Які ЗМІ допомогли Зеленському стати президентом (ГРАФІКИ)
Ми вже писали, що Зеленський - продукт "старого" телебачення, а не "нових" соцмереж. Є підтвердження цьому й на основі соцопитувань.
Ліга зібрала ці дані та зробила свої висновки, подаємо їхню інфографіку мовою оригіналу.
По-перше, телебачення досі домінує:
Хоча частка інтернету зростає:
Дедалі менше людей "не користуються інтернетом", серед соцмереж росте кількість користувачів Фейсбук та Інстаграм:
Найбільше довіряють телебаченню:
А тепер - найцікавіше. Яке саме телебачення
Медіа-матриця Зеленського щільно покривала всі аудиторії:
- Старші аудиторії: канал 1+1 не тільки найбільш рейтинговий, але й викликає найбільшу довіру серед глядачів країни. Він був інструментом впливу практично на весь електорат (особливо на вікові групи 40+) і транслював як позитивні, емоційно теплі програми і новини про Володимира Зеленського, так і негативну інформацію щодо основного конкурента, Петра Порошенка.
- Молодші аудиторії: діяла прекрасно підготовлена система комунікації з "живими" учасниками в соцмережах, орієнтованими на розважальний контент, які збиралися в період творчої діяльності Володимира Зеленського. Ці аудиторії поповнилися новими молодими послідовниками через "хайп" виборів. В соцмережах, спрямованих на молодь, використовувалася велика кількість відео-контенту (Insta, Youtube).
В арсеналі Порошенка:
- Емоційно нейтральні інформаційні повідомлення на різних ТВ-каналах, які давали величезний обсяг охоплення аудиторії для Петра Порошенка, але не викликали позитивних емоцій. Ті телеканали, які дозволяли собі негативні сюжети про Володимира Зеленського, ні за рейтингом, ні за рівнем довіри не можуть конкурувати з лідером ринку, 1 + 1. Відповідно, негативні меседжі донесені до широких аудиторій не були.
- Комунікації в соцмережах орієнтовані на інформацію, формальні повідомлення, переважає текстовий і візуальний контент (Twitter, FB).
Таким чином: теплі емоції ("свій хлопець, близький до людей, так само ненавидить цю владу" та інші переноси якостей художніх персонажів на реального кандидата Зеленського), переважання відеоконтенту в соцмережах, ефективні охоплення аудиторії (як позитивом до себе, так і негативом до конкурента) і ефект множинного повторення одних і тих самих меседжів в різних медіа забезпечили фантастичну перевагу і в першому, і в другому турі виборів Володимиру Зеленському. При тому, що медійні охоплення Порошенка не були нижчими. Але емоційна нейтральність повідомлень не змогла конкурувати з живими, гарячими емоціями симпатії до одного й ненависті до іншого кандидата, так уміло сформованими якісним мультиекраном Зеленського.