – розпочнеться влітку наступного року, тож зараз варто говорити саме про зміни на “первинці”.
Наразі на зарплату медиків реформованої первинки впливають два фактори – кількість укладених із ними декларацій та умови колективного договору в закладі, де вони працюють. Обидва фактори – сфера відповідальності головного лікаря, бо саме він ініціює медреформу у закладі, який очолює (укладає договір медзакладу з Нацслужбою здоров’я, розпочинаючи новий принцип оплати медпослуг “гроші йдуть за пацієнтом”), планує доходи та витрати медзакладу, визначає рівень зарплат і наймає персонал на роботу.
Досвід тих медичних закладів, які усвідомили необхідність змін і перейшли на нову систему роботи (а таких по країні станом на жовтень 596) показує: фінансування лікарень зросло в рази, що дозволило не лише підняти зарплати медикам, а й зробити ремонти в лікарнях, закупити обладнання, витратні матеріали тощо.
Приміром, Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Дніпровського району Києва, де обслуговуються 66 608 пацієнтів, 56,6% з яких уже уклали декларації, за листопад отримав 2,7 млн гривень виплати. Для порівняння – до реформи заклад отримував 2 млн гривень субвенції включно з доплатою з місцевого бюджету.
У результаті, зарплати дев’яти лікарів-лідерів за кількістю підписаних декларацій зросла в закладі в два-три рази: сімейний лікар тепер отримує 21 253 грн, терапевт – 18 798 грн, педіатр – 22 545 грн. Лікарі, що мають близько 60% декларацій, в середньому отримують 15 тисяч грн, а медичні сестри – 9500 грн. Зарплата ж немедичного персоналу в лікарні також зросла – на 10-20%. Крім того, заклад провів ремонти в амбулаторіях, закупив нові медичні меблі та меблі для зон очікування. А наразі триває дооснащення кабінетів лікарів додатковими комп’ютерами, медичним обладнанням та інструментами.
Вінницький центр первинної медико-санітарної допомоги №3, який обслуговує 93 122 вінничан, 76% з яких обрали свого сімейного лікаря, так само відчув на собі дію реформи. Якщо раніше центр отримував 2,3 млн грн субвенції на місяць, то за жовтень сума виплати від Національної служби зросла до 4 млн грн. Дев’ять лікарів, які набрали оптимальну кількість декларацій, тут отримують в середньому 17 тисяч гривень, а до реформи зарплата лікаря вищої категорії становила близько 7000 гривень. Сьогодні ж це зарплата медсестри у закладі. Нове фінансування від НСЗУ також дозволило відремонтувати амбулаторії, оснастити сімейних лікарів усім необхідним. А оскільки заклад має можливість накопичувати кошти, то у планах - придбати спеціальний автомобіль для госпіталізації хворих.
Що важливо – після запуску медреформи підтримку гривнею відчули й лікарі невеликих міст і містечок. Приміром, Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Нова Каховка (Херсонська область), який обслуговує 67 800 пацієнтів, 55,8% з яких уже підписали декларації, за листопад отримав 2,5 млн грн виплати від НСЗУ, тоді як раніше його субвенція була 1,2 млн грн. Тепер зарплати лікарів, які набрали 100% декларацій, становлять 15-16 тисяч гривень замість 6000, а зарплати медсестер зросли до 10 тисяч гривень замість 5 тисяч. В амбулаторіях закладу привели до ладу зони очікування, закупили зручні крісла, плазми, а в холі дитячої амбулаторії облаштовують дитячий майданчик.
Те саме можна сказати й про КНП «Канівський ЦПМСД» Канівської районної ради – коли 63% пацієнтів закладу із 43 202 підписали декларації, його фінансування зросло за жовтень до 1,7 млн гривень, а до реформи було від 700 тис. до 1 млн грн. Тепер зарплати лікарів з оптимальною кількістю декларацій – від 15 до 18 тисяч грн, а медсестер – близько 7 тисяч грн. Тепер у закладу – власна лабораторія для безкоштовних аналізів з переліку гарантованого державою пакету послуг, тут придбали аналізатори сечі та крові, спірометр та фотометр, найняли кваліфіковану медсестру-лаборанта.
Аби дізнатися про ситуацію зсередини, Укрінформ поспілкувався з очільниками медзакладів, які перейшли на новий принцип роботи – “гроші йдуть за пацієнтом”. Головні лікарі зізнаються – змінам вони раді та з ентузіазмом планують, як іще покращити умови для лікарів і пацієнтів та збільшити відповідальність лікарів.
Марія Гримут, головний лікар Міжгірського ЦП МСД (Закарпаття), говорить, що заклад розпочав впроваджувати реформу з 15 січня. “На той час мали більше двох мільйонів зарплатного боргу. Після аудиту – зрозуміли: коштів державної субвенції, яка існувала раніше, нам катастрофічно не вистачає. Їх вистачило б лише на зарплати персоналу на 4 місяці. З 1 вересня, коли ми закрили всі борги, ми уклали колективний договір і запустили виплати по укладених деклараціях. Окрім того, що ми підняли зарплати медикам в два-три рази, ми ще й почали робити ремонт, доповнили матеріально-технічну базу, замінили пандуси, закупили медикаменти тощо”.
Оксана Зенинець, головний лікар Славської міської лікарні (Львівська область) так само зазначає, що зарплати лікарів істотно змінилися: “Наші лікарі тепер отримують зарплату у 15-16 тисяч гривень замість 5 тисяч, як це було раніше. А медсестри – 10-11 тисяч гривень замість 4-4,5 тисяч. Звісно, що більше декларацій має лікар – то більшу зарплату він отримує. Медики дуже задоволені. При цьому у нас залишаються гроші на розвиток – ми плануємо дооснащувати медичні практики, аби кожен лікар мав кардіограф, а також розширити лабораторії. Крім того, нас дуже підтримує громада, й кошти на розвиток закладу ідуть не з зароблених лікарнею, а з місцевого бюджету. Наприклад, це дало змогу нам цього року купити новий автоклав та аналізатор”.
Світлана Шабаліна, головний лікар “Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут” (Донецька область), розповідає, що до реформи лікарі закладу працювали на півтори ставки й обслуговували близько 4-х тисяч населення. При цьому, максимальна заробітна платня у них складала близько 7-ми тисяч. “Тепер сімейний лікар, який набрав оптимальну кількість пацієнтів, тобто 1800, отримує на руки близько 15-16 тисяч гривень. Тобто, навантаження лікаря вдвічі знизилося - і при цьому його зарплата зросла більше, ніж удвічі. У медичної сестри, яка теж працювала на півтори ставки з лікарем, зарплата була менше 4-х тисяч гривень, а тепер – близько 8-ми тисяч гривень. Але ми підвищили й посадові оклади також, тож навіть ті лікарі, які поки що не набрали достатньо пацієнтів, все одно отримують більше, ніж раніше (зарплата лікаря складається з посадового окладу й премії від доходу укладених декларацій – ред.).
Водночас Світлана Шабаліна розповідає, що з наступного року заклад планує ввести механізм депреміювання, якщо у лікаря будуть незадовільні показники у роботі з пацієнтами. “Приміром, якщо лікар пропустив онкозахворювання у пацієнта на ранній стадії чи випадок туберкульозу, якщо до його хворих часто виїздить “екстрена” допомога на гіпертонічний криз (а значить, лікар не займається систематичним лікуванням та обстеженням пацієнтів) тощо – ми будемо знімати у нього премію. Це було затверджено на загальному зібранні, де було гаряче і голосно, але ми врешті домовилися, що надалі працюватимемо за такою схемою, обговоривши у лютому відсоток депреміювання”, – говорить головна лікарка центру.
Вона додає, що у планах закладу – підвищувати професіоналізм лікарів, зокрема, завдяки стажуванню: “Закладаємо кошти і на стажування лікарів у приватних клініках столиці. Хочеться, щоб наші лікарі набралися досвіду у колег. Потрібно міняти філософію: пацієнт – це не фактор роздратування, а бажаний гість закладу”.
Юлія Горбань. Київ
